Браконьєрські пристрасті в «Тузловських лиманах»
У національному парку побилися екологи і рибалки
На півдні Одещини не вщухає конфлікт між керівництвом НПП «Тузловські лимани» і місцевими рибалками. Так, під час останнього рейду інспектори національного парку виявили на березі лиману Шагани місцевих мешканців, які займалися незаконним виловом риби. Рибалки розмістили у воді декілька спеціальних сітей – вентилів. Однак рибалити у цих місцях заборонено до 15 червня, адже зараз риба йде на нерест.
Коли працівники парку почали витягати сіті з води, між ними і десятком браконьєрів зав’язалася бійка. Рибалки намагалися скинути вентилі назад в лиман, а потім перекинули причеп, куди інспектори завантажили сіті. У результаті причеп травмував активістку, яка приїхала з Одеси допомагати екологам. Згодом на місце події приїхала місцева поліція, яка конфіскувала рибальське знаряддя.
ПРИЧИНА КОНФЛІКТУ – ДОЗВОЛИ НА ВИЛОВ РИБИ
Порушників на берегах лиманів працівники парку виявляють вже не вперше, а конфіскація засобів вилову кожного разу супроводжується конфліктами. Місцеві мешканці налаштовані до екологів вороже. Юрій – один з рибалок, що брали участь у бійці. Чоловік родом з невеличкого села Приморське, розташованого неподалік лиману. Він, як і багато хто з односельчан, працює на місцеве ТОВ «Сарган». 70% вилову чоловік забирає собі, а решту віддає фірмі. Юрій нарікає на те, що роботи в селі немає, а годувати родину треба. «Хіба я винен в тому, що закон забороняє нам рибалити? Як нам жити?» – питає він. Юрій звинувачує національний парк, який начебто забороняє ловити рибу, і зізнається, що раніше рибалити було простіше – достатньо було домовитися з рибінспектором.
У постанові Кабміну №801 від 30 жовтня 2013 року вказано, що дозволи на вилов риби видає Держрибагенство або його територіальний орган. Натомість інспектори національного парку лише слідкують за дотриманням закону. Директор ТОВ «Сарган» Юрій Ведута каже, що його підприємство має ліміт на вилов риби, однак місцеве управління рибоохорони не хоче підписувати дозвіл на рибальство. Проте невдоволення місцевих мешканців все одно спрямоване на національний парк.
За шість років існування НПП «Тузловські лимани» ніхто не пояснював жителям навколишніх сіл, як працює парк і як регулюється господарська діяльність на його території. За словами директора установи Івана Русєва, цим користуються місцеві монополісти, які підбурюють селян проти парку. Зокрема, низка сільських рад Татарбунарського району, на території якого знаходиться парк, оприлюднила клопотання з вимогою звільнити Русєва і погрозами звернутися до Мінприроди та Президента щодо ліквідації національного парку. А у кінці березня рибалки їздили зі скаргами до голови Одеської обласної державної адміністрації Михеїла Саакашвілі. Натомість Русєв зазначив, що на фото, оприлюдненому Саакашвілі, крім простих рибалок, можна побачити голову Татарбунарської РДА Олега Білинського та його радника В’ячеслава Козубенка.
Крім того, на початку квітня місцеві мешканці на знак протесту проти керівництва національного парку перекрили трасу Одеса-Рені.
НОВІ ПРАВИЛА ВИЛОВУ МОЖУТЬ З’ЯВИТИСЯ ЗА МІСЯЦЬ
Команда національного парку розробила Проект правил традиційного рибальства. За словами Русєва, ці правила допоможуть місцевим мешканцям зловити та з’їсти рибу і не бути при цьому покараними за браконьєрство. «Ми вперше в Україні розробили такі правила рибальства. Якщо людина хоче годувати родину, вона отримує право на один вентіль. З його допомогою можна виловити до 50-70 кг риби. Для цього не потрібні будуть спеціальні ліцензії. У правилах усе дуже просто: ви реєструєте громаду в сільській раді й отримуєте акваторію, в якій здійснюватиметься вилов. Але якщо людина починає продавати рибу, вона отримує «червону картку» і більше не матиме дозволу на вилов», – розповідає Русєв.Пілотний проект уже подали до Мінприроди, і у відомстві пообіцяли розглянути й затвердити його протягом місяця.
Зазначимо, НПП «Тузловьскі лимани» було створено у 2010 році. До складу парку входить низка мілководних лиманів, відділених від моря вузькою піщаною косою. Серед них – лимани Джантшейський, Малий Сасик, Шагани, Бурнас, Алібей.
Author
Марія ГеникРубрика
Суспільство