Не красти, не брехати, не прагнути влади

Прем’єра п’єси на чотири дії відбулася в Театрі імені Марії Заньковецької. Автор сценарію та режисер — заньківчанин Орест ОГОРОДНИК, і це вже п’ята постановка за сценаріями заслуженого діяча мистецтв України. Попередні: «Криза», «Останній Гречкосій», «Блазні мимоволі» та «Безодня» — у чинному репертуарі театру, бо ці вистави сучасної та гостросоціальної тематики глядачі сприймають дуже схвально.

...Обдурені вкладники банку і родина директора цієї фінансової установи, який хоче стати мером... Декорації нагадують маєток Пшонки — з відповідними сумнозвісними портретами і «промовистим» дверним дзвінком на мелодію «Money» («Гроші»).

У центрі уваги родини — присяга від діда-прадіда: «Не красти, не брехати, за жодних обставин не прагнути влади». І, власне, довкола тієї реліквії й розгортаються події. Бо насправді все доволі трагічно, коли «потрібно брехати тим, хто знизу; лизати тим, хто зверху; зраджувати тих, хто всередині, і... платити». Адже істина стара як світ: що вище злетів, то нижче падати. І Бог все бачить.

«Ідея присяги не пов’язана тільки з політикою, — говорить Орест Огородник. — Моя думка така: якби всі політики дотримувалися своєї присяги, якби всі лікарі дотримувалися клятви Гіппократа, якби всі військові дотримувалися присяги, то суспільство було б цілком інакшим. І не тільки наше — всього світу. Але України це стосується насамперед, бо занадто багато було в нашій історії зрадників, колабораціоністів, перевертнів».

Музичний лейтмотив вистави — пісня «Я стужився, мила, за тобою» («Явір і яворина»). Художник — Богдан Покровецький. У ролі глави сімейства, нечесного банкіра і потенційного міського голови, Юрія Сови — Орест Гарда та Олександр Норчук. У ролі його батька, зберігача сімейних традицій і правдолюбця, Василя Сови — Януш Юхницький та Олександр Кузьменко.

Перші два прем’єрні покази вистави відбулися з переаншлагами. А далі «Соло для мідних труб» в афіші Театру Заньковецької 4, 5,16 і 28 травня.