Науковці виділяють 70 шляхів виникнення озер. Найчастіше на Землі зустрічаються озера тектонічного, льодовикового, ерозійного, карстового чи еолового походження. Значно рідше трапляються вулканічні та метеоритні озера. Озеро, яке утворилося в середмісті Києва неподалік стадіону «Олімпійський» на вулиці Антоновича, має цілком унікальне походження. Будівельники вирили яму, щоб звести фундамент тридцятиповерхового торговельного центру, — аж раптом кар’єр заповнила вода підземних ґрунтових річок Клов та Хрещатик.

«КОТЛОВАН», АБО В ПРИРОДИ СВІЙ ПЛАН

Від часів Київської Русі місцевість поблизу нинішньої станції метро «Олімпійська» належала до заплави річки Либідь. Як стверджує дослідник київських річок Кирило СТЕПАНЕЦЬ, щовесни в час повеней територія на теперішній вулиці Антоновича затоплювалася. Тож, зважаючи на системну болотистість ділянки, на ній ніколи не споруджували будинків.

Проте трохи більше як сто років тому ризикнули й побудували трамвайне депо, яке без пригод проіснувало на цьому місці з 1894 до 2005 року. Вочевидь, цей досвід, власно кажучи, й створив поверхове враження непохитності цієї ділянки. Тож 2005 року, коли трамвайне депо перемістили на Південну Борщагівку, територію викупив приватний інвестор, який не став заглиблюватися в давню історію.

Замовник ТОВ «РЕЛЕ-ІНВЕСТ» мав наміри побудувати на викупленій ділянці тридцятиповерховий торговельно-розважальний центр площею 440 824 м кв. У грандіозному проєкті — житлові квартири, бізнес-офіси, оздоровчо-розважальні об’єкти та підземний паркінг — здавалося б, що може піти не так? Та не було враховано особливості місцевості — під землею протікають зведені воєдино грунтові води річок Клов та Хрещатик. Тож коли будівельники, викопуючи ділянку для реалізації проєкту, занурилися на певну глибину, вирита яма з великою швидкістю почала наповнюватися водою. Звичайно, забудовник всілякими способами пробував зарадити ситуації, зокрема й засипаючи ділянку, та всі зусилля були марними: «скринька Пандори» незворотньо відкрилася. Заповнена водою водойма прямокутної форми доволі скоро одержала простонародну назву «Котлован».

«Наповнений водою котлован — це найкраща ілюстрація того, що в цьому місці будувати небажано», — коментував журналістам ТСН ситуацію архітектор Георгій ДУХОВИЧНИЙ. На його думку, зариватися глибоко в землю в центрі Києва вкрай небезпечно, позаяк грунтові води все одно знайдуть вихід і будуть нищити споруди навколо.

...Відтоді минуло понад 15 років. Сьогодні водна територія, оточена багатоповерхівками, нагадує справжню природну оазу посеред бетонної урбаністики міста. Втім, озеро завширшки понад сотню метрів й завглибшки від 4 до 12 метрів (за даними з різних джерел), наразі доступне хіба що качкам та диким лебедям — ані приватні власники, ані громада столиці не може користуватися принадами ділянки. Річ у тім, що територія довкола «Котловану» загороджена високими парканами та перебуває під постійним наглядом охоронців.

За словами голови ГО «Водний Рух Київщини» Антона ПУЗАНЯ, від початку невдалого будівництва ділянка вже двічі переходила до нового власника. І хоч кожен з них намагався взяти гору в герці з природою, щоразу зазнавав поразки. Територія щодалі більше обростає густими чагарниками та деревами. Не знаючи, що робити з ділянкою, власник лише тягне час, спостерігаючи за занедбанням території. Але є ті, хто знає, що з нею робити.

ПЕТИЦІЯ, АБО КИЇВСЬКИЙ CENTRAL PARK

«Якщо подивитися на супутникову мапу, то ця територія виглядає, як мініатюрна копія Центрального парку Нью-Йорка», — зауважив на своїй сторінці в Фейсбуці активіст Андрій Медведько. Він переконаний, що природа і сам Київ вирішили, що на місці занедбаного «Котловану» повинен бути парк.

Врешті-решт, активні кияни вирішили взяти ситуацію в свої руки. Тож днями ініціативна група прихильників ідеї спорудження парку зареєструвала вже другу петицію на сайті Київської міської ради. Петицією пропонується створити на ділянці між метро «Олімпійська» та «Мегамаркетом» у Голосіївському районі справжній парк. Перша петиція була зареєстрована в грудні 2019 року й наразі зібрала понад 4000 підписів киян.

«Важливість появи нового парку полягає в поліпшенні туристичної привабливості міста, створенні нових місць для відпочинку, приведенні території в належний санітарно-гігієнічний стан та озелененні міста», — так обгрунтовує цінність ідеї автор грудневої петиції Олександр МЕЛЬНИК.

Такої думки й авторка новоствореної петиції Галина ЯСТРЕБОВА, яка наголошує на тому, що забудова Києва житловими та офісними комплексами щодалі набирає більших обертів. При цьому, за словами активістки, влада міста не піклується про місця для відпочинку мешканців столиці.

«Але без цього (місць відпочинку. — Ред.) наше місто ніколи не буде комфортним та приємним для життя. Бо якість життя — це не лише гаряча вода, під’їзди з консьєржем та сучасні ліфти. Це ще й можливість прогулятися, не пробираючись між запаркованими авто, погратися з дітьми в бадмінтон, почитати книжку біля фонтана», — переконана Галина Ястребова.

Крім того, задля посилення мотивації мешканців столиці ініціатори створення парку на Антоновича також зняли відео, в якому продемонстрували зелену територію, яку не видно за високим будівельним парканом.

«Тисячі киян проїжджають повз це місце і навіть не здогадуються, що за цим величезним парканом. Ніби звичайний будівельний майданчик, але насправді — за ним справжня перлина. Перлина, яку ми маємо зберегти і не дати на цьому місці вирости черговому офісному чи житловому комплексу», — розповідає на відео депутатка КМР Олеся ПИНЗЕНИК.

Для створення парку автори ідеї планують залучити київських дизайнерів та зібрати пропозиції щодо концепції та назви.

Утім, відомо, що раніше на ідею зробити з озера паркову зону для відпочинку киян інвестор не приставав. Тож, на думку голови ГО «Водний Рух Київщини» Антона ПУЗАНЯ, зараз актуальний пошук компромісу між громадою, міською владою та власниками території. За його словами, цей компроміс може полягати в тому, що частина території залишиться у власності інвестора для реалізації забудови в сфері обслуговування, а інша частина має перейти в комунальну власність міста.

Проте, за словами Олесі Пинзеник, існує законний механізм, завдяки якому територія може бути викуплена та цілковито перейти у власність Києва для суспільних потреб.

«Гроші в бюджеті є. Петиції якраз і створюються для того, щоб показати, що хвилює киян, куди вони хочуть, щоб спрямовувалися гроші», — написала депутатка в Фейсбуці.

Тож є велика надія, що «Парку мрії» в Києві таки знайдеться місце. Тим паче, якщо його визначила сама природа.