Чернігівці відзначили 377-річчя гетьмана Івана Мазепи
20 березня патріотичні чернігівці без зайвих урочистостей і пафосних владних промовців відзначили 377 уродини гетьмана Івана Мазепи. Окрім представників патріотичної громадськості на акцію прийшли: один із найавторитетніших дослідників творчості Івана Мазепи Сергій Павленко, науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній», чиї колекції розміщені в Колегіумі, збудованому за кошти Мазепи, та відомий скульптор автор пам’ятника Івану Мазепі в Чернігові Геннадій Єршов. Панахиду по гетьману відслужив секретар Чернігівської єпархії Київського патріархату отець Роман Кіник.
«Довгі роки його вважали зрадником – таким гетьмана показувала радянська пропаганда. Про те, що Мазепа зрадив Петра Першого заради кращого життя українського народу, не йшлося, - каже отець Роман. – Ми вшановуємо Івана Мазепу як вірного сина своєї землі, визначного мецената та просвітителя».
Епіцентром уваги гетьмана в Чернігові був Борисоглібський монастир – резиденція чернігівських архієпископів. Про його славні благодіяння на користь української церкви, освіти та культури розповіла кандидат історичних наук Ольга Травкіна. «Один із найстаріших навчальних закладів на Лівобережній Україні – Чернігівський колегіум, де нині розміщений Національний архітектурний заповідник «Чернігів стародавній» - відкрили за кошт Івана Мазепи, - наголосила науковець. – Саме на Чернігівщині найбільше свідоцтв щедрої благодійності гетьмана. Окрім Чернігівського колегіуму це – насамперед, царські срібні ворота Борисоглібського собору, шати чудотворної Троїцько-Іллінської Богородиці. І це далеко не повний перелік, адже усіх пожертв Івана Мазепи не перерахувати».
За словами одного з найавторитетніших дослідників постаті Івана Мазепи, автора численних монографій про нього Сергія Павленка, за своє життя гетьман збудував власним коштом 12 та відремонтував понад 20 храмів. Лише в Києві ним були споруджені Богоявленська церква Братського монастиря, Миколаївська військова церква, відреставровано Софіївський собор, Михайлівський золотоверхий монастир, Успенський собор і Троїцьку надбрамну церкву на території Лаври. «Гетьман щедро жертвував кошти на будівництво храмів у Чернігові, Батурині, Лубнах, Переяславі, - каже Сергій Павленко. – До Чернігівщини Мазепа ставився по-особливому і хотів зробити її ще одним духовно-культурним центром поруч із Києвом».
Геннадій Єршов – автор єдиного пам’ятника Івану Мазепі з усіх обласних центрів України. Останні роки він мешкає і творить у польському Гданську. У своєму виступі скульптор закликав любити та поважати історію рідного краю.
Бронзове погруддя гетьмана Мазепи в Чернігові було встановлено у 2009 році на білій мармуровій колоні поблизу будинку Чернігівського колегіуму. На постаменті прикріплено герб Івана Мазепи. Кошти на виготовлення пам’ятника зібрали за наказом тодішнього очільника Чернігівської облдержадміністрації Володимира Хоменка. Щоб не допустити сутичок із місцевими організаціями лівих партій, які заявили про наміри пікетувати урочистості, бронзового Мазепу освятили таємно увечері, вперед день дня незалежності. Тоді ж пам’ятник офіційно визнали пам'яткою архітектури. Три доби погруддя цілодобово охороняли співробітники міліції та СБУ.
Пам’ятник Івану Мазепі є другим в Україні – перший встановлено у селі Мазепинці, що на Київщині 1994 року.
Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігів
