«Колишнi»: замiсть iмунiтету — в'язниця?

Нещодавно також розпочато слідство проти колишнього канцлера ФРН, «батька возз'єднання», почесного громадянина Європи, почесного голови Християнсько-демократичного Союзу (ХДС), депутата бундестагу Гельмута Коля. Справа розвивалася швидко, драматично, і своїм перебігом — з намаганнями сказати напівправду і приховати істину — нагадала напівзабуту історію з Монікою Левінскі, хоч предмет провини немолодого вже Коля зовсім інший. Його підозрюють у злочинному зловживанні довір'ям, яке за німецькими законами може обійтися штрафом, а може й 10 роками в'язниці.

Власне, слідство велося проти Вальтера Ляйслера Кіпа, підприємця-мільйонера, який свого часу був скарбником ХДС. Підозрювалося, що не з усіх своїх мільйонів він заплатив податки — гріх великий. Спочатку Кіп намагався переховуватися в інших країнах, а 5 листопада минулого року повинився й заявив, що мільйон марок, які пройшли через його руки, він ще 1991 року чесно поклав на рахунок рідної партії, і таким чином до них жодного (податкового) стосунку не має. Прокуратура подивилася на рахунки партії (оскільки партії про всі свої прибутки та видатки раз на рік здають звіт голові парламенту) і цього мільйона не знайшла. Коль, як тодішній голова партії, поклявся, що ніякого мільйона він не одержував і ніякого Кіпа знати не хоче. І справа зайшла таким чином у глухий кут.

Тим часом журналісти зацікавилися тим, звідки взявся цей мільйон. І виявилося, що свого часу Саудівська Аравія попросила Німеччину продати їй 36 бронетранспортерів «Фукс». Але Німеччина про це навіть чути не хотіла: сучасне озброєння продається майже виключно лише партнерам по НАТО. Але до справи підключився колишній розвідник з БНД Шрайбер, і уряд одразу ж змінив гнів на милість і бронетранспортери відправив.

Так от мільйон марок (готівкою, в чемодані, в стилі детективних фільмів про російську мафію) передавав Кіпу на автомобільній стоянці в Швейцарії саме цей Шрайбер! За які такі заслуги? Чи не за підтримку правлячою партією продажу бронетранспортерів Саудівській Аравії? А хто ж вам таке скаже!

Коль, якому ненав'язливо поставили таке запитання, 21 листопада назвав таку підозру «брехнею». Про мільйон — ні гу-гу. Але вже через кілька днів Кіп, якому не хочеться самому потерпати за гроші, яких він не брав, офіційно заявив, що партійна верхівка була повністю в курсі, куди подівся мільйон. І знову вся увага звернулася до голови партії, до Коля. Був мільйон — і щез. Так у природі не буває.

І тут, як у доброму детективі, на сценi несподівано з'явився Хайнер Гайслер, колишній генеральний секретар ХДС, який ситуацію пояснив просто: окрім офіційних рахунків ХДС, у партії були й неофіційні, «чорні», якими розпоряджався особисто голова партії Коль. Кажуть, що Гайслер давно вже недолюблює Коля, але кращої хвилини, щоб йому насолити, він вибрати б не зміг. І Колю не залишилося нічого іншого, як визнати, що справді між 1993 і 1998 роками він збирав трошки пожертвування для партії і складав їх на рахунки, які не вказувалися в офіційному звіті партії бундестагу. І всього зібрав чи то півтора, чи то два мільйони марок. Собі він нічого не взяв, а все віддав осередкам партії на Сході країни «для підтримки штанів» (що самі осередки невдовзі заперечили).

Ну, по-перше, мільйон Шрайбера був 1991 року, а по- друге, що значить — не враховані у звіті? За німецьким законом про партії, вони отримують державні дотації в залежності від набраних на виборах голосів і від зібраних пожертв. Чим більше пожертв, тим більше дотацій. Якщо ж у звіті якісь кошти не вказано, то, за тим самим законом, партія повинна повернути втаємничену суму і має бути оштрафована в подвійному розмірі. Таким чином набігало 6 мільйонів марок, що для такої партії як ХДС не є непідйомними.

Уже на цей момент проти Коля в прокуратурі лежало десять позовів, зокрема від членів самої ХДС. Один із них, Еккегард Нойгебауер пояснив пресі підгрунтя цих позовів: «Я не йняв вiри, що моя християнська партія є збіговиськом фарисеїв».

Коля небезпідставно звинувачують не лише в порушенні закону про партії, але й у відмиванні грошей — адже невідомо, з яких джерел надходили пожертви. Назвати «грошодавців» Коль категорично відмовився. Чому він приховує ці імена? Які ще кримінальні оборудки ховаються за цим?

Почулися перші голоси про те, що Коля треба посадити до в'язниці — в процесуальному кодексі є стаття, яка дозволяє таке ув'язнення до півроку, щоб «витиснути» з підозрюваного необхідну інформацію. Не так давно її застосували до керівника НДРівської розвідки Маркуса Вольфа, коли той не хотів назвати імен агентів.

ХДС почала різко втрачати бали в опитуваннях громадської думки, в керівництві, за чутками, почалася війна прихильників і супротивників Коля. А виборець, який і раніше не надто довіряв політичному істеблішментові, тільки розводив руками: втративши віру в одних, він не має нині впевненості в тому, що інші — кращі. Вибирати просто ні з кого.

Торговець зброєю Шрайбер, який перебуває в розшуку, заявив цими днями зі свого «сховища»: мільйон для Кіпа (Коля) — «лише увертюра». А як же ж тоді виглядає увесь твір?