Студенти Літньої школи журналістики відверто поспілкувалися з головним редактором «Дня» Ларисою Івшиною. Цьогорічна традиційна розмова тривала рекордно довго – 4 години, питання студенти ставили буквально навперебій.

Ця зустріч для літшколярів була однією з найочікуваніших. Вони усвідомлювали, що до таких розмов готуються не день, не два, не тиждень. Підготовка до спілкування з людиною такого високого інтелектуального рівня – це не про прочитані з Ларисою Олексіївною інтерв’ю та переглянуті відео. Це про власну громадянську позицію, загальний рівень освіченості, обізнаність в історії, культурі, політиці. 

Розмова була щирою, а спектр порушених питань – широким. Головний редактор поділилася своїми міркуваннями про адекватність та поміркованість, особисту та професійну відповідальність, роль історичних уроків та журналістські цінності. Вона вважає, що чітке розуміння свого призначення, а також сумлінне та чесне  виконання обов’язків  є ефективною інвестицією в побудову  демократичної держави, і саме тому важливо об’єктивно  оцінювати  власні можливості. «Адекватність  полягає в тому, щоб уявляти своє місце, знати, що ми маємо, що ми хочемо і від чого починати свій рух», –  зауважила Лариса Олексіївна.

Уже 20 років газета «День» працює над  тим, щоб виховати інтелектуальних читачів, які б спромоглись пришвидшити процес побудови повноцінного громадянського суспільства.  На зустрічі з літшколярами головний редактор  нагадала, що не можна оцінювати явища сучасності без знання історії. Також вона наголосила на важливості для України системно переосмислити себе як державу: «Ми були великі, і нам потрібно підтягуватись», – зауважила Лариса Олексіївна, пригадуючи часи Київської Русі.

Але для змін потрібно працювати, оскільки в суспільстві є багато завдань, які необхідно виконати. Втім, відомо, що результати не можуть з’явитись там, де люди не готові до цього. Журналісти можуть  стати  тією рушійною силою, яка  спроможна підштовхнути суспільство до  переродження. Тому на них покладається велика відповідальність, адже, як зазначила головний редактор «Дня», «тільки тоді, коли «б’ють у барабани», хтось прокидається»…

Більше про зустріч – у одному з найближчих номерів «Дня». Нагадаємо, цього року Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО.

ВРАЖЕННЯ

«ЦЕ «РОЗМОВА-СПОВІДЬ» ПРО УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО»

Оксана ВОЙТКО, Львівський національний університет імені Івана Франка

— Зустріч із Ларисою Олексіївною – це не просто формат «запитання-відповідь». Це «розмова-сповідь» про українське суспільство; про те, як залишатися Людиною та яку місію має нести у собі журналістика. Лариса Олексіївна – це людина-стержень, яка відповідає за кожне своє слово, яка вірить у свою ідею та стратегію. Кожен із учасників Літньої школи має свої причини, чому вирішив провести своє інтелектуальне літо з «Днем» та що саме хоче отримати-віддати навзаєм. Однак украй потрібно відчувати важливість бути учасником, колегою, другом і партнером процесу, зростати та формуватися з українцями.

«ДЕНЬ» — ГАЗЕТА, ЯКА ЗДАТНА ЗМІНИТИ СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО»

Марина БАРБА, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.

— Мене вразила атмосфера під час зустрічі з Ларисою Івшиною. Не відчувалося напруги, хвилювання. Це була розмова зі справжнім професіоналом, який розуміє, що зміни українській журналістиці вкрай необхідні, та початківцями, які планують стати цими змінами. Ми, літньошколярі, ніби губки, намагалися увібрати в себе кожну почуту думку, кожну пораду. «Газета «День» — це острів, який мріє стати материком», — зазначила Лариса Олексіївна. Але можна бути безлюдною та холодною Антарктидою, а можна – видовищним та теплим Критом. Саме з останнім хочеться порівнювати «День» — газету, яка здатна змінити сучасне суспільство.

«ЗАХОТІЛОСЯ СТАТИ ТІЄЮ ПІЩИНКОЮ, ЯКА СФОРМУЄ ПЕРЛИНУ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ І РОЗВИТКУ»

Марія ЧАДЮК, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

—  Розмова, яка була про сьогодення крізь призму історії, підтверджує, що все у світі пов'язано. Напевно, це і є справжня аналітика. Важливою для мене була теза, що першим завданням суспільного мовлення є те, щоб країна сама себе полюбила, але водночас треба казати правду. І попри те, що суспільство нині — на боці Гелени і хоче бути обманутим, я сподіваюся, що українці зламають грецький міф і повірять своїй Кассандрі, правді, газеті «День». А щодо мене особисто, то після розмови захотілося стати тією піщинкою, яка сформує перлину українського відродження і розвитку.

«ВЕЛИЧЕЗНА ДОЗА ЖУРНАЛІСТСЬКОГО НАТХНЕННЯ»

Олена КУРЕНКОВА, абітурієнтка КНУ ім. Тараса Шевченка

— Мені здалося, що цю надзвичайну зустріч я згодом буду розцінювати як свою маленьку особисту революцію: величезна доза журналістського натхнення, стільки слів, стільки емоцій, стільки важливих питань, які ми зачепили увагою, речей, які хочеться переосмислити тут і зараз, поки це відбувається на моїх очах. І хочеться вірити, що це переосмислення витягне нас із прірви “тотальної культурної деградації”, і більше наш талан не зіграє з нами такого лихого жарту, що “історія увійде в одні двері, а ми — в інші”. Лариса Олексіївна, без сумнівів, - людина енциклопедичних знань,справедлива, безкомпромісна, має надміцний стрижень та величезну силу своїх переконань. Я відчуваю, що воліла б мати змогу через багато років сказати, що досягла бодай якогось відсотка того інтелектуального і морального рівня, який є у цієї, безперечно, видатної медіаперсони моєї сучасності. Пишаюся тим, що відсьогодні я знайома з нею. Це був саме час усвідомити свою неповторну журналістську місію, яка, врешті, полягає у дечому глибшому, аніж вливанні нудного фактажу у мізки пасивних споживачів інформації. Натомість треба намагатися звільнити суспільство від набридливих атавізмів минулої епохи, викорінити вбивчу пасивність та нещадний цинізм, перемогти врешті нашу одвічну історичну амнезію. Чи не це нині в усіх нас — на порядку денному?