Новини зі світового «кліматичного фронту» останнім часом доповнюються не лише прогнозами вчених, а що буде через років 10-20 з нашим довкіллям, а й порадами, що робити державі та кожному з нас, аби цьому протидіяти. Так, суспільний проєкт «Еколтава» та аналітичний центр Cedos за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, проводили дослідження «Кліматична (не)справедливість: вплив зміни клімату на вразливі соціальні групи в містах України». Із результатами в цифрах та графіках громадськість ознайомлять детальніше восени, а зараз експерти діляться проміжними підсумками, які вже можуть брати в роботу місцеві органи влади.

  Привід для цього у них є. «Зараз  громади готуються до нових планів дій зі сталого енергетичного розвитку, до яких буде включена кліматична складова, питання адаптації, оцінки вразливості груп населення тощо, - зазначає виконавча директорка ГО «Еколтава» Марина ЦИГРИК. – Я не певна, що існують окремі пропозиції щодо соціально вразливих груп людей. Сподіваюся, що при розробці цих планів будуть враховуватися різні індикатори вразливості».

Не здивуємося, якщо в регіонах тема соціально вразливих груп населення саме за кліматичними характеристиками взагалі поки не порушується. Для України це відносно нова проблематика. Тому дослідження екологічної спільноти має стати в нагоді.

ДВА ВИМІРИ КЛІМАТИЧНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ

За його попередніми підсумками, найбільш вразливими до зміни клімату є люди з низьким рівнем доходу чи без нього; люди з інвалідністю; люди літнього віку; діти віком до 14 років; бездомні; люди, що працюють на відкритому повітрі. Автори дослідження звертали уваги на декілька сфер міського життя, де кліматична вразливість проявляється найбільше: житло, транспорт, інфраструктуру соціального захисту й охорони здоров’я, публічні та громадські простори, зайнятість. «Серед основних завдань цього пілотного дослідження — окреслити зв’язок між змінами клімату і соціальною справедливістю як з погляду політик та інфраструктури у містах, так і з погляду досвіду різних груп населення», - ідеться у звіті дослідження.

Якщо ви їдете у міській маршрутці улітку без кондиціонера або чекаєте на неї на зупинці без жодного затінку – це вже привід зарахувати вас до вразливої групи населення через зміни клімату. Так само це стосується історій, якщо у вашому населеному пункті нема мережі безкоштовних точок, де можна попити води, досі працюють старі водопроводи або ж не використовуються відновлювальні джерела енергії (хоча тут є свої плюси та мінуси, та все ж у світі цей напрям енергетики розвивається досить стрімко).

«Наслідки змін клімату можуть викликати потребу в ресурсах для адаптації. Також вони мають вплив на здоров’я, на доходи, на інфраструктуру, майно, яким володіють домогосподарства. Коли ми розглядаємо соціально вразливі групи, тобто людей з різним рівнем доходів, людей з інвалідністю, із хронічними захворюваннями, слід розуміти, що вони мають менше ресурсів для адаптації, - пояснює Оксана АЛІЄВА, координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна. – Такі люди не мають страхування, не завжди мають доступ до соціального захисту. А навіть в умовах соціального захисту не все вдається вирішити. Приміром, після минулорічних повеней на Івано-Франківщині було підраховано, що виплачені компенсації не достатні для того, щоб компенсувати витрати людей, які вони понесли через стихію. Тому ті люди, які мають якісь накопичення, збереження, страхування, більш захищені від зміни клімату, ніж соціально вразливі групи. Це призводить до другого виміру кліматичної справедливості. У середині суспільства такі соціально вразливі групи стають ще більш вразливими, але паралельно їхній внесок у запобігання змінам клімату більший – бо вони менше купують, споживають тощо». 

ВІД ЖЕРТВИ ДО СВІДОМИХ ДІЯЧІВ

Щоб вирішувати проблеми кліматично вразливих груп, автори дослідження підготували низку рекомендацій для місцевих та центральних органів влади. Приміром, у сфері міської мобільності варто змінити підхід до проєктування зупинок громадського транспорту: включати рекомендації з озеленення зупинок громадського транспорту до будівельних норм. Також треба забезпечити безперебійний рух громадського транспорту в період різких коливань температури зовнішнього повітря (спека, мороз понад 20 градусів); створювати зелені коридори, що поєднуватимуть вело- і пішохідні маршрути; покращити й розширити мережі безкоштовних громадських вбиралень у містах, скасувати оплату за відвідування наявних громадських вбиралень; створити карти прохолодних зон у містах, де люди можуть сховатися під час спеки та попити води.

У сфері житла та житлово-комунального господарства експерти радять сприяти проведенню комплексної термомодернізації житлових будинків; оновлювати водопроводи; надавати пріоритет якісній питній воді, яку місто постачатиме централізовано.

Оскільки зараз почастішали стихійні лиха, не варто нехтувати створенням системи сповіщення для вразливих груп під час природних надзвичайних ситуацій (ураган, затоплення, пожежі тощо) при місцевих відділеннях Державної служби надзвичайних ситуацій.

Разом з тим, за словами Оксани Алієвої, є чимало прикладів, коли вразливі групи переходять із розряду жертви до свідомих діячів, відчувають потребу та мотивацію щось робити, щоб запобігти змінам клімату. Про один з такий кейсів розповіла Тетяна ЖАВЖАРОВА, голова ГО «Екосенс». У 2015 році у робітничому районі Запоріжжя активісти почали створювати кишеньковий парк.

«Це був маргінальний район, у якому не було скверів та громадських просторів, а нам вдалося створити місце для школярів, пенсіонерів, тобто якраз для вразливих категорій. Ці люди тепер можуть знайти місце для відпочинку, - розповідає Тетяна. – Раніше тут був пустир із звалищем між школою та трампарком. Ми висадили дерева, облаштували доріжки із природних матеріалів, зони відпочинку у тіні, ігрову і спортивну зону, лавки для відпочинку. Висадили клумби із багаторічних посухостійких рослин. Втілили концепцію «міські луки», зробили вертикальне озеленення, тіньові навіси із витких багаторічних і однорічних рослин. Наш досвід показав, що такі рішення бюджетні. Їх можуть застосовувати громадські організації чи ініціативи».

ЕКОЛОГІЧНІ БОРЖНИКИ

Проєкт запоріжців допомагає вирішувати проблему теплових хвиль у містах. Аби зарадити підтопленню у Кременчуці, міська рада розробила систему СМС-попередження населення. В Ужгороді громадська організація «Форза» взяла на себе укріплення берегів річок природними матеріалами та облаштування протипаводкових бар’єрів. Для збереження біорізноманіття громадська ініціатива «Кульбабова країна» займається популяризацією місцевих локальних продуктів харчування, «міських городів», навіть пропагує відмову від «сапання бур’янів», натомість радить споживати дикорослі рослини у їжу, наприклад, кропиву, кульбабу, лободу, цикорій тощо.

Аби все це не видавалося комусь за забавки, варто навести кілька свіжих кліматичних новин. У понеділок, 9 серпня, Міжурядова група експертів з питань змін клімату (ІРСС) провела чергову пресконференцію «Зміна клімату 2021», під час якої обговорювався аналіз даних про те, як змінюється клімат Землі, як саме вони проявляються та як це пов’язано з діяльністю людини. «За даними експертів, які опираються на понад 14 тисяч наукових досліджень, якщо не вжити швидких заходів, середня температура у світі протягом найближчих 20 років зросте більше, ніж на 1,5 градуса. Рівень парникових газів в атмосфері достатньо високий для того, щоб гарантувати порушення клімату щонайменше на кілька десятиліть. Це на додачу до екстремальних погодних умов, таких, як спека й урагани, які спостерігаються зараз і, як очікується, стануть більш серйозними», - пише «Радіо Свобода».

Підсумок зустрічі міжнародних кліматологів – невтішний, планета подає сигнали SOS все виразніше. 26 вересня міжнародні кліматичні організації планують глобальну акцію, якраз для привернення уваги урядів щодо останнього звіту.

  На день раніше, 8 серпня, Україна використала усі річні природні ресурси. До кінця року ми живемо в боргу перед планетою і майбутніми поколіннями. Дослідники організації Global Footprint Network щороку аналізують використання природних ресурсів у різних країнах та на планеті в цілому і визначають День екологічного боргу. Для всієї Землі він настав 29 липня.

Варто згадати і про Європейський зелений курс, який передбачає скорочення викидів парникових газів на 50%. При цьому в ЄС враховують соціальні питання і справедливість щодо громадян, тобто, хто і скільки людей у країні вважаються вразливими від змін клімату. Чи чули ми щось подібне в Україні? Окрім заяв, що Україна готує власний зелений курс чи долучається до європейського, більше нічого подібного.

Разом з тим у дослідженні екоорганізацій щодо кліматичної вразливості ідеться: «Вчасне реагування на кліматичні загрози має бути пріоритетом місцевої та державної політики в Україні. За оцінками ООН, кожен долар, вкладений в адаптацію до зміни клімату, дозволяє зекономити шість доларів потенційних збитків». Вагомий аргумент!