Велика Болгарія vs Велика Моравія

Чехія, Словаччина та Австрія заблокували висновки Ради з питань розширення Європейського Союзу щодо Західних Балкан. Але, незважаючи на перелік країн, що формально стали ініціаторами чергової кризи в євроінтеграційному процесі, справжнім коренем проблеми є добре відома суперечка Болгарії та Північної Македонії із історичних питань.

ЩЕ РАЗ ПРО МАКЕДОНЦІВ

Нагадаємо, що Північна Македонія планувала розпочати переговори про членство в Європейському Союзі відразу після припинення блокування євроінтеграції з боку Греції, після перейменування колишньої югославської республіки та підписання відповідної Преспанської угоди між Афінами та Скоп’є. Але несподівано на шляху до ЄС виникла ще одна перешкода — Болгарія висунула сусідам цілу низку вимог, що вимагають, по суті, перегляду тлумачення історії Північної Македонії та македонців.

Претензії Софії стосуються оцінок важливих історичних подій та особистостей, визначення македонської мови та національної ідентичності македонського народу. Коротко та спрощено про суть болгарських зауважень можна переказати так: Болгарія стверджує, що македонці — це спільний проект радянського лідера Сталіна та югославського лідера Тіто, македонська історія до середини 1940-х рр. — то болгарська історія, а македонська мова — це штучно сконструйована Белградом мова. Софія не заперечує існування македонців зараз, але наполегливо вимагає від сусідів визнати своє «болгарське походження».

Цю вимогу Скоп’є із зрозумілих причин задовольняти не хоче, спільна історична комісія двох країн вже не перший рік не може знайти взаємоприйнятний компроміс, і наразі через цю історичну суперечку євроінтеграція Північної Македонії поставлена Болгарією на паузу.

Власне, ця ситуація і знайшла своє відображення в проекті висновків Ради з питань розширення ЄС.

За наполяганням Болгарії до тексту було додано пункт про важливість виконання договорів Республіки Північна Македонія із Болгарією та Грецією, та зазначено, що реалізація домовленостей має покласти край «неправильному тлумаченню історії». «Слід утримуватися від заяв та дій, що негативно впливають на добросусідські відносини та мирне врегулювання суперечок. Рада нагадує про Преспанську угоду між Північною Македонією та Грецією та про Угоду про дружбу, добросусідство та співпрацю з Болгарією та наголошує на важливості їх подальшого впровадження. Ці два основні кроки повинні ефективно покласти край всім заявам, заснованим на неправильному тлумаченні історії», — йдеться в документі.

НЕПОТРІБНІ СУДДІ

Але формулювання про «неправильне тлумачення історії» викликало обурення вже не тільки Північної Македонії, але і членів Євросоюзу Чехії та Словаччини, які виступили проти затвердження такого документу. Позицію сусідів підтримала і третя країна — Австрія.

Прага та Братислава в офіційній заяві зазначили, що підтримують приєднання до ЄС нових членів. Чеський та словацький міністри закордонних справ Томаш Петржічек та Іван Корчок навіть заявили, що глибоко розчаровані тим, що рамки переговорів щодо Північної Македонії та Албанії в цьому році не були затверджені. Однак поточний текст висновків Ради, на їхню думку, може зашкодити процесу розширення Євросоюзу та потенційно спричинити додаткові проблеми на цьому шляху.

«Враховуючи ключову роль цього документа та після ретельного розгляду, ми не можемо погодитися з остаточним текстом... Текст у своєму складі містить елементи, включаючи ідею фальсифікації історії, що, на наш погляд, буде згубним для процесу розширення та може сприяти подальшим ускладненням», — зазначено в спільної заяві керівників МЗС двох країн. «На наш погляд, цей документ неадекватно вносить делікатні історичні проблеми в порядок денний у відносинах між державами-членами ЄС та країнами-кандидатами. На жаль, такий підхід підриває довіру до процесу розширення та мотивацію країн до виконання своїх завдань та критеріїв вступу», — підкреслив словацький міністр закордонних справ.

Треба зазначити, що зауваження Чехії та Словаччини стосуються не тільки приєднання нових членів ЄС. Прага та Братислава в принципі не погоджуються надавати Брюсселю права вирішувати, що є правильним, а що — неправильним «тлумаченням історії». «Ми не дозволимо ЄС бути суддею з нашої спільної історії, з нашої самоідентифікації чи мови, якою ми користуємось», — йдеться у заяві міністрів.

ЧИЇ КИРИЛО ТА МЕФОДІЙ?

Тут треба пояснити, що в останній час Болгарія втрутилася в історичний простір та поставила під сумнів історію та самоідентифікацію не тільки македонців, але і інших слов’янських народів Європи, зокрема словаків.

10 грудня парламент Болгарії перейменував національне свято 24 травня — замість «Дня болгарської освіти і культури та слов’янської писемності» тепер буде «День святих братів Кирила і Мефодія, болгарської абетки, освіти і культури та слов’янської літератури». «24 травня ми святкуємо святих братів Кирила і Мефодія. Це свято нашого алфавіту, болгарської освіти та культури, того, що лежить в основі слов’янської традиції та літератури», — пояснив тоді під час дискусій у сесійній залі депутат від правлячої коаліції.

А ось як починається Конституція Словаччини:

«Ми, словацький народ,

Враховуючи політичну та культурну спадщину своїх предків та багатовіковий досвід боротьби за національне існування та власну державність, в сенсі Кирило-Мефодіївської духовної спадщини та історичної спадщини Великої Моравії...»

З огляду на нові європейські тренди, будь-яке пояснення цих строк буде «спірним тлумаченням історії». Але і без роз’яснень очевидно — словаки не вважають Кирила та Мефодія суто болгарськими діячами. Тобто, не всі навіть вже діючі члени ЄС змогли б безболісно погодити власну історію із історією Болгарії в сучасної болгарської редакції, що вже казати про країни, що перебувають в статусі кандидатів, як то про Північну Македонію.

В БРЮССЕЛІ ЧУБЛЯТЬСЯ, В МОСКВІ РАДІЮТЬ

Втім, так чи інакше, але замість оптимістичного сигналу про збереження перспектив євроінтеграції для Західних Балкан, ЄС черговий раз примудрився продемонструвати наявність внутрішніх протирічь і відсутність консенсусу стосовно прийняття нових членів.

Що далі?

Німеччина, що останні дні головує в Раді Європейського Союзу, сподівається досягти якогось компромісу та все ж таки затвердити висновки Ради з питань розширення ЄС.

Однак офіційна Софія , незважаючи на блокування з боку Чехії, Словаччини та Австрії документу з «болгарськими» правками, не має наміру змінювати свою позицію. У інтересах Болгарії остаточно вирішити відкриті питання у відносинах з Республікою Північна Македонія, заявляє болгарське МЗС.

Офіційне Скоп’є теж налаштоване рішуче. Навіть в умовах цієї патової ситуації уряд Північної Македонії заявив, що не буде обговорювати з Болгарією питання ідентичності, хоча планує і надалі впроваджувати двосторонню угоду.

Також в Скоп’є зазначають: відмова ЄС від відкриття переговорів про вступ із Північною Македонією є геополітичною помилкою та мотивацією для «ще більш серйозного проникнення третіх сторін» на Західні Балкани. Іншими словами, поки Брюссель із подачі Софії жонглює новими, «історичними» умовами вступу нових членів до Євросоюзу, в Москві (і не тільки в Москві, але особливо в Москві) радіють та готуються до чергової спроби збільшення своєї присутності на Балканах.