Три плюс один

На засіданні мали затвердити план ГВР, розглянути можливі розходження у пропозиціях щодо товарів і послуг на переговорах стосовно приєднання до СОТ, узгодити концепції формування Єдиного економічного простору, склади, плани робіт і графіки консультацій експертних груп. Незважаючи на переважання рутинної роботи в Мінську, як вважає Лук’яненко, стався «прорив»: учасники засідання вперше погодилися з українською стороною і доручили експертам розпочати «прораховувати, обраховувати спільний ринок чотирьох країн». Як підкреслив М. Азаров, єдиний економічний простір — це не абстракція, а конкретні параметри для нашого бізнесу. На думку М. Азарова, економічна вигода від простору буде тим вирішальним аргументом, що допоможе країнам-учасникам у досягненні цілей, поставлених президентами. Учасники зустрічі підтримали необхідність аналізу практичних наслідків економічної інтеграції. До 10 червня експерти повинні проаналізувати національні законодавства, що регулюють питання переміщення товарів, капіталів і послуг. Група затвердила проект технічного завдання щодо порівняльного аналізу законодавства країн-учасниць в економічній сфері.

Водночас у Мінську збереглися розбіжності стосовно концепції «єдиного простору». Україна продовжує наполягати на створенні зони вільної торгівлі, як на першому кроці.

Тим часом російські ЗМІ дають свою картину «просторових» переговорів. Зокрема Інтерфакс-Захід повідомляє, що учасники ГВР вийшли на проект концепції формування єдиного економічного простору. Про це заявив віце-прем’єр Росії Віктор Христенко після засідання. Сторони, з його слів, не тільки вийшли на проект концепції формування єдиного економічного простору, але й окреслили комплекс заходів, за допомогою яких безпосередньо реалізовуватимуть цей процес. «Це означає, що ми вийшли на розуміння попереднього переліку документів міждержавного характеру, які потрібні для того, щоб ідею ЄЕП було втілено в життя», — сказав віце-прем’єр Росії. Менше оптимізму було в заяві віце-прем’єра Казахстану Каріма Масімова. Він лише підкреслив, що засідання «певною мірою вирішило дуже багато питань у концептуальному розумінні того, що таке ЄЕП та які першочергові кроки з його формування слід зробити». Разом із тим К. Масімов намагався внести свою частку оптимізму: «Я б хотів передати всім скептикам, які висловлюють сумніви відносно роботи ГВР і підготовки угоди про ЄЕП, що нині є високий ступінь упевненості в тому, що цю угоду підготують у термін, визначений президентами чотирьох країн». Віце-прем’єр Білорусі Андрій Кобяков також намагався зменшити рівень розходжень: «Ми досягли розуміння в тому, що ті неузгодженості, які ще зберігаються відносно проекту концепції, не є перешкодою для того, щоб рухатися далі», — пояснив він. Дуже обережними були підсумкові оцінки глави української делегації М. Азарова: «Ми також розуміємо їхні (членів ГВР. — Авт. ) позиції, і, таким чином, наші позиції зблизилися», — сказав віце-прем’єр.

Як повідомляє RusEnergy, Казахстан, Росія і Білорусь не погодилися з пропозицією української сторони внести до концепції окремий розділ про зону вільної торгівлі. Викликає різночитання і питання про вступ до СОТ. Усі учасники, крім Києва, пропонують входити до Світової організації торгівлі на узгоджених умовах. А Україна вважає за необхідне обмежитися тільки консультаціями і дотримуватися принципу, що перша країна, яка вступила до СОТ, не перешкоджатиме іншим учасникам ЄЕП і надаватиме їм допомогу з приєднання до цієї міжнародної організації. Крім того, українська сторона не підтримує ідею створення Ради глав держав, п ропонуючи зупинитися на Раді глав урядiв і створенні комісії з торгівлі і тарифів. Існують розходження і щодо принципу голосування країн ЄЕП. Казахстанська і російська сторони пропонують голосувати на основі пайових внесків держав. Обмежені в ресурсах Україна і Білорусь висловлюються не за «акціонерний» (що ставить їх у явно нерівні умови), а за загальнодемократичний варіант: «одна країна — один голос». Загалом, поки ідея ЄЕП пробуксовує...