Нідерланди лишають українські цінності в себе

Виставка «Крим: золото і секрети Чорного моря», яка з лютого працювала в музеї Амстердамського університету, добігла свого кінця. Але не всі українські експонати повернуться додому. 31 серпня директор Музею історичних коштовностей Людмила Строкова вирушає до Нідерландів за своїми 19 експонатами, і 4 вересня вони повернуться до України. А от доля речей, які надавали для виставки чотири кримські музеї, поки що лишається невирішеною. Минулого тижня Нідерландський музей оприлюднив заяву, що наразі ці експонати залишаться на території їхньої держави, доки не відбудеться засідання арбітражного суду, який і поставить крапку в питанні, куди ж повертати так зване скіфське золото — до Києва чи до Криму.

У Міністерстві культури України пояснюють, що в принципі такий стан речей дещо вигідний для України. Зараз наша держава готується до ще одного суду — із Російською Федерацією, аби домогтися, щоб усі кримські експонати повернулися до Національного музею історії України хоча б на тимчасове зберігання. Та з іншого боку, чи має право приватний музей лишати в себе надбання іншої країни і вирішувати його долю, і чим взагалі пояснюється таке рішення?

— Наші експонати під спір не підлягають, тому що це надбання України, він стосується тільки кримських експонатів. Нідерландська сторона пояснює, що боїться ризиків, — коментує Людмила Строкова. — Справа в тому, що є офіційне звернення від Національного музею історії України, а також звернення від кримський музеїв, аби після завершення виставки цінності повернулися до однієї зі сторін. В Амстердамі ж фахівці повинні вирішити для себе, кому вони передають ці експонати. Оскільки це приватний музей, який має певні зобов’язання перед кримськими колегами, то вони бояться позовів: якщо вони віддадуть експонати Криму, то позов подасть Київ, і навпаки. А в будь-якому разі їм доведеться з кимось судитися своїм коштом, тому вони чекають рішення арбітражного суду і готові посилатись у своїх діях саме на нього.

Коли буде засідання суду і на чиїй території — України чи Нідерландів, — наші музейники ще не знають. Хоча коли така спірна ситуація тільки зароджувалася, більшість дипломатичних перемовин між українськими та нідерландськими міністерствами завершувалися тим, що вся експозиція з Амстердама мала повернутися до Києва. Тоді враховувалися ризики, що, потрапивши до Криму, цінні для України речі можуть опинитися на території Росії. Чому виникла така ситуація зараз, у нашому Мінкульті не коментують, але запевняють, що готові боротися за українські надбання.

— Ця виставка є власністю нашої держави, і це підтверджується українським законодавством, — пояснює Олеся Островська-Люта, перший заступник міністра культури України. — Щодо назви «скіфське золото», більшість предметів, які можна так назвати і котрі виготовлені із золота та мають скіфське походження, походять зі збірки Національного історичного музею України. Тобто ця назва більше стосується саме історичного музею, ніж Кримських музеїв. 19 предметів, які зберігалися в колекції історичного музею, мають набагато більшу страхову вартість, ніж десятки чи більше предметів, які надійшли з чотирьох музеїв Криму. Стосовно позиції Міністерства культури, то вона доволі сильна. Якщо нідерландська сторона вважає, що це питання має розглядатися у судовому порядку, то ми до цього готові й над цим, власне кажучи, працюємо.