Сьогодні 110-та річниця від дня народження кінорежисера Ігоря Савченка

Савченко Ігор Андрійович, кінорежисер, сценарист. Народився 11.10 1906 року у Вінниці, помер 14.12 1950 року у Москві.

1934 року він ставить у Москві музичну кінокомедію «Гармошка» («Гармонь»), яку дуже не злюбив Сталін. «Випадкова зустріч» (1936) — ще одна комедія, яку зарахували до невдач (несправедливо, як мені здається)… Згодом Савченко виявляє значно більший інтерес до епічних жанрів. 1937 року екранізував оповідання А. Гайдара «РВР» (фільм «Дума про козака Голоту»), подавши пригодницьку фабулу у романтичній стилістиці.

1939 року ставить перший фільм в Україні, на Київській кіностудії. Це екранізація роману Ю. Яновського «Вершники». Найвиразніше талант епічного оповідача розкрився у наступному фільмі Савченка, «Богдані Хмельницькому» (1941). В роки війни режисер ставить фільми «Партизани в степах України» (1942, Київська та Ашхабадська студії), «Іван Нікулін — російський матрос» (1943, «Мосфільм») та інші. Після війни в Києві здійснює постановку картини «Третій удар» (1948) — про переможну операцію радянських військ у Криму.

Останньою роботою майстра стала стрічка «Тарас Шевченко» (вийшла у прокат 1951 року). Цензурні вимоги унеможливили створення стереоскопічного, художньо виразного образу великого поета (ця роль принесла визнання актору С. Бондарчуку). Належало подати «революціонера-демократа», котрий слухняно рухається в річищі «вказівок» старших російських братів. Попри те фільм має безсумнівні переваги — насамперед в епізодах, що оповідають про роки заслання, солдатчини. Пейзажі, зняті камерою Д. Демуцького, засобами пластики відтворюють політичний та психологічний пейзаж часів Російської імперії.
Савченко помер у віці 44 років, не закінчивши «Тараса Шевченка». По суті його замордували вимогами щодо переробки фільму, який закінчували вже без нього. Ось приклад вимог до стрічки, висунутих уже по смерті режисера:

«Предложения Министерства кинематографии СССР по исправлению фильма «Тарас Шевченко»
14 февраля 1951 г.

Проект

Секретарю Центрального Комитета ВКП(б)
товарищу Сталину И. В.

В соответствии с Вашими указаниями Министерство кинематографии намечает провести следующие исправления по фильму «Тарас Шевченко»:

1. Шире представить Шевченко как поэта. Для этого намечается заснять несколько новых сцен, две из которых будут основными: одна в начале фильма перед художественной мастерской Шевченко, вторая — в хате его сестры Ярины, во время приезда поэта на Украину. […]

2. Полнее и ярче показать роль Чернышевского как великого русского мыслителя и революционного демократа и его влияние на Шевченко. […]
Кроме того, в фильм вводится новая сцена на берегу Невы, где Шевченко рассказывает о значении эстетических взглядов Чернышевского для всего творчества поэта.
В фильме также будет расширена роль Добролюбова. Исполнители ролей Чернышевского и Добролюбова будут заменены.

3. Для правильной трактовки Кулиша как украинского националиста будут переработаны отдельные сцены, в которых Кулиш представлен излишне карикатурным. […]

6. Переснять встречу Шевченко в Петербурге после его возвращения из ссылки.
Вместо сцены встречи Шевченко на квартире у Толстых в узком кругу будет заснята новая сцена встречи поэта в Петербурге с представителями прогрессивных слоев русского общества.

7. Исключить, как неудачную в художественном отношении, сцену ночных полевых работ украинских крестьян.

Исправление сценария и написание новых сцен Министерство кинематографии СССР предполагает поручить писателю А. Е. Корнейчуку.

Дополнительные съемки и исправления фильма намечается поручить съемочной группе картины «Тарас Шевченко», под художественным руководством Народных артистов СССР, кинорежиссеров И. А. Пырьева и М. И. Ромма.

Министр кинематографии СССР И. Большаков

Кремлевский кинотеатр. 1928-1953: Документы. М., 2005.