«Вуглегейт»

Учора міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан ходив на допит до Генеральної прокуратури як свідок у справі про закупівлю вугілля в Південно-Африканській республіці. Розслідування цієї справи, як вважає  член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук,  має дати відповідь на головні запитання: яка реальна ціна африканського вугілля з доставкою на теплові електростанції України і яких збитків зазнає бюджет України від цієї трансакції? Експерт вважає ухвалу про цю закупівлю явно корупційною. Який стосунок має до цього Продан? Але ж саме він мав санкціонувати відповідні контракти. І тут на порядок денний спливає вже майже забута історія про вбивчі для України  газові контракти 2009 року, до яких Продан також мав певний стосунок. Але, як кажуть, не притягався. Як вважає Корольчук, вугільна справа, яку він називає «українським Вотергейтом», з’явилася на світ виключно завдяки коаліційним перемовинам.

І за нової влади в Україні може повторитися ситуація, що сталася з Юлією Тимошенко. Тепер каменем спотикання може стати південноафриканське вугілля, а відповідачем за нього — міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан.

Згідно з повідомленнями ЗМІ, які на разі ніхто не підтвердив, але й не спростував, Продана планували затримати ще в понеділок під час допиту в Генпрокуратурі. За даними джерела в правоохоронних органах, кримінальне провадження, в рамках якого мав відбутися допит міністра, було відкрито слідчими ГПУ після останнього засідання РНБО, де Президент України Петро Порошенко поставив під сумнів прозорість схеми постачань вугілля до України з Південно-Африканської Республіки.

Слідчим була дана відповідна вказівка, повідомляє УНН. Кримінальне провадження було відкрито за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, тобто за фактом розтрати, привласнення або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Джерело повідомило, що слідчі дії, які проходять у рамках цього проваження, стосуються також глави Міненерговугілля. За вихідні, як передбачає джерело, слідчі ГПУ підготують і подадуть до суду клопотання про затримання Продана. Можливо, до цього часу буде готове й відповідне рішення суду.

Як розповів перший заступник міністра Юрій Зюков, виступаючи на одному з телеканалів, слідчих, що прийшли у п’ятницю до Міненервугілля, цікавила ціна «чорного золота». За словами Зюкова, «ПАРівське вугілля, природно, буде дорожче за російське через транспортну складову. Колумбійське буде ще дорожче. Але з усього заокеанського вугілля ПАРівське вугілля за якістю та параметрам підходить найбільше». «За співвідношенням ціна-якість», — додав він.

Тим часом у Міненервугілля спростували повідомлення деяких ЗМІ про вилучення документів у міністерстві. Виявляється, на допит було викликано керівників компаній «Укрінтеренерго» та «Центренерго». «Жодних вилучень документів або обшуків ні в зазначених компаніях, ні в міністерстві не було», — повідомили в міністерстві.

Нагадаємо, що в результаті військових дій на сході країни, де розташовано більшість українських шахт, в Україні виник дефіцит вугілля, його запаси на складах ТЕС ще до початку зими добігають кінця. Щоб вирішити цю проблему, Україна підписала угоду про постачання  мільйона тонн вугілля з ПАР. За словами Продана, ціна цього палива становить $86 за тонну. А загалом державні й приватні підприємства країни підписали угоди, відповідно до яких до України має бути постачено з ПАР та РФ до кінця 2015 року близько 5,6 мільйонів тонн  вугілля.

Міністр, дні якого на цій посаді в будь-якому разі вже явно добігають кінця, тримає себе гідно. «Мені складно сказати, що там за справа, — говорить він. — Я розумію, що ця справа пов’язана з тим, що прокуратура перевіряє державну компанію «Центренерго», перевіряє як і які обсяги вугілля купувалися. Я так розумію, що перевірка йде за усіма правочинами, пов’язаними із закупівлею вугілля. ПАРівське вугілля й ці угоди також перевірятимуться».

«Об’єктивну ціну на ПАРівське вугілля, — пояснює міністр, — не можна порівняти з ціною українського та російського вугілля. Звичайно, воно буде дорожче через транспортування, перевантаження в портах тощо. Наскільки мені відомо з інформації, яку мені надавала компанія «Центренерго» й державна компанія, яка займалася закупівлею, вони купували в досить прозорого трейдера, з прозорими складовими, які встановлюють ціну на вугілля. Вони керувалися відповідною ціною на ринку, яка є в Південно-Африканській Республіці, й плюс ті відповідні витрати з транспортування вугілля до українських станцій. У мене така інформація».

«Тут головне, — продовжував Продан, — щоб не було затримки постачання вугілля на українські теплові станції, адже запаси вугілля є критичними. Нам необхідно мати декілька альтернативних джерел вугілля і не залежати від жодного постачальника, адже ми знаємо до чого це може призвести». Він також запевнив, що і він особисто і його Міністерство готові співробітничати з правоохоронними органами.

Міністерству справді є що розповісти про свої досягнення. Згаданий Юрій Зюков нещодавно доповідав громадськості, що відомство має намір цього року заощадити на фінансуванні вугільної галузі 4,3 мільярди гривень. «Ми прибрали тіньові схеми, які працювали за минулого уряду. Як працювала схема? Було державне підприємство, тобто шахта, далі був посередник, далі була фабрика, знову посередник і потім була генеруюча компанія або завод... Таким чином, на кожній тонні за старої влади зароблялося близько 400 гривень. Тепер вугілля йде безпосередньо від шахти до «Вугілля України», а потім до генеруючих компаній або заводів», — запевнив чиновник, явно заслуговуючи на оплески публіки. А з-за кордону вугілля до України також йшло без посередників? Про це ні Зюков, ні Продан на разі не звітували... Чи не це насторожило Президента, а потім і відповідні органи? Є й інша версія. Щоб прискорити хід коаліційних дебатів, які загрожують сильно затягнутися, слід все сильніше тиснути на прем’єра й інших членів Кабміну, котрі дедалі більше перетворюються з соратників на заклятих друзів.

КОМЕНТАРІ

Михайло ВОЛИНЕЦЬ, глава Національної профспілки гірників:

— Вугілля з Південно-Африканської Республіки має низьке теплотворення — на нижній межі допустимого. Щоб підняти його до необхідного рівня (електростанціям потрібне теплотворення 6,5 кілокалорій), доведеться використовувати ще й російське вугілля, а це додаткові витрати 14 доларів на кожну тонну. Але, я вважаю, звинуватити Продана в чомусь не вийде, тому що він, природно, жодних документів не підписував — договори укладали керівники компаній. Однак на міністрові за нинішню ситуацію з вугіллям все ж лежить велика відповідальність.

Ще у квітні, коли на Донбасі тільки-но заворушилися сепаратисти, можна було вивезти вугілля й, особливо, антрацит, якого було дуже багато в цій зоні. Вільно, без проблем! Квітень, травень, червень — без будь-яких проблем вугілля можна було вивозити. Я особисто ходив тоді до Продана, до його заступників і наполягав, щоб вугілля вивозили. Щось, звичайно, робилося, але дуже мало, в той час як за ці три місяці можна було вивезти все. Продана це не турбувало. Він не ходив до прем’єра, не вимагав відповідних коштів від Мінфіна. Я пропонував разом із ним звернутися до керівництва країни, але він відмахувався від мене наче від набридливої мухи. Тоді я, на жаль, був єдиним у країні, хто прогнозував виникнення серйозної проблеми, підключав до цього пресу, але нас ніхто не хотів чути.

Газові проблеми у відносинах із Росією послабили енергетичний баланс нашої країни. Однак Продан міг би цього не допустити. В 11 областях України є підприємства з видобутку торфу. Проте далеко не усіма керують працівники відповідного рівня. Наприклад, «Черніговторф» очолила людина, яку рекомендував брат Продана. Цей керівник багато чого обіцяв, але мало що зробив. У будь-якому разі, жодних інвестицій для нарощування виробництва підприємство не отримало. На підприємстві «Смигаторф» у Рівненської області й досі не вдалося розірвати корумповані схеми часів Ставицького й навести лад.

Коли проблема з вугіллям, як тепер кажуть, «намалювалася», можна було б збільшити фінансування перспективної Нововолинської шахти №10. Замість цього там зупинили будівництво. Перед виборами заборгованість по зарплаті досягла чотирьох місяців, й шахтарі були вимушені перекривати міст через Буг і дорогу республіканського значення, щоб до них прислухалася. Не пригадав Продан і про буре вугілля, яке можна видобувати майже в кожному нашому регіоні. Для побутових цілей його можна було б використовувати дуже широко.

Юрій КОРОЛЬЧУК, член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій:

— Розслідування справи закупівлі африканського вугілля має дати відповідь на три головні запитання. Якою є реальна ціна африканського вугілля вже з доставкою на теплові електростанції України? Чому уряд вирішив купувати вугілля в ПАР, якщо було відомо про його високу ціну? Яким є обсяг збитків для бюджету України від переплати за африканське вугілля?

При цьому відповіді на ці запитання давно відомі. Ціна африканського вугілля становить 120—125 доларів (1560 грн за курсом 13 грн/дол.). Ймовірно, що рішення купувати вугілля в ПАР було заздалегідь корупційним, а конфлікт з Росією лише сприяв такому рішенню. Відповідно, таке корупційно-політичне рішення фактично призвело до третьої проблеми — збитків бюджету...

Розслідування купівлі африканського вугілля в Україні слід було провести ще в серпні-вересні. Адже процес постачань вже йде, й до України прибули вже дві партії вугілля.

Слід також визнати, що Яценюк не є безпосереднім відповідальним за постачання вугілля з ПАР. Але лише він один однозначно несе політичну відповідальність за зловживання при закупівлі вугілля. Адже ще в травні уряд був проінформований про очікувані проблеми з постачаннями вугілля з Донецької й Луганської областей. І лише в серпні Яценюк несподівано спохопився й підтримав закупівлю вугілля в ПАР.

На жаль, малоймовірним виглядає реальне бажання влади розслідувати «вугільну справу», а не імітувати розслідування. Як і колишня влада, в нинішньому уряді керуються принципом «своїх не здаємо».

Зараз можна побачити спроби перевести стрілки на фактичних виконавців з компаній «Укрінтеренерго» і «Центренерго». Це неоднозначне підтвердження того, що нові особи влади нічим не відрізняються від попередньої влади, яку вони критикують.

І вугільна справа з’явилася на світ виключно завдяки коаліційним переговорам і бажанню президента Петра Порошенка натиснути таким чином на прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Інакше проблема ціни й доцільності закупівлі африканського вугілля була б відома лише вузькому колу.

Але в будь-якому разі справа про африканське вугілля вже стала для уряду й особисто прем’єра Яценюка «вугільним Вотергейтом». І дивно, що Яценюк і Продан ще залишаються на своїх посадах. Хоча малоймовірно, що українці діждуться від свого прем’єра європейського кроку й відставки зі своєї посади у зв’язку з корупційним скандалом.

При цьому поза сумнівом, що для енергетичної команди Яценюка слідом за вугільним буде й «газовий Вотергейт» — стосовно закупівлі реверсного газу в ЄС, його ціни й збитків для бюджету України.