Віялові відключення як... заколот олігархів

Поряд з економічною та політичною кризами, які вже давно перестали дивувати українців, прийшла ще одна — енергетична. Формувалася вона не від учора. Але зараз констатуємо: стан справ в енергетиці навіть непрофесіоналу дає зрозуміти, що державне регулювання в цій галузі відсутнє.

Енергетична галузь є найбільш складною в технічному аспекті та найбільш небезпечною для екології, здоров’я та життя людини в разі виникнення аварій на її об’єктах. Тому, на випадок виникнення ймовірних ненормальних умов роботи енергетичної системи, розробляються відповідні інструкції та правила. На випадок виникнення дефіциту потужності в об’єднаній енергетичній системі України, для забезпечення надійної та безпечної роботи об’єктів електроенергетики, розроблена «Інструкція про складання і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем електроспоживання» (далі — Інструкція), затверджена Наказом Міністерства палива і енергетики №456 від 23.11.2006 року.

Не вдаючись до технічних подробиць, наведемо основні аспекти цього документа, з яких стане зрозуміло, що, якби всі учасники процесу виконували Інструкцію, ніякого хаосу не було б:

1.  Згідно з п. 2.1 Інструкції, є такі види обмежень споживачів електроенергії:

•  графіки обмеження споживання електричної енергії (ГОЕ);

•  графіки обмеження споживання електричної потужності (ГОП);

•  графіки аварійного відключення споживачів електричної енергії (ГАВ);

•  спеціальні графіки аварійних відключень (СГАВ);

•  автоматичне частотне розвантаження (АЧР);

•  спеціальна автоматика відключення навантаження (САВН).

Перші два заходи застосовуються як запобіжні заздалегідь, третій і четвертий — як реакція на можливі аварійні ситуації, п’ятий і шостий — вводиться в дію не людиною, а вже автоматикою.

Виявляється, що обмеження офіційно почали застосовувати з 1 грудня 2014 року відповідно до листа Міненерговугілля. Тобто до 1 грудня енергетика України працювала в нормальному робочому режимі і жодних дефіцитів вугілля не було? Навіщо ж тоді купували вугілля в Південно-Африканській Республіці? Навіщо відкривали кримінальні справи та заарештовували посадових осіб?

Цей факт говорить про непрофесійні дії державних службовців у частині прогнозування ймовірних проблем в енергетиці.

2.  Згідно з п. 3.1.1 «Усі види графіків, складені підприємством електроенергетики, діють з 1 жовтня поточного року до 1 жовтня наступного року». Тобто графіки оновлюють щорічно!

Згідно з п. 3.1.9 «Споживачі, залучені ГОЕ, ГОП, ГАВ, СГАВ, САВН, АЧР не пізніше ніж 1 вересня мають бути письмово повідомлені підприємством електроенергетики про обсяги можливого обмеження електроспоживання...» Далі «Підприємство електроенергетики також письмово інформує місцеві органи виконавчої влади про можливість застосування графіків...»

Згідно з п. 3.2.1 «Графіки складаються щороку підприємством електроенергетики, затверджуються його керівництвом, погоджуються з відповідним територіальним органом Держенергонагляду, а потім з місцевими органами виконавчої влади та до 15 серпня надаються відповідній електроенергетичній системі і територіальному представництву Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ)».

Згідно з п. 4.1 «У разі виникнення дефіциту електроенергії Міненерговугілля України, Державне підприємство, підприємства електроенергетики повинні інформувати органи виконавчої влади та споживачів про ситуацію щодо постачання електроенергії. Про необхідність застосування комплексу заходів з обмеження і відключення електроенергії Міненерговугілля України та підприємства електроенергетики повідомляють споживачів через засоби масової інформації».

Отже, та безсистемність та хаотичність, з якою відбуваються так звані віялові відключення, свідчить про повну професійну непридатність учасників даного процесу. Це стосується не лише працівників підприємств енергетики, а також і представників органів місцевої влади.

Адже, якби усі учасники процесу діяли злагоджено та відповідально — то кожен споживач (від житлового будинку до великого виробничого підприємства чи комерційного об’єкта) знали б своє місце у кожному з видів обмежень. Вони змогли б спланувати розпорядок свого життя та роботи і — як наслідок — спокійно пережити кризові явища в енергетиці. Натомість віялові відключення електроенергії викликали шалений соціальний протест, зрив виробничих циклів (зокрема й на стратегічних підприємствах оборонної галузі) та нанесення шкоди життю і здоров’ю людей.

Винних, як завжди, годі шукати. В найкращому випадку один одного будуть звинувачувати, в найгіршому — вигороджувати.

Причиною примусових відключень споживачів електроенергії може бути лише дефіцит електричної потужності або дефіцит електроенергії. Дефіцит виникає у разі зменшення запасів палива на електростанціях. Дефіцит потужності — через недостатню генеровану потужність або, простіше кажучи, — через недостатню кількість працюючих енергоблоків.

За час застосування віялових відключень, офіційно було оголошено про зупинку лише одного енергоблока — енергоблока №3 Запорізької АЕС потужністю 1000 МВт. А дефіцит був оголошений у розмірі 3500 МВт. Отже, виникає питання — які ще енергоблоки і на яких електростанціях були відключені або зменшили генеровану потужність? Інформація з різних джерел про зупинку чи то 18-ти чи то 29-ти енергоблоків, виглядає, м’яко кажучи, фантастичною. Адже така кількість генерації — мало не половина від усієї теплогенерації України.

Отже, чи справді в Україні був дефіцит потужності та дефіцит електроенергії?

Слід згадати, що майже усі генеруючі потужності та розподільчі локальні мережі (обленерго) розпродані. Власники даних активів — російські та донецькі олігархи. Перші воюють з Україною, другі — в опозиції до держави!

То чи не були відключення електроенергії таким необхідним заходом? Тим паче що припинилися вони так само раптово, як і почались! Можливо, все, що відбувається в енергетиці сьогодні, є банальною боротьбою старих олігархів, відсторонених від державної влади, з новими, що її захопили? Можливо, нинішні власники енергетичних компаній, тримаючи рубильник у руках, маніпулюють суспільною думкою, намагаючись виштовхнути людей на вуличні протести проти влади або проти самих себе, щоби отримати «потрібну картинку»?

Відповідь на ці та інші запитання має надати слідство. Або, через відсутність правоохоронних органів у країні — історія. Що за наших реалій, більш ймовірно....