Євро кладуть під «крапельницю» інтервенцій
«Файненшл таймс» пояснює послаблення спільної європейської одиниці несподіваним падінням німецького індексу Ifo, який визначає діловий клімат, а також поганими новинами із Італії, показники економіки якої за другий квартал виявилися нижче запланованих. Минулого місяця,як і три попередні продовжував падати індекс купівельної спроможності зони євро. Одночасно став падати індекс промислової активності у Франції.
Все це означає, що внаслідок зменшеної вартості євро більшість країн Старого світу змушені платити більше за імпортовані товари, особливо — за нафту, яка стрімко дорожчає. А це призводить до інфляції та необхідності підвищення процентних ставок Європейським центральним банком. Як наслідок, економічне зростання в Західній Європі починає уповільнюватися.
Тиждень тому «Економіст» писав про вигоди дешевшого євро — це, мовляв, сприяє підвищенню експортних можливостей країн зони євро, модернізації їхньої економіки. Але падіння євро, схоже, зайшло занадто далеко, і це починають розуміти як лідери ЄС, так і директор-розпорядник МВФ Хорст Кьолер.
Кьолер закликав європейських банкірів вдатися до валютної інтервенції. Керівник Вашингтонського інституту міжнародної економіки Фред Бергстен наголошує, що ця інтервенція має бути узгодженою з країнами «сімки». Так само рятували японську єну, яка 1998 року «захворіла» внаслідок фінансової кризи в Азії.
За повідомленням «Нью- Йорк таймс», міністр фінансів США Лоренс Саммерс, який залишається прихильником сильного долара, поки що не виявив готовності приєднатися до порятункових операцій спільної європейської одиниці.
Тим часом «Файненшл таймс» вже змалювала труднощі, з якими зіткнулися країни-члени зони євро. По- перше, газета вважає, що Європейському центральному банку доведеться діяти самотужки. Бо політично немислимо, щоб американська адміністрація брала на себе ризик збільшення інфляції напередодні виборів. По-друге, розмови про інтервенцію підривають її ефективність. По- третє, існують структурні причини слабкості євро. За даними МВФ, США залишаються привабливішими для інвестицій, аніж зона євро. За минулий рік прямі інвестиції до США становили $125 млрд., тоді як як у зоні євро зареєстровано рекордний відтік капіталів у $150 млрд.
