Не лише до славного минулого, а й для майбутнього

«80 років тому, 10 жовтня 1940 р., у Львові у будинку Івана Франка на Софіївці було офіційно відкрито Музей. Першим його директором став син письменника Петро Франко. Саме йому у непростих умовах радянської дійсності судилося стати музейником і створити неможливе. Наукові експедиції, збірники, записи спогадів про Івана Франка, створення експозиції, координація франкознавчих досліджень та мистецьких проєктів, вечірки… Чого тільки не бачив Музей Івана Франка під керівництвом непосидючого сина відомого класика?», – це фрагмент статті франкознавиці Наталі Тихолоз «Перший. Петро Франко – директор і фундатор Музею свого Батька», що її опубліковано на ФБ-сторінці Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у переддень святкування 80-річчя установи. 

Дім Франка. 1940 р. 1940 р. Фото В. Проня.

У Домі Франка розповідають, що першу спробу створити музейну експозицію про Івана Франка було здійснено в середині 1920-х років: «Про потребу заснування «Дому Франка у Львові на зразок подібних інституцій в інших культурних народів» саме в будинку поета писав 1925 року фундатор наукового франкознавства академік Михайло Возняк. Однак лише 1929 року при бібліотеці НТШ створено спеціальний кутик Івана Франка, де поміщено бібліотеку, архів та інші пам’ятки (меблі й ін.) по покійному письменнику. Цей кутик сфотографували, і за тими фотографіях згодом можна було частково відтворити інтер'єр робочого кабінету поета. Створити Музей Івана Франка в його будинку вдалося більш як за 10 років – завдяки активним зусиллям наймолодшого сина письменника Петра. 

Петро Франко. Фото 1940 р. З фондів Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. 

10 жовтня 1940 року у віллі, де Іван Франко з родиною провів останні 14 років життя, урочисто відкрили музей. Основою його фондів стала зібрана в НТШ колекція. Петро Франко став першим директором новоствореного музею. Проте з початком німецько-радянської війни органи НКВС вивезли його до Києва, де було видано наказ про розстріл.

До кінця Другої світової війни музей не працював. 1 травня 1944 року біля будівлі впала бомба і пошкодила ліве крило. Згодом будівлю відремонтували і відновили музейну експозицію. Друге урочисте відкриття музею відбулося 27 липня 1945 року»... (повну інформацію про історію інституції можна отримати тут: http://dimfranka.lviv.ua/node/47).

Урочистості з нагоди ювілею. 

Загалом за всю свою історію музей мав 11 директорів. Як розповіла «Дню» завідувач науково-освітнього відділу Музею Франка Марта Волошанська, 1945 року заклад очолив письменник, приятель Івана Франка Петро Карманський. Згодом на цю посаду призначали середнього сина Франка – Тараса. Наступними директорами були Іван Кияшко, Яків Цегельник, Марія Кіх, Семен Стефаник, Віра Бонь (виконувала обов’язки директора), Микола Струтинський, Роман Горак (пробув на посаді найдовше – 24 роки). 

Три з половиною роки тому, 16 березня 2017-го, інституцію очолив 39-літній учений-франкознавець Богдан Тихолоз. І це з його легкої руки, також, поза сумнівом, завдяки креативності всієї команди Музею Франка, тут сьогодні вирує багатогранне мистецьке життя: літературні вечори, театральні вистави, концерти класичної і сучасної музики, різнопланові виставки й перформанси. Зали музею стають відкритим простором для актуальних мистецьких ініціатив. Тому Дім Франка – це й Дім муз. 

Урочистості з нагоди ювілею. 

Також про Дім Франка можна говорити і як про Дім науки, бо це – справді осередок франкознавчих та музеологічних студій, де системно вивчають життя, епоху і творчу спадщину Франка, досліджують і популяризують скарби фондової колекції музею, проводять наукові семінари, конференції, дискусії, презентації нових видань. 

Важливо, що Дім Франка гостинно відчиняє двері всім поколінням, тому це й  Дім родини, де відбуваються майстер-класи для малечі, тематичні інтерактивні уроки для школярів, лекції-екскурсії для студентів, заходи для сімей з дітьми та людей «третього віку». 

Зрештою, Дім Франка – це Дім діалогу, де відбуваються різноманітні дискусії, зустрічі, дружні розмови на філософські, релігійні і літературно-мистецькі теми.

Урочистості з нагоди ювілею. 

«Нам треба вчитися проєктного мислення, – вважає Богдан Тихолоз. – Бо просто вигадати щось цікаве – напевно, не так уже й важко. А от як це цікаве втілити? Треба знати, кому воно потрібне, на яку цільову аудиторію розраховане і який буде від цього соціальний ефект. Щодо коштів… Ми на своєму досвіді переконалися: якщо є добра ідея і є люди, які здатні її втілити, то ресурси будуть здобуті. Є багато джерел, де ті ресурси можна здобути. Меценати, спонсори, грантодавці, державні органи місцевого самоврядування, які розподіляють бюджет, на різні культурні проєкти – зокрема. Зрештою, і за кордоном є і гранти, і фонди. Часто говорю своїм працівникам: «Є погана новина. Маємо гроші». Чому це погана новина? Та тому, що ці гроші треба раціонально використати, реалізувати проєкт, відзвітувати про нього. І найголовніше – рушити далі. От у цьому сенс. Отака наша сьогодні філософія музейна». 

Урочистості з нагоди ювілею музею розпочалися учора, 9 жовтня, – арт-проєктом «Frankolaboratorium 2.0. Відродження» (куратор – Василь Одрехівський). Продовжилися сьогодні – святковою академією, під час якої Богдан Тихолоз зазначив, що «80 років – це поважний вік для людини і дуже серйозний вік для меморіального музею», додав, що Музей Івана Франка – один з найстаріших літературно-меморіальних музеїв в Україні, і водночас наголосив: «Це й молодий вік. І ми прагнемо бачити наш музей живим і відкритим не лише до свого славного минулого, а й для свого майбутнього».

Арт-проєкт «Frankolaboratorium 2.0. Відродження» (куратор – Василь Одрехівський).

Загалом святкування триватимуть до 26 листопада. У програмі – концерти, арт-проєкти, виставки, відео-інсталяції, наукові семінари, презентації книжок, майстер-класи для дітей, відкриття нової експозиції та багато іншого цікавого. (Детальну інформацію, «Що, де, коли?», можна знайти тут: https://www.facebook.com/dimfranka). 

На адресу Музею Франка цими, ювілейними, днями вже надійшло багато привітань. А одним із перших інституцію привітав  поет, перекладач, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко, чим у музеї дуже зворушені: «Це наш щирий друг».

Вітання від Дмитра Павличка

Прийміть, друзі, вітання й від «Дня».