Справа випадку

Якби я не був упевнений, що нічого випадкового в світі не існує, можна було б сказати, що рівно два роки тому мені випадково потрапив у руки святковий номер «Дня». І, як я з упевненістю можу сказати тепер, там абсолютно не випадково було опубліковано запитання конкурсу «Вік-енд у Ризі». Зараз вже не можу сказати, чого мені хотілося більше: поїхати до Риги чи бути почутим, отримати можливість висловити свою думку на всю Україну, знайти віру в себе. Мабуть, все ж друге, бо, відіславши листа, думав не про можливу поїздку, а лише про те, чи вдасться «прорватися» на сторінки такого серйозного видання зі своїми, як мені здавалося, дитячими думками. Як виявилося, побоювання мої були безпідставними, мене надрукували, в мене повірили, я отримав прекрасну можливість самореалізуватися. Таким чином мій «День» — це той момент, коли в мої руки вперше потрапила моя газета.