Прочинити «Львівську браму»

Про станцію «Львівська брама» точиться багато розмов. Приміром, чому, збудована практично на 80%, досі стоїть зачинена, натомість сюди потайки від працівників метро проникають дигери, а три роки тому тут навіть відбувся нічний показ мод. Наразі станція використовується як технічна, сюди жодного разу не ступала нога пасажира. Винятком можна вважати екскурсію для жителів столиці та журналістів від метрополітену, приурочену до Дня Києва: на один день «Львівська брама» пустила до себе пересічних громадян і показала, що приховує.

ДЕ НЕ ЗУПИНЯЮТЬСЯ ПОЇЗДИ МЕТРО

Після інструктажу з техніки безпеки зі станції «Сирець» до загадкової «Львівської брами» екскурсантів везе майже особливий поїзд метро: двері відчиняються лише в першому вагоні. Щоби до нього увійшли тільки ті, кому дозволено, пильно стежать кілька працівників метрополітену. Висадка на платформі «Львівської брами» радше нагадує вихід у тунель: майже наскрізну темноту пронизує слабке світло від кількох ламп по периметру станції, зі стелі звисають невеликі сталактити, підлога, стіни, колони — все з бетону. Їх поштукатурити й облицювати плиткою — і станція виглядала б «готовою до вжитку».

Щоб запустити «Львівську браму», бракує лише ескалаторів та виходів на поверхню. Виявляється, саме це для міста є однією з причин, чому 20 років станція законсервована — все не вирішать питання, де саме ці виходи зробити і за які кошти. Відкриття планувалося ще 1996 року, це мав бути пересадочний вузол четвертої гілки метро на Троєщину. Проектів, як має виглядати «Львівська брама», відтоді назбиралося чимало. В особистих архівах блогера-фотографа та екскурсовода Олега Тоцького є кілька десятків світлин.

«Один із проектів був 2008 року, коли Леонід Черновецький оголосив, що станцію добудують. Навіть проводився тендер, а потім настала криза, минули вибори, і на цьому все скінчилося», — розповідає Олег Тоцький. Під час розмови чуємо, як поряд мчать поїзди, з вікон вагонів пасажири не бачать ні перону, ні платформи — поїзд просто трохи стишує хід.

50 МЕТРІВ ПІД ЗЕМЛЕЮ

Коли нарешті «Львівська брама» відчинить свої двері — знов-таки, питання до міста. Метрополітен готовий прийняти станцію в експлуатацію в будь-який час, але саме київська влада має вирішити питання проекту, фінансування та відкриття.

«Досі не вирішено механізм інвестиційного конкурсу та питання, де мають бути місця для виходів, — пояснює прес-секретар метрополітену Наталія Макогон. — Ми сподіваємося, що кияни почнуть нею користуватися, тому що вона справді розвантажить центральну частину міста. Тут повністю працює колійна комунікація, є електропостачання, тобто все обладнання є, наразі станція працює в технічному режимі. Більша частина коштів потрібна на спорудження ескалаторних нахилів та виходів. Це — станція глибокого закладення, пролягає приблизно в 50 метрах під землею. Доки не буде з’ясовано всі формальності, не можна сказати, коли вона запрацює».

СТАНЦІЇ ДЛЯ ПІАРУ

За підрахунками Олега Тоцького, чотири останні відкриті станції, зокрема «Вирлиця», «Червоний хутір», «Бориспільська» і «Теремки», — це бюджет однієї-двох станцій глибокого закладення в бік Троєщини. Тобто кошти у міста були. Тоді чому їх не направили на відкриття майже готової «Львівської брами»? Можливо, через невміння міської влади визначати пріоритети.

Олег Тоцький згадує, що ту ж станцію «Сирець», звідки почалась екскурсія, спочатку збиралися будувати в зовсім іншому місці. «Це звичайна станція глибокого закладення, але її тут не мало бути, — продовжує Олег. — Після «Дорогожичів» планувалось будувати лінію в напрямку масиву Виноградар. «Сирець» мав бути саме там. Але в якийсь момент столичні плани змінилися. За часів мера Олександра Омельченка станції почали відкриватися не там, де треба, а там, де можна було попіаритись, тому лінію повернули на південь».

РЕКОНСТРУКЦІЯ ПЛОЩІ — ЯК ПЕРСПЕКТИВА

Попри напівзакритий режим роботи, на станції працює власний технічний персонал, котрий мріє, що колись споглядатиме, як на платформу виходять пасажири і крокують у бік ескалатора, де зараз стоїть глуха стіна.

«Перспектива на відкриття «Львівської брами» існує, все залежить від бажання міста вирішити це питання, — вважає Олег Тоцький. — Найлогічнішим є варіант, щоб вихід до станції був у центрі скверика на Львівській площі, сполучений із підземними переходами. Потім були альтернативні варіанти зробити виходи в сусідніх дворах. У середині 2000-х років місто шукало інвестора для реконструкції Львівської площі, який міг би оплатити частину вартості будівництва виходів до метро, залишаючи за собою підземний торговельний центр. 2007 року інвестиційний договір підписали. Зараз місто добивається від інвестора, щоб дозволив збудувати на цій ділянці вихід зі станції».

ЗАГАДКОВИЙ МЕХАНІЗМ

На оглядини чи, точніше, розмови довкола «Львівської брами» пішло близько години. Потім екскурсантів закликали зібратися біля зупинки першого вагона і чекати особливого поїзда, який поверне назад, ніби в інший світ метро. До речі, цей поїзд належить до так званого гарячого резерву. На кінцевих станціях такі стоять як запасні на екстрений випадок, там передбачено місце, щоб розташувати, мовою працівників метро, рухомий склад на відстій. Також на кінцевих станціях є кімнати відпочинку для машиністів, і там же в нічний час оглядають і ремонтують усю техніку.

Загалом київська підземка — особливий механізм, де все працює чітко і злагоджено. Треба відточити в ньому лише одну деталь...