Справа «ГПУ проти ЗНО»

Після заяви Генпрокуратури про виявлені факти фальшування результатів ЗНО освітянський «вулик» жваво розворушився. Частина не вірить, що підробка сертифікатів узагалі можлива, адже тестування вважалось однією з найуспішніших реформ в освіті, що усувала корупцію при вступі у виші. Інші не відкидають версії, що раніше конверти для вступу носили у кабінети ректорів-деканів, тепер — у регіональні центри ЗНО. Треті вбачають у цьому чергову інформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію системи зовнішнього незалежного оцінювання.

У кожній з версій може бути певна частка правди. Уже стало традицією щовесни вкидати у медіа-простір якусь інформацію, що може звести нанівець значення та роль ЗНО. Торік група народних депутатів намагалась протягнути через Верховну Раду законопроект, який би дозволив вступати до університетів із сертифікатами будь-якого року видачі. Експерти в один голос заявляли, що це неприпустимо, оскільки нівелює значення ЗНО. Під тиском ця ідея так і не вийшла за межі парламенту. Зараз із сесійної зали часто чути пропозицію скасувати тестування взагалі. Зокрема, для абітурієнтів із Криму та сходу. А імідж тестування вкотре під ударом.

ДО 0,03% РОЗБІЖНОСТЕЙ

Факти фальшування наразі визнали в Українському центрі оцінювання якості освіти та МОН. Як пояснює Міністерство освіти і науки, коли дані сертифікаційних робіт перевірили на відповідність оригіналам бланків відповідей, ознаки розбіжності виявили у 185 роботах учасників ЗНО 2014 року та 234 — 2015 року, що становить 0,02% та 0,03% робіт від загальної кількості відповідно. Загалом за запитом прокуратури перевірили 859 робіт.

«Зміни у 0,02% тестів — це зовсім трошки. Це означає, що система працювала добре, і абсолютна більшість абітурієнтів отримувала заслужені результати. Але це значить також, що є люди, які вважали, що загальні правила гри не для них, що вони особливі і потребують особливого ставлення», — зазначила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун на своїй сторінці у Facebook.

Колишній директор УЦОЯО Ігор Лікарчук переконаний, що в абітурієнта немає фізичної можливості подати фальсифіковані сертифікати ЗНО, бо спочатку дані з сертифіката вносять в Єдину державну електронну базу з питань освіти. І робить це не абітурієнт, а УЦОЯО. Далі доступ до цих даних має приймальна комісія. Та користувачі соцмереж в ідеальність усіх співробітників центру не вірять і нарікають, що нечесні на руку люди знайдуться скрізь. Це і має довести наразі Генпрокуратура, що проводить відповідне розслідування. 

ТЕХНІЧНА ПОМИЛКА ЧИ УМИСЕЛ?

Однак роботу слідчої групи ставлять під сумнів адвокати, що захищають звільнених у справі про порушення ЗНО співробітників УЦОЯО. На їхню думку, слідство у ГПУ ведеться з порушеннями, на студентів та керівників вишів, яких підозрюють у фальшуванні, чинять тиск. Самі ж факти підробки сертифікатів ще не доведені у судах, а звучать як припущення ГПУ. Тому захист буде вимагати проведення нових експертиз технічних питань, бо ті, що зроблені, викликають сумніви. Приміром, як можна було за три місяці перевірити вилучений сервер із даними за 2008 — 2015 роки, коли стільки ж часу триває перевірка одного комп’ютера? Тобто, позиція адвокатів — спочатку доведіть, що факти підробки ЗНО були, а потім відраховуйте студентів та притягуйте до відповідальності керівників вишів.

Екс-директор УЦОЯО на спільній з адвокатами конференції прокоментував, що сама процедура технічної перевірки достовірності результатів ЗНО не передбачена жодним нормативним документом, незрозумілі її критерії, і це не дозволяє визначити причину розходження даних: чи це помилка, технічний збій або ж умисел. Також Лікарчук спростовує дані Генпрокуратури, що співробітники центру привласнили кошти від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID): за його словами, центр узагалі не отримував від агенції жодної копійки.

«ВОТУМ ДОВІРИ ДО ЗНО БІЛЬШИЙ, НІЖ ДО ШКІЛЬНОГО АТЕСТАТА»

З огляду на це, частина експертів припускає, що справа «ГПУ проти ЗНО» шита білими нитками та має замовний характер. Щоб спростувати це чи підтвердити, варто дочекатися самого суду, вважає експерт аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний: «Зараз справа ГПУ щодо ЗНО перетворилася на «мильну оперу». Прокуратура довго з нею тягнула, що спричинила недовіру до слідства, а коли опублікувала свої заяви, ті, кого звинувачують, стали організовувати прес-конференції та продовжили грати «мильну оперу».

Від суду експерти чекають конкретних відповідей на питання щодо того, хто причетний до підробки результатів, хто саме чинив тиск, які високопосадовці погрожували екс-директору центру Ігорю Лікарчуку. Бо наразі ГПУ повідомила про підозру лише першому заступнику голови УЦОЯО Володимиру Виннику. І було це ще у липні 2015 року.

«Розтягування цієї справи від літа до літа чи від весни до весни має на меті закласти негативне ставлення до чергової вступної кампанії. Зараз ставка робиться на важливість механізму оцінки знань у середній школі. Попри заяви ГПУ, маємо досить великий вотум довіри до ЗНО, значно більший, ніж до атестата зі школи та оцінки, яку ставить на вступному іспиті в університеті екзаменатор», — підсумовує Єгор Стадний.

Експерт зазначає, що, попри суд і закиди на адресу тестування, дороги назад немає. Треба провести роботу над помилками і розвивати систему далі.