Як Павло Лазаренко сам себе висік
Виявляється, проти колишнього прем'єр-міністра та ухвал, що ним приймалися, тепер висловлюються не лише його наступники в уряді, але й він сам.
Так, виступаючи в Донецьку перед журналістами, Павло Лазаренко зачепив проблему побудови газового ринку в Україні і вказав, що "газопостачанням має займатися одна державна організація - "Укргазпром", що зніме всі питання в цій галузі".
Звичайно, з боку видніше. Але прийшовши наприкінці 1995 р. до Кабінету міністрів і заставши "Укргазпром" єдиною державною організацією, яка постачала в Україну іноземний газ, П.Лазаренко швиденько зламав таку практику, склавши вольовим порядком список комерційних фірм, уповноважених займатися постачанням газу для промисловості й населення. За ними було закріплено певні території. З легкої руки Павла Лазаренка ця схема дістала назву територіальної.
І потім П.Лазаренко неодноразово підкреслював її ефективність, стверджуючи, що завдяки їй Україна не має поточних газових боргів. Тут доводиться згадувати натяки й твердження, що неодноразово звучали в пресі, які пов'язували ім'я Лазаренка з корпорацією ЄЕСУ, що не без його допомоги посіла на газовому ринку не лише лідируюче місце, а, навіть, монопольне становище.
Тепер же, коли ЄЕСУ, нехай і без достатніх підстав, все ж таки усунули з цього ринку, напевно, захищати стало нікого. Й П.Лазаренко знову повернувся обличчям до "Укргазпрому", забуваючи (чи випадково?), що від цієї державної монополії обов'язково вимагатимуть урядових гарантій і, у випадкові виникнення газових боргів, легко почеплять їх на бюджет України.
З чим можна погодитися з П.Лазаренком, так це з його твердженням про те, що в другому півріччі 1997 р. виникнуть борги України перед Росією за використані енергоносії, тобто, скоріше за все - за газ. Тут Павло Лазаренко, як кажуть, в курсі справи. Хто ж буде розраховуватись, якщо кожен знає, що відповідальність за погашення боргів з ним поділяє така державна структура, як Держнафтогазпром, що недавно підписала відповідний протокол з РАТ "Газпромом".
Отже, "державник" нині - це той, хто бореться за державні гарантії. Як бачимо, їхні лави поповнюються.
