Вогонь, вода і Шулявський міст

«Зима пішла і забрала з собою Шулявський міст», «З’ясувалося, що шляхопровід на Шулявці теж бере участь у плані “Шатун”», «При Обамі міст стояв, а при Трампі впав», - ввечері 27 лютого соцмережі вибухнули жартами через обвал зовнішньої конструкції пішохідної частини Шулявського шляхопроводу. А фраза столичного мера Віталія Кличка про те, що міст «втомився» від часу, стала мемом.

Жодна людина через обвал не постраждала. Можна сказати, що «жертвами» аварії стали заступник голови Київської міської держадміністрації з питань транспортної інфраструктури Ілля Сагайдак і голова Солом’янського району столиці Максим Шкуро – Віталій Кличко заявив, що вони будуть звільнені через незадовільну роботу і недбале ставлення до розв’язання проблем району відповідно.

Вже вдень 28 лютого рух на мосту відкрили в обмеженому режимі. Як повідомили на офіційному сайті Віталія Кличка, розпочалися роботи з укріплення шляхопроводу, рух важковагового транспорту через нього заборонили. Всі інші шляхопроводи та мости столиці мають перевірити та визначити їх технічний стан.

ВИНУВАТІ МАФИ?

Столична влада отримала висновки експертизи від науково-виробничого підприємства «Мостовий центр» і Державного дорожнього науково-дослідного інституту. «Експертиза встановила, що з метою уникнення аварійних ситуацій і подальшої тимчасової експлуатації споруди необхідно термінове виконання запобіжних заходів. Зокрема, обмежити габарит проїзної частини з обох боків споруди на 0,7 метра з використанням легких конструкцій, виконувати щоденні огляди конструкції тротуарних консолей на предмет появи тріщин, кренів і нахилів, обмежити рух пішоходів і транспорту під спорудою в прогонах», - процитував Віталій Кличко результати експертизи. 

Дісталося МАФам, з якими запекло бореться нинішня влада. Чинником, що вплинув на обвал, називають пожежі на торгівельних майданчиках під мостом у 2006-му та 2007-му роках. Тож Кличко доручив перевірити всі МАФи біля об’єктів транспортної інфраструктури і прибрати незаконні споруди. «Усі МАФи в Києві, встановлені під мостами, під об’єктами транспортної інфраструктури, у підземних переходах мають бути демонтовані. Вони несуть потенційну загрозу», - наводять слова столичного мера на сайті КМДА.

Між іншим, цього року влада планувала ремонтувати Шулявський шляхопровід, стан якого у 2015-му департамент містобудування та архітектури КМДА визначав як передаварійний. «І ми зробимо це, - обіцяє Віталій Кличко. – Також запланований капітальний ремонт Повітрофлотського шляхопроводу і дороги на проспекті».

ПРОБЛЕМА НЕ УНІКАЛЬНА

Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста», згоден, що основною причиною аварії є пожежа кількарічної давнини, яка значно пошкодила структуру мосту. «Метал при нагріванні розширюється трохи більше, ніж бетон, у результаті відбувається внутрішнє напруження. Якщо туди потім ще потрапляє вода, це зменшує міцність мосту і збільшує руйнування, - пояснює експерт. – Коли відбулася пожежа, тодішня влада знайшла тимчасове рішення. Поставили підпорки, стойки, які моніторили і підкручували вручну. Це виглядало доволі смішно».

За словами Григорія Мельничука, співкоординатора Ради з урбаністики Києва, пожежа лише загострила ситуацію з доволі зношеним мостом. «Бетонні конструкції мають певний термін безпечної експлуатації. Якщо подивитися на мости, які не горіли, і там можна побачити відшарування бетону, пошкодження арматури. У цьому немає нічого надзвичайного – просто треба розуміти, що ці конструкції через певний час треба ремонтувати або замінювати. Шулявський шляхопровід є одним з найстаріших. Нічого дивного, що він у такому стані, - коментує урбаніст. – Така проблема не унікальна, у США з нею стикнулися кілька десятиліть тому, коли почали стрімко старішати розв’язки і мости, збудовані до війни».

«ВАРТО СПРОЩУВАТИ ІНФРАСТУКТУРУ»

Реконструкція Шулявського шляхопроводу потребує великої роботи, і не тільки технічної. «Для реконструкції треба розробити об’їзні шляхи, а для цього – вивільнити певні території, щоб рух відбувався хоча б частково. Це складна задача, - зазначає Олександр Сергієнко. – І, звісно, йде шалений спротив власників земельних ділянок навколо мосту, власників землі на колишньому заводі «Більшовик», МАФів. Великі гроші там крутяться і тиснуть на ухвалення рішень».

Стан інших столичних мостів, на думку директора «Інституту міста», більш-менш задовільний. «Якщо вчасно проводити профілактику, не пускати вологу у тіло мосту, вони можуть стояти століттями. Цемент з часом лише посилює свою міцність, якщо немає втручання води», - каже Олександр Сергієнко.

«Треба будувати нову розв’язку, а поки – підсилити існуючі конструкції, - переконаний Григорій Мельничук. – На частині прольотів є додаткові підпорки, а у місці обвалу їх немає – логічно було б їх встановити. Адже будівництво почнеться не завтра, певний час міст експлуатуватиметься».

Також Григорій Мельничук наголошує, що варто спрощувати інфраструктуру в цілому. «Треба дивитися, що зі старих об’єктів реально потрібно, а без чого можна обійтися, бо інакше жодних коштів не вистачить все ремонтувати, - зауважує урбаніст. – Наприклад, у великої кількості підземних переходів, збудованих у 1960-і роки, течуть стелі, є тріщини в перекриттях, десь вже розсипалась арматура – як на бульварі Шевченка. Дивно виглядає ідея побудувати 160 розв’язок, яка міститься у діючому Генплані. За певний час їх всі доведеться перебудовувати. Треба спрощувати інфраструктуру: десь обходитися без розв’язок, а де є світлофори – без підземних переходів, або будувати надземні. Інакше кошти йтимуть лише на ремонти, не буде розвитку, умовно, відбудеться інфраструктурний колапс».