Чеський парламент саморозпустився

Позавчора пізно увечері депутати нижньої палати чеського парламенту ухвалили рішення про саморозпуск законодавчого органу. За це рішення проголосувало 140 депутатів і всього 7 виступили проти. Для прийняття рішення про саморозпуск необхідна була конституційну більшість, тобто 120 голосів депутатів. За розпуск нижньої палати, як і очікувалося, віддали голоси законодавці від найбільшої опозиційної Чеської соціал-демократичної партії (CSSD), Комуністичної партії Чехії і Моравії (KSCM), партії ТОР 09, а також члени руху «Справи громадські» (VV). При цьому зал засідань парламенту до голосування демонстративно покинули депутати колишньої правлячої Громадянської демократичної партії (ODS).

Питання про саморозпуск нижньої палати постало на порядку денному після того, як депутати висловили недовіру «технічному кабінетові» Іржі Руснока. Нагадаємо, перехідний уряд на чолі з лівоцентристом Русноком прийняв присягу наприкінці червня 2013 року. Його було призначено президентом Чехії після корупційного скандалу, в якому був замішаний попередній прем’єр-міністр країни Петро Нечас. Про це день писав у матеріалі «Цариця» повалила уряд Нечаса» у числі № 104 за 13 червня 2013 року. При формуванні нового кабінету не бралося до уваги співвідношення політичних сил у чеському парламенті. Вибори мають відбутися протягом 60 найближчих днів. Точну дату оголосить президент Мілош Земан.

Ця чергова криза продемонструвала глибину непорозуміння між обранцями й мас-медіа і, зокрема, в оцінці ситуації, що виникла після саморозпуску парламенту. Оглядач щоденної газети «Право» Лукас Єлінек висловив жаль, що вже колишній заступник голови Палати депутатів Мирослава Нємцова від ODS навіть не зрозуміє, наскільки недоречною є паралель між втратою чехами суверенітету 1968 року (коли Чехословаччина була окупована радянськими військами) і нещодавніми подіями. «Країна втрачає контроль над собою» — як 45 років тому: якщо тоді владу захопили радянські танки, то тепер на час розпуску палати депутатів починається двомісячне правління президента Мілоша Земана, нагадав Єлінек слова пані Нємцової.

«Це занадто — порівнювати демократично обраного президента з окупантами», — зазначає він і додає, що в будь-якій історичній події є дві сторони. Відповіддю на прибуття танків виявився сплеск громадянського опору, який тривав протягом одного року і захопив навіть тих, хто раніше був байдужим до політики. Але різниця в тому, що 45 років тому, на жаль, у громадян не було можливості висловити свою думку в ході вільних виборів, як це має відбутися наприкінці жовтня, — вважає Єлінек.

Тим часом інший автор видання «Право» Іржі Ханак нагадує: 45 років тому після радянської окупації комуністичний лідер і президент Чехословаччини Густав Гусак оголосив абсолютну нетерпимість іншим точкам зору, і таку позицію поділяють деякі нинішні політики.

Все розпочалося з недоречної заяви Мілоша Земана, котрий якось сказав, що отримає членські квитки Громадянської демократичної партії загорнутими в шкіру їхніх власників, пише Ханак. І продовженням цього виявився заклик колишнього прем’єр-міністра Мірека Тополанека виявляти нульову толерантність до уряду соціал-демократів, і досі триває, як з боку лівих, так і з боку правих, зазначає Ханак.

І політичні партії уже не просто опоненти чи суперники, а справжні вороги, пише він, нагадуючи, що Чеська Республіка славилася своїми демократичними традиціями, а тапер скочується до рівня бабуїнів, сприймаючи спадщину «нормалізації», що означає період жорсткого комуністичного правління після 1968 року.

Деякі виступи в Палаті депутатів справляють враження, що в країні розпочалися сутінки демократії, зазначає Іржі Лештіна у виданні Hospodarske noviny. «Чи означає відставка парламенту неминучу еру узурпатора Празького граду?» — запитує автор. За його словами, після 22 років більш-менш реальної демократії люди, мабуть, уже звикли, що розвиток політичної ситуації стає складнішим і кожні вибори відкривають шлях до невідомого...

Саморозпуск палати депутатів не став результатом надмірної активності, а радше є наслідком кризи, коли партії в парламенті більше не є спроможними і не бажають правити, вважає Лештіна. За її словами, партії занурилися в корупційних скандалах, які, однак, не впливають на урядову коаліцію. Вони вже починають погрожувати опозиційним соціал-демократам у регіонах, пише Лештіна. Подальший перебіг подій багато в чому залежатиме від того, чи сприймуть люди дострокові вибори як дуель між прихильниками Земана і супротивниками, що буде грати на руку спотворення культу політика, чия кар’єра уже давно відійшла за зеніт, наголошує автор.

За останніми опитуваннями, населення країни підтримує Чеську соціал-демократичну партію, проте для формування уряду їй необхідний партнер по коаліції. Соціал-демократи виступають за підвищення податків для постачальників енергії та заможних верств населення, а також за запровадження в країні єдиної європейської валюти євро.

«День» попросив політичного оглядача «Людове новини» Даніеля КАЙЗЕРА прокоментувати ситуацію в Чехії:

— Наслідок саморозпуску парламенту простий: перемога лівих, якої очікували, а тепер вона станеться раніше, і, ймовірно, буде з більшою перевагою. Але складно сказати, наскільки більшою вона буде. Немає жодних сумнівів у тому, що найсильнішою партією після жовтневих виборів буде Соціал-демократична партія. Але залишається питання, чи подолає п’ятивідсотковий бар’єр партія прихильників президента Мілоша Земана — Партія за громадянські права (SPOZ). На попередніх виборах вона здобула тільки 4,8 відсотка.

Цього разу їхні перспективи кращі. Деякі з лідерів SPOZ два місяці тому стали міністрами в новому уряді всупереч волі парламенту за наполяганням президента Земана. Очевидно, план полягав у тому, що уряд правив довше, щоб виграти час і репутацію. Тому саморозпуск — всупереч їхнім інтересам.

— Чому соціалісти дуже популярні в Чехії?

— На мою думку, існує три причини цього. По-перше, вони довго не були при владі, головним чином із 2006 року. По-друге, попередній уряд (до липня цього року) був дуже непопулярним, частково через помірковану програму жорсткої економії, частково через корупційні справи деяких його міністрів. По-третє, соціал-демократи є майстрами з соціального популізму.

— Чи дійсно ситуація дуже серйозна, що деякі політики, коментуючи саморозпуск, порівнюють його з 1968 роком?

— Вважаю, що це несерйозне порівняння. Погоджуюсь із тим, що ситуація просто найгірша для епохи після 1989 року: виявити таку зневагу до парламенту, яку продемонстрував президент Земан, не наважилися б його попередники Вацлав Гавел і Вацлав Клаус. Однак вплив того, що вчинив Земан, буде обмеженим — після виборів парламент знову правитиме в країні. Існують припущення, що Земан зможе домінувати в соціал-демократичній партії після виборів, тому що він є союзником другого номера в партії Міхаля Гашека проти її голови Богуслава Соботки. Я насправді думаю, що навіть якщо візьме гору крило Гашека, що малоймовірно, то вони не дозволять президентові керувати собою.

Вони «тільки» використовують його в боротьбі проти другого крила в партії, принаймні настільки, наскільки він використовує їх. Чеська Республіка є і залишатиметься парламентською демократією.

— Яким чином відсутність парламенту може вплинути на повсякденне життя громадян?

— Така ситуація може теоретично дозволити енергетичним компаніям поживитися на нормальних людях, підвищуючи рахунки за електрику, що мало місце протягом останніх двох років. Це складна історія, але все-таки колишній уряд і нижня палата парламенту погодилися обмежити прибуток енергетичного бізнесу. Тепер сенат, верхня палата парламенту, може відхилити цю пропозицію. Такий крок буде надзвичайно непопулярним, тому я не можу уявити, щоб вони наважились би відхилити його. В іншому разі — немає особливих проблем для щоденного життя.