Чернiгiв

Чернігів — одне з найдревніших міст України та Східної Європи. Його історія нараховує понад 1300 років. Перша письмова згадка про Чернігів належить до 907 року. Найдавніший літописний спогад з’явився у «Повісті временних літ», де місто значиться другим після Києва, в якому «сиділи» князі руські. А взагалі Чернігів існував принаймні з VII століття, а у ІХ-му Чернігів уже був не просто одним із руських міст. Через це місто проходив шлях «із варяг у греки», або «грецький шлях». Майже третину всіх історичних свідчень в Україні про татаро-монгольський період можна знайти саме у Чернігові.

ВІЗИТІВКА

Чернігів розташований за 140 кілометрів на північ від Києва. При в’їзді в місто з боку київського шосе гостей міста зустрічає його візитівка — пам’ятка архітектури національного значення — козацький кафедральний собор Святої Великомучениці Катерини. Цей храм — яскравий зразок кам’яної української архітектури Лівобережжя XVII—XVIII століть. Церква зведена на кошти козаків, — братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька, Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам’ять про діда, Чернігівського полковника й наказного гетьмана Якова, та козаків Чернігівського полку, які виявили героїзм під час штурму турецької фортеці Азов  1696 року.

Праворуч храму, через дорогу від нього, при в’їзді в Чернігів гостей міста зустрічає чернігівський дитинець (Вал). Розташований на мису, в місці злиття річок Десни і Стрижня, на перетині головних природних напрямів, він займає панівне положення серед навколишнього ландшафту.

У центрі колишнього дитинця розташований один із найдавніших храмів Русі — Спасо-Преображенський собор. Він із найдавніших часів був князівською усипальнею. Поруч зі Спаським собором височить ще один свідок князівської доби — Борисоглібський собор (1120 — 1123 рр.), який справляє враження міці, непорушності та спокою.

На краю валу колишньої фортеці розташована одна з найдивовижніших архітектурних споруд міста, нині відома як Колегіум. Колись ця будівля входила до складу кафедрального Борисоглібського монастиря — резиденції чернігівських архієпископів. У 1700 — 1702 рр. чернігівський архієпископ Іоанн Максимович за підтримки та фінансування гетьмана Івана Мазепи прибудував до неї впритул дзвіницю. Саме в Колегіумі нині відбувається більшість виставок та мистецьких акцій.

А поруч із Колегіумом у серпні 2009 року з ініціативи «Чернігова стародавнього» було встановлено пам’ятник Івану Мазепі. Він став першим пам’ятником славному гетьману в українському місті.

КУРГАННИЙ НЕКРОПОЛЬ

На захід від історичного центру Чернігова височать схили Болдиних гір. У дохристиянські часи на цьому місці було розташовано міське курганне кладовище. Цей курганний некрополь є одним із двох, що збереглися в межах міста на території Давньої Русі.

З давніх часів Болдині гори стали традиційним місцем поховання видатних людей, імена яких пов’язані з нашим містом.

Поруч із Болдиними горами розташовані Антонієві печери — пам’ятка підземної культової архітектури XI — XIX століть. Засновані вони в 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем давньоруської доби — преп. Антонієм Печерським, який народився на Чернігівщині у місті Любеч.

Нині печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 метрів, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (у межах сучасного міста). Глибина залягання Антонієвих печер коливається від 2 до 12 метрів відносно поверхні гори.

На західній околиці Болдиної гори над неозорою заплавою Десни, в оточенні давніх слов’янських курганів, підноситься величезний ансамбль Троїцько-Іллінського монастиря. До його розбудови доклали чимало зусиль давньоруські князі та козацькі старшини. Немало коштів виділив на монастир гетьман Іван Мазепа.

ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР

Адміністративним та культурним центром Чернігова є Красна площа. Ще зі староруських часів вона була головною торгівельною площею Чернігова. Сучасного вигляду площа набула у післявоєнний період, після відновлення зруйнованих війною будівель.

В архітектурний ансамбль Красної площі гармонійно вписується П’ятницька церква — унікальний витвір майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. Її було споруджено в кінці ХІІ — на початку ХІІІ ст. на чернігівському посаді біля торгу. Сучасний вигляд храму — реконструкція його в первісних формах.

Чернігів поступово перетворюється в один із туристичних центрів. Вигідне та компактне розташування старовини, наближеність до столиці робить його привабливим для туристів. Факт, що говорить сам за себе: у місті збереглася чверть всіх архітектурних пам’ятов України домонгольського періоду. В музеях Чернігова — багаті колекції українських старожитностей і народного живопису.

За даними науковців із Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», за минулий рік його відвідало орієнтовно 200 тисяч туристів. Міська влада, усвідомлюючи туристичний потенціал Чернігова, кожні вихідні робить центр міста пішохідним.