Сни post scriptum

Саша Путря — юна художниця з Полтави — 1988-го, у віці 11 років, померла від лейкемії. Проте дівчинка встигла залишити по собі багатий художній спадок: 2279 робіт — 46 альбомів з малюнками, шаржами та віршами, вишивки, саморобні іграшки тощо. Її роботи відомі у світі: лише з 1989 по 2005 роки відбулися 112 персональних виставок Саші в десяти країнах світу. Нині країн, де бачили її малюнки, — 50. Про дівчинку знято кілька документальних фільмів, написано документальну повість «Саша Путря».

«За рік до народження доньки мені приснився сон, який і пророчив народження Саші», — згадує Євген Путря в Індійському культурному центрі під час презентації спільної виставки своїх і Сашиних робіт. Картини Євгена Путрі — це зафіксовані сни, в яких до нього приходить донька.

За 24 роки Євгену приснилося понад півтори тисячі снів, у яких бачив Сашу, але ідея замальовувати свої нічні сновидіння з’явилась у чоловіка не одразу. За словами Євгена, він хотів зробити щось добре на згадку про свою дівчинку. «Перед смертю Саша сказала: не малюй нічого, що могло б бути мені неприємним. Я тоді подумав, що саме вона мала на увазі? Відповідь знайшов досить швидко — Саша не хотіла, щоб я малював хворобу. І тоді я вирішив малювати сни... Я переконаний, їй це подобається», — розповідає Євген Путря.

Саша народилася у творчій сім’ї, що не могло не вплинути на її світосприйняття. Тато — художник, мама — музикант. Вже у три роки дівчинка почала малювати. Коли Саша захворіла, в її малюнках з’явилися зовсім нові теми — Бога, Всесвіту, позаземних цивілізацій... Також однією з домінантних тем її робіт була Індія та індійські мотиви. Саша закохалася в індійського актора Мітхуна Чакраборти та присвятила йому велику кількість своїх робіт. Завдяки посольству Індії Мітхун нещодавно дізнався про почуття дитини. Він був настільки зворушений історією маленької художниці, що надіслав листа батькам Саші, в якому написав таке звернення до дівчинки: «Я люблю тебе настільки, наскільки любила мене ти». За любов до Індії 2001 року Сашу було нагороджено посмертно премією The Nehru Bal Samitti Award. Посол Індії Раджив Кумар Чандер розповів, що рішення комітету можна вважати унікальним: «Зазвичай цю премію присуджують дітям, які є з нами. У випадку з Сашею нагороду було присуджено посмертно, можна сказати постскриптум».