Уже в 17-те газета «День» приїхала до Львова зі своєю Міжнародною фотовиставкою. І саме протягом 17-ти днів роботи фотомитців із усієї України експонуватимуться у стінах Національного університету «Львівська політехніка». У п’ятницю, 27-го травня, тут і відбулося її урочисте відкриття за участі культурних і громадських діячів, політиків, знаних представників галицької інтелігенції, науковців, журналістів, студентів та всіх інших львів’ян, яким цікава якісна альтернатива «Дня». Але не лише фотографіями цей день запам’ятався відвідувачам виставки – також тут вони отримали можливість придбати книжки з бібліотеки «Дня».

Понад те, під час відкриття відбулася масштабна акція «Подаруй бібліотеку «Дня» рідній школі». Завдяки Фонду сприяння ініціативам газети «День» 18 шкіл Львова отримали ошатний історичний бестселер, який уже вийшов другим накладом, – «Повернення в Царгород». А підприємці Львівщини за сприяння голови ОДА Олега Синютки придбали для 60 шкіл у трьох районах області уже класичне видання «Україна Incognita». Але це ще не все – за кошти облдержадміністрації комплекти книг «Дня, а саме «Сила м’якого знака», «Україна Incognita», «Ваші мертві вибрали мене…», «Повернення в Царгород» та фотоальманах «Жива історія» отримали 40 бібліотек міст, селищ і сіл Львівщини.

Для одних відвідини фотовиставки «Дня» – багаторічна традиція, а хтось тут вперше. «Я вперше оглядаю виставку газети «День». Усі роботи дуже гарні, але особливо мені запам'яталось фото, де чоловік стоїть над тілами, і в цей момент люди поруч моляться. Коли в країні відбуваються такі трагічні події, душа прагне постійно стояти на колінах і просити у Бога мудрості, аби дав нам сил пережити це все і аби ми почали нарешті любити одне одного. Мені здається, що проблема тільки в тому, що ми не любимо одне одного і не розуміємо, що ми всі одне ціле», – відзначає дружина мера Львова Катерина КІТ-САДОВА.

«МИ, УКРАЇНЦІ, НЕМАЛО ЗАВИНИЛИ ОДИН ПЕРЕД ОДНИМ»

Після урочистої церемонії відкриття відбулася зустріч Лариси Івшиної зі студентами та інтелігенцією Львова у конференц-залі головного корпусу «Львівської політехніки». Аудиторія зацікавлено і уважно сприйняла меседжі головного редактора «Дня», деякі з яких наводимо нижче.

«Те, чим ми займались добровільно, – ми створили дослідне «лабораторне поле» і виростили на життєздатному дереві цілком реальні плоди, – говорить Лариса ІВШИНА. – Свідома розумова еліта повинна перенавчатися сама, створити навколо себе розумне середовище, стимулювати інших до праці».

«Велика частина українців повинна розуміти свою провину за те, що дозволила прийти до влади таким політикам, які зруйнували наше внутрішнє взаємне тяжіння і реалізували злоякісні технології розбрату, – продовжує Лариса Олексіївна. – Ми, українці, немало завинили одне перед одним і дозволили ворогові цим скористатися. Зараз Донбасу потрібен не спеціальний статус, а стратегія повернення до норми. Ті, хто критикує Мінські домовленості, робить це небезпідставно, але до Мінського «котла» ми йшли 20 років. Для багатьох ця проблема стала тільки зараз видимою, коли все стало у вогні. Книжки «Дня» будуть їм швидкою допомогою». Варто зауважити, що під час зустрічі головний редактор «Дня» представила останні бестселери з бібліотеки газети, зокрема публіцистичний триптих про новітню історію «Котел», або Справа без терміну давності», «Я — свідок. Записки з окупованого Луганська», «Катастрофа і Тріумф. Історії українських Героїв» та історичний фоліант про час Ярослава Мудрого «Повернення в Царгород».

«БАЗА ДЛЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ЕКСПАНСІЇ»

«Найперше, з чого починається оздоровлення – зі здатності до чесної розмови. Тому що одна з наших задавнених проблем – лицемірство. Інколи воно було порятунком, бо люди вимушено говорили не те, що вони думали. На це була поставлена велика державна машина Радянського Союзу – навчити говорити те, чого ти не думаєш. І ця звичка не відпала», – наголошує Лариса Івшина.

«Багатовимірність світу дозволяє Україні безкінечно обробляти правильними сенсами простір. Ніхто не може встановити нам зону заборони, тільки наша внутрішня несвобода і неготовність, щоб штурмувати простори, зокрема Інтернету, для поширення українських смислів. Це справжня база для інтелектуальної експансії. Ми сидимо, склавши руки, думаємо, що буде, коли Росія впаде. На цей час в нас би мало бути багато продуктів і напрямів думання і здійснення, маємо вже бути на вищій висоті, – окреслила головний редактор «Дня» завдання для суспільства. – Ми починаємо по світах шукати собі кадри. Можна мати багато консультантів і вчитись у світу, але політика заміщення власного інтелекту іншими – хибна. Тому для того, щоб щось робити, нам потрібно мати партнера. А натомість «День» як армія без держави…».

«ДЕНЬ» – ЦЕ ДУЖЕ ПОТУЖНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Ірина КЛЮЧКОВСЬКА, директор МІОКу НУ «Львівська політехніка», котра модерувала відкриття фотовиставки, ділиться: «Як зацікавлений читач, спілкуюся з газетою «День» уже 20 років. Особисто знайома з головним редактором із 2008-го року, а перша спільна акція відбулася у 2009-му році. Ми разом зустрічаємося зі студентами, організовуємо дискусії та стимулюємо до читання газети. На моє глибоке переконання, «День» – це дуже потужний університет. Сама вважаю себе його студенткою. Радію тому, що є можливість із «Дня» в «День» поповнювати свої знання тим, чого не вистачає, тим, що збагачує. Тому мені дуже хочеться, щоб до цього долучалися і наші студенти. На жаль, з одного боку наші шкільні програми перевантажені інформацією, маючи багато зайвого, а з іншого – у них немає того насправді важливого, що творить наш світогляд, формування якого є завданням номер один для того, щоб розбудовувати нашу країну. Для мене важливо, щоб студенти не лише читали газету, а й щоб викладач приходив у аудиторію з «Днем», його унікальними матеріалами, які є орієнтирами для кожного. Важливо те, що фотовиставки та презентації «Дня» відбувається у Львові, оскільки це нам допомагає позбутися власної містечковості та галицької самозакоханості. Це спонукає поглянути на Україну в цілому та зрозуміти, що ми є невід’ємна, інтегральна її частина. Слід усвідомити, що без української України ми – українська Галичина – також не зможемо довго проіснувати. Якщо ми справді прагнемо інтегрального підходу, то повинні працювати з тими людьми, які є на сході України. Цю ідею втілює в життя саме газета «День». Її системна робота у всіх регіонах України – ключ до розв’язання цієї проблеми, який нам, по-перше, допоможе пізнати Україну, а, по-друге, зшити Україну. У цьому питанні діяльність газети «День» співзвучна з тим, чим займається Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».

«НА ВИСТАВЦІ «ДНЯ» Є НАДІЯ»

Ірина ВАННИКОВА, журналіст:

– Вчора, коли їхала до Львова, на залізничному вокзалі раптом відчула, що війна насправді неймовірно близько. Я побачила гурт військових, які, очевидно, їхали додому до Львова. Дякуємо Богу, що живі. Саме присутність цих хлопців змінює рельєф вокзального гамірного життя і ти розумієш, що війна ось тут, що це, на жаль, наша реальність.

Я хочу, щоб у всіх нас була надія на перемогу, на мир. Саме на виставці «Дня» ця надія є! Фотографи вміють і люблять ловити такі моменти, які примушують серце битися сильніше. А коли серце б'ється – значить, ми живі.

«ВДЯЧНА ЗА ШКОЛУ «ДНЯ»

Катерина САДЛОВСЬКА, випускниця Літньої школи журналістики «Дня»:

– Для мене газета «День» – особливе видання, яке має свою позицію, яка є, безумовно, проукраїнською, і за це я її дуже ціную. Нам неодноразово в університеті наголошували на альтернативі, яку пропонує «День», акцентуючи увагу на думках і персоналіях, які є для нас ключовими. Це, зокрема, Джеймс Мейс, який зробив багато для того, аби у світі дізнались про наш Голодомор. Для мене це питання совісті, проте з «Днем» я отримую фактичне підтвердження своїх думок. Воно поповнюються із різних сфер: історії, політики, освіти та науки. Сьогоднішня зустріч із головним редактором газети в рамках Днів «Дня» у Львові вкотре підтверджує те, що є безліч речей, про які мені досі невідомо. Однак газета стимулює заповнювати прогалини. Я вдячна за цю школу. І окрема вдячність за Міжнародну фотовиставку «Дня» – подія, в центрі якої сам українець, зі своїми радощами, смутком та проблемами. Це нова історія.

«ЗАКИДИ МОЛОДОМУ ПОКОЛІННЮ Є ДУЖЕ ВДАЛИМИ»

Ореслава ХОМИК, голова ВГО «Союз українок»:

– На форумах громадських організацій ми порушуємо питання про заснування відомства в певній інституції, яка б проводила ідеологічну роботу. Газета зараз займається впровадженням  культурно-ідеологічної роботи в державі.  «День» – це імперія, що породжує культурну ідеологему. Це єдина газета, що виконує такі завдання. Величезну роботу виконує «День» для суспільства. Я захоплююся усіма проектами, що втілює в життя газета. Лариса Олексіївна під час зустрічі порушила актуальне питання інертності суспільства та неготовності до праці. Але є надія, що спільними зусиллями ми зможемо це подолати. Є надія, що ця інерція зміниться і ми вибудуємо Україну! Треба зауважити, що для цього головний редактор підібрала правильний ракурс, звертаючи на зустрічі найбільше увагу на молодь. Ці закиди молодому поколінню є дуже вдалими. І такою квінтесенцією стало: «Джамала зуміла, а ви»?

Фотовиставка «День»-2015 відкрита у головному корпусі НУ «Львівська політехніка» (вул. С. Бандери, 12) до 12 червня з 9.00 до 17.00. Приходьте і обирайте найкращий, на ваш погляд, знімок!