Держенергоринок живий, живе і буде жити ...

Проте посол США Карлос Паскуаль, якого ще не посилають у регіони для «гасіння енергетичних пожеж» (нещодавно академік — секретар НАНУ Анатолій Шидловський — публічно відзначив високий професіоналізм дипломата в питаннях української енергетики), знайшов час для підготовки грунтовного виступу. І це цілком виправдано з усіх точок зору: прихід в Україну першого великого іноземного інвестора — американської компанії AES Korp., до чого, безумовно, не може не бути причетне і посольство, — з перших же кроків відмічений серйозними проблемами, зумовленими неврегульованістю, якщо не сказати дикістю, українського енергоринку.

Посол США також заявив, що вважає за доцільне створити міжнародний консорціум з управління нафтопроводом «Одеса — Броди» з метою його завантаження нафтою. «Головне завдання — це наповнення трубопроводу нафтою... забезпечення фінансування і довгострокових контрактів на її постачання», — сказав дипломат. Посол вважає, міжнародний консорціум, зокрема, міг би приваблювати кредити під завантаження нафтопроводу нафтою під нижчі відсотки, ніж у державної української компанії. За словами К. Паскуаля, консорціум буде тільки здійснювати управління нафтопроводом, який залишатиметься у власності держави.

Виступаючи на конференції, перший заступник голови парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олексій Кучеренко зазначив, що сьогодні в енергетиці відсутні умови, за яких можуть працювати ринкові відносини. За його словами, на їх шляху стоять низький рівень розрахунків за енергоносії, величезна заборгованість, відсутність приладів обліку і контролю, нормативна неврегульованість багатьох питань, пов’язаних з оптовим ринком електроенергії. На думку народного депутата, в цих умовах, незалежно від обраної моделі реформування енергетики і, зокрема, оптового ринку електроенергії, ринку, що працює ефективно, в країні не побудувати. О.Кучеренко вважає, що сьогодні необхідно зосередитися на створенні умов, за яких ринок буде працювати, і трохи почекати з впровадженням реформ, тим більше, що, на його думку, «поки ще і немає чого впроваджувати». Як заявив О.Кучеренко, досі ми не маємо єдиної, прорахованої і узгодженої концепції реформування енергетики, створення якої, як показав досвід інших країн, вимагає ретельних економічних досліджень, а також досягнення політичного консенсусу. Народний депутат упевнений, що «така концепція повинна враховувати і балансувати економічні інтереси різних верств населення», а реформування, яке відбувається за умов «жорсткого безкомпромісного протистояння різних підходів і позицій», негативно позначається і на галузі загалом, і на «сприйнятті і підтримці реформ з боку суспільства». О.Кучеренко підкреслив, що при обговоренні напрямів реформування навіть не виникає питання про можливі наслідки впровадження перетворень, що пропонуються. За його словами, «не відомі і ті, хто буде нести відповідальність за розробку і впровадження реформ в енергетиці».

Твердження заступника голови профільного парламентського Комітету виявилися не цілком співзвучними з висловлюваннями безпосереднього учасника всіх, що проводилися досі, енергореформ, екс-директора держпідприємства «Енергоринок» і нинішнього голови Національної комісії регулювання електроенергетики, Юрія Продана. Він вiдзначив, що практика підтвердила «життєздатність» діючої моделі оптового енергоринку, закликав законодавчо її оформити і припустив, що лише з 2005 року в Україні з’явиться можливість забезпечити ринок двосторонніх (тобто прямих. — Авт. ) контрактів між виробниками і постачальниками електроенергії, на чому, як відомо, останні небезпідставно наполягають.

Поки енергетичні теоретики намагаються прийти до консенсусу щодо шляхів реформ, мало хто задумується про те, що не менш актуальним завданням для української енергетики, що перебуває на грані розрухи, є технічне переозброєння і реконструкція підприємств. Причому, зовсім необов’язково сподіватися лише на зарубіжні досвід і допомогу — дещо можна зробити і спираючись на власну, ще не знищену до кінця науку. Так, цими днями Мінпаливенерго звернулося до Міносвіти і науки з листом, в якому повідомляється, що ним розглянуто пропозиції науково-виробничої фірми «Дослідження і розвиток» та Національного технічного університету — КПІ (теплоенергетичний факультет) щодо технології пилоприготування низькореакційного вугілля з використанням струминних протитечiйних млинів і вважає за необхідне підтримати і включити до держзамовлення на 2002 рік. Такий проміжний і ще дуже далекий від практичного результату підсумок багаторічних поневірянь кандидата наук Олександра Чечика, який лише за допомогою заступника секретаря РНБОУ Сергія Тулуба знайшов поки що тільки словесну підтримку в Мінпаливенерго... «Але гроші, можливо, виділять лише через рік, та й те — копійки, ніхто в цьому прямо не зацікавлений», — сказав «Дню» автор цієї розробки, що дозволяє звести до мінімуму використання дорогого імпортного газу при виробітку електроенергії на ТЕС.