Банкноти без національних елементів

ДО РЕЧI

Історія готівкового євро почалася у лютому 1996 року. Тоді Європейський валютний інститут — попередник ЄЦБ — оголосив конкурс на дизайн банкнот. Умови і терміни були вельми жорсткими: художникам дозволялося використати тільки два тематичних сюжети — «Епохи і стилі Європи» та «Абстрактне-сучасне», а на всю роботу відводилося півроку. Будь-які національні елементи виключалися. Усього було представлено 44 проекти. Міжнародне журі відібрало по 5 кращих на кожний з двох заданих сюжетів. У результаті перемогли ескізи 46- річного Роберта Калини, який працює в Австрійському національному банку і все життя малює австрійські шилінги, повідомляє журнал «Итоги».

Австрієць запропонував простий і водночас оригінальний хід. Узявши для кожної з семи купюр (достоїнством відповідно у 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро) конкретний архітектурний стиль (класицизм, романтизм, готика, ренесанс, бароко, рококо і модерн ХХ століття), він помістив на лицьовій стороні вікна і портали як символи «відкритості та співпраці», а на зворотній — мости як уособлення «зв’язку між народами Європи». Калині вдалося уникнути конкретики: на купюрах немає прив’язок до реальних пам’ятників — Кельнського собору, Пізанської вежі, дунайських або рейнських мостів, а всі малюнки не більше ніж кольорові фантазії.

Купюри відрізняються й за кольором. Для 5 євро обрано сірий, для 10 — червоний, для двадцятки — блакитний, для 50 — оранжевий. Сотенна — зеленого кольору, 200 євро — коричнева і жовта, а найцінніша, п’ятисотенна, — лілова. Купюри забезпечені декількома ступенями захисту — від традиційних водяних знаків до металевих ниток. Різним буде і розмір банкнот. Найменша з них, 5 євро, — 120 на 64 мм, а п’ятисотенна досить значна — 160 на 82 мм.

Національні елементи присутні тільки на монетах. Їх вісім, достоїнством від одного цента до двох євро. Так на монетах, карбованих у Німеччині, зображені дубові гілки, Бранденбурзькі ворота і герб ФРН — орел. Бельгійці та іспанці вмістили на них портрети своїх монархів, відповідно Альберта II і Хуана Карлоса.

Банкомати усіх 12 країн єврозони почнуть видавати нові купюри відразу ж після нуля годин 1 січня 2002 року. Сама операція із заміни готівки обійдеться у мільярди євро. Тільки в Німеччині витрати становитимуть приблизно 1,9 мільярда марок (близько 1 мільярда євро).

Роберт Калина та його бельгійський колега Лук Луїкс, який виконав ескізи монет, свою справу зробили. Можливо, комусь нові європейські гроші й здадуться безликими, але справжнє достоїнство їх залежить вже не від художників, а від європейської економіки. І хоч курс євро в останні тижні дещо виріс у порівнянні з доларом, майже половина європейців, згідно з опитуваннями, як і раніше досить скептично ставиться до стабільності нової єдиної валюти.