«... Думайте, читайте!»

Під його «патронатом» були створені грабіжницькі трасти, зупинено промислове та сільськогосподарське виробництво, доведено до занепаду науку й освіту, культура та медицину, відбулося криваве побиття похоронної процесії «чорного вівторка», віддано в кабалу російському Чорноморському флоту частину кримської території, зросли лави безробітних і жебраків, збільшилася заборгованість по зарплатах і пенсіях, підвищилася оплата за комунальні та побутові послуги, помножилися борги від МВФ, зросла смертність населення, наркоманія, постійно принижується українська мова й авторитет держави.

Під «патронатом» Президента розквітає тіньова економіка, криміналітет, хабарництво, державний рекет, проституція, бездуховність і аморальність. Натхненником усіх наших «перемог» є все той же Л.Кучма, якого підлабузники з гордістю називають «перший на першому» каналі (може, він працює президентом телеканалу?).

У нашій бідній країні майже нічого не виробляється, зате все купується і продається. Особливо в ходу совість. За нечисту просять не дорого, та й дають не багато — всі ті ж 30 срібляників.

Ніколи не думав, що за ними влаштується така довга черга, починаючи від С.Ротару, Н.Матвієнко, Т.Петриненка, І.Білик, О.Богуцького... і закінчуючи дрібними сошками з ЖЕКу. Як писав Кобзар: «Хоч півдулі, аби тільки під саму пику». А ще один філософ стверджував: аморальність — це те середовище, в якому найкраще почуваються пройдисвіти.

Саме таке середовище ми маємо на сьогодні. Бідний народ дезорганізований, деградований, він не має певних моральних орієнтирів. Президентська рать забрала в нього останню надію на виживання. Відсутність елементарного аналітичного мислення багатьох виробників кидає в лави таких одіозних претендентів на папаху, як Вітренко і Симоненко. Таке враження, що дехто обирає не майбутнє своїх дітей, а гарну зачіску чи пишні рожеві губи. А про те, що наші діти можуть опинитися з їхньою допомогою на російських фронтах, — забувають.

А втім, ввівши напівнадзвичайний стан в Україні, Л.Кучма тим самим розписався у тому, що Україна ще досі не відокремилася від Росії і бере на себе відповідальність за все, що діється в сусідній державі. Я щось не чув, щоб через переполох у Росії подібні заходи вживалися в Прибалтиці чи в інших державах СНД. Хоча насправді все це робиться, щ об вчинити тиск на виробників і зменшити вплив на них з боку «канівської четвірки». Залишається телебачення, але воно заповнене полiтичним пор но.

Нині вже над Україною лине суцільний плач. Найбільше стогнуть ті, хто обирав Президента, хоча тоді було видно, що саме збирався нам збудувати «на замовлення» Кучма. Дехто сподівався на краще, але вийшло як завжди, тож маємо те, що маємо. А все від того, що не вміємо думати. Отож прислухаємося до Т.Г.Шевченка і його поради: «...думайте, читайте».

І все ж віриться, що більшість українців повірила переконливим словам Є.Марчука — єдиного кандидата в президенти, хто здатний з нашою допомогою збудувати справжню державу для людей на землі, яку нинішній Президент перетворив на пекло.