ЩО ГАРНОГО? ЩО ПОГАНОГО?

Травень розпочався по-літньому спекотно. Природа «вибухнула» кольорами та зеленню. Такого вже давно не було, щоб сезон цвітіння дерев проходив так блискавично.

Період довгих травневих свят когось повністю вибиває з робочого режиму, а комусь дає шанс, крім законної відпуски, відпочити від повсякденних турбот. Сьогодні «День» звертається до своїх експертів із традиційним запитанням:

ЩО ГАРНОГО І ЩО ПОГАНОГО ТРАПИЛОСЯ ЗА МИНУЛИЙ ТИЖДЕНЬ?

Іван МАЛКОВИЧ , директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:

— Коли багато роботи i турбот, то свiт звужується i стає маленьким. Тому у свiтi для мене доброю подiєю був гол Андрiя Шевченка, який вивiв українського форварда у фiнал Лiги чемпiонiв. Це був дуже гарний i трудовий гол, яких Андрiй давно не забивав. Українськi подiї звузилися у мене до видавництва і фабрик, на яких ми друкуємося. Погано те, що ми «запороли» обкладинку на четвертого «Гаррi Поттера» i її довелося передруковувати. Це було дуже гiрко й нелегко, адже першої ночi ми з художником i дизайнером «довилизували» малюнок, наступної ночi друкували, вдень переробляли файл, а на третю нiч передруковували. Але приємно, що саме в цю мить я вже тримаю в руках сигнальний примiрник цiєї довгоочiкуваної книжки. Сьогоднi, мабуть, буду з ним спати...

Що ще приємного? Моя маленька приємнiсть у тому, що я вперше сам за кермом з’їздив до батькiв у Карпати. Нiде не заблукав. Я побачив, як пробуджується весна. Побачив, яка насправдi чудова Україна — її ландшафти й казкове цвiтiння садiв i бузкiв. Я бачив, як у озерцях вiдбивалося сонце й гаї. В оцiй веснянiй дивовижi дорога здалася набагато веселiшою. Дуже погано, що хворiють рiднi... У дорозi «упiймав» рядок до вiрша, який не давався менi рокiв із чотири. Непогано, що скоро закiнчується шкiльний рiк i менi не треба буде по пiвгодини будити молодшого сина-першокласника до школи.

Володимир МАЛИНКОВИЧ , директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень:

— Погане — небажання Сполучених Штатів всерйоз включити ООН у справи Іраку. Ця тема торкнулася і нас: Україну запрошують до участі в миротворчих акціях в Іраку. Я сподіваюся, що недавня заява Анатолія Зленка, що ми відправимося до Іраку, тільки маючи санкції ООН, втілиться в життя і буде тим лакмусовим папірцем, який визначить нашу політику в цьому питанні.

Що стосується нашої внутрішньої політики, то тут присутній сумний факт прийняття європейської Хартії регіональних мов у тій формі, яку запропонував Президент. Тому що закон про ратифікацію Хартії в цьому вигляді абсолютно нічого не дає переважній більшості національних меншин, оскільки пропонує абсолютно однаковий рівень захисту для всіх, всупереч вимогам самої Хартії.

Приємно, що в останній тиждень прозвучала думка про те, що референдум — річ не обов’язкова і неможлива без рішення конституційної більшості парламенту. Це означає, що ніхто не збирається порушувати Конституцію в питанні проведення політичної реформи. Приємно, що в цьому Україна запевнила моніторинговий комітет Ради Європи. І непогано, що цей комітет позитивно оцінив політичні процеси, що відбувалися останнім часом в Україні.