Понад 1000 новинок, серед яких дитячі книжки, художня література, нон-фікшн, література про бізнес тощо, підготували українські видавці до VII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», який розпочав свою роботу вчора у приміщенні «Мистецького Арсеналу» у Києві. В програмі – близько 70 іноземних гостей з 23 країн світу. «Це – фестиваль, який репрезентує культурний та інтелектуальний потенціал цілої країни, – розповідає координатор фестивалю Оксана Хмельовська. – Він відповідає на суспільні та культурні запити, тому ми запланували багато розмов про сьогоднішню ситуацію, війну, потребу реабілітації дітей після АТО тощо».

Письменниця Оксана Забужко, яка курує спеціальну програму «Розкажи мені про мене», переконана, що цьогорічний «Книжковий Арсенал» засвідчує, що Україна починає входити до числа книжкових націй. «Наш книжковий ринок ожив, заграв – стрімголов з’являються нові жанри, заповнюються лакуни, – розповідає Оксана Забужко. – Науково-популярна література для підлітків, нон-фікшн – ці та інші жанри розквітли саме протягом останніх років»

СМІХ ПЕРЕМАГАЄ

Фокус-тема, яку обрали організатори цього року, – «Сміх. Страх. Сила». «Наша кураторська команда переконана, що сильні сміються й таким чином перемагають страх, – пояснює Оксана Хмельовська. – Українці – сильна нація, тому ми переможемо». Йдеться про дослідження природи сміху, зокрема його ролі у часи криз.

До 175 річниці з часу виходу повного видання «Енеїди» Івана Котляревського «Книжковий Арсенал» підготував цілу низку тематичних заходів – театральних, перформативних, візуальних. Зокрема, до уваги відвідувачів – виставка вже легендарних ілюстрацій Анатолія Базилевича, над якими художник працював протягом близько десяти років. Також в стінах Мистецького Арсеналу представлена виставка сучасної карикатура (шукайте на другому поверсі) та чимала підбірка малюнків з гумористичного журналу «Перець» різних часів та тематики.    Загалом особливість цьогорічного «Книжкового Арсеналу» – мультидисциплінарність. Зокрема, привертає увагу музична програма, представлена Міжнародним проектом експериментальної електронної музики та медіа-арту «EM-VISIS», яку курує відома композиторка й фахівець з електроакустичної музики Алла Загайкевич.

ЧИТАЄМО ЗІ ШКОЛИ

На думку директора «Мистецького Арсенала» Олесі Островської-Лютої, стимулювання читання є найважливішою передумовою розвитку книжкового ринку в Україні. «Цей процес вже розпочався, але потрібна також спеціальна програма розвитку читання. – розповідає вона в коментарі «Дню». – Необхідно внести зміни до шкільної програми, яка має величезний вплив на те, як ми читаємо – не лише діти, але й дорослі. Міністерство освіти і науки вже зробило перші кроки у цьому напрямку. Здається, ми говоримо про віддалені чинники, але вони справді мають вагомі наслідки. Якщо ця реформа буде вдалою, вже за п’ять-десять років ми зможемо навчити своїх дітей читати краще, глибше й з більшою цікавістю. Це сприятиме розвитку книжкового ринку, адже передусім він потребує саме читачів. Цього року на «Книжковому Арсеналі» було започатковано літературну лабораторію, яка покликана стимулювати літературний процес. Першої подією в її рамках було передпрочитання роману Володимира Єрмоленка «Ловець океану», що мало на меті допомогти професійній аудиторії краще зрозуміти письменника, те, як він писав свій роман. Крім того, ми намагаємося налагодити зв’язок між літературним процесом, літераторами та вчителями».

СТИМУЛ УКРАЇНІЗАЦІЇ

На думку першого заступника голови Держкомтелерадіо Богдана Червака, хоча заходи, спрямовані на обмеження ввезення російських книжок в Україну, пов’язані передусім з захистом інформаційної безпеки країни, вони також сприяють розвитку українського книговидавництва. «Сьогодні я навмисне задався метою оглянути всі ятки й оцінити реально – скільки книжок російською мовою, скільки українською, чи є книжки російських видавництв тощо, – розповідає Богдан Червак. – Приємно вражений, що у порівнянні з минулорічним ярмарком, нині значно менше книжок російською мовою. Поки що взагалі не побачив російських видавництв, які, на превеликий жаль, були представлені минулого року. Силою факту ми українізуємо видавничу сферу, робимо її українською не тільки за назвою, а й за змістом. Треба ж, щоб вона була ще й українською за духом. Очевидно, що на цьому «Книжковому Арсеналі» ще будуть відкриття. Але це будуть відкриття, пов’язані з успіхами українських видавців! Сьогодні ми вириваємося з силового культурного поля «русского мира» і це приємно. Пишаюся тим, що і я мав до цього якесь відношення. Водночас, нині ми, на жаль, втрачаємо культуру читання. Порівнюючи себе зі своїми дітьми та онуками, можу констатувати, що культура читання, яку мені прищепили батьки, нині відсутня у молодшого покоління. Ми часто читаємо «по діагоналі», поверхово, або й зовсім не читаємо. Вже існує проект державної програми, окремі заходи якої будуть пов’язані з культурою читання. Це, зокрема, є одним з головних завдань Українського інституту книги, який, на жаль, досі повноцінно не розпочав свою роботу».

Щоб не загубитись у десятках сторінок програми, скачайте на свій мобільний пристрій спеціальний Android-додаток Мистецького Арсеналу. Для цього досить ввести «арсенал» в пошуковому рядку Google Play.

«Книжковий Арсенал» триватиме у Києві до неділі, 21 травня. Шукайте новинки нашого видання на стенді А-3.2

КОМЕНТАРІ ГОСТЕЙ СТЕНДУ «Дня»

«ЩОБ РУХАТИСЯ ВПЕРЕД, МАЄМО ЗНАТИ СВОЄ МИНУЛЕ»

Ольга Натитник, власниця магазину дитячої книжки:

– Часто дивлюся програму «Skrypin.ua». Нещодавно гостею програми була Лариса Івшина. Вона справила приємне враження, розповідала цікаві речі й мені захотілося почитати книжки з Бібліотеки «Дня». Спершу читала сайт «Україна Incognita», але потім усвідомила, що мені не вистачає живої книжки. Сьогодні випадково опинилася на «Книжковому Арсеналі» й першим побачила стенд газети «День»! Купила книгу «Україна Incognita. ТОП-25», бо вважаю, що зараз такі часи, що ми повинні знати історію України. Це часи змін й ми повинні змінювати своє бачення, зокрема й історії. Щоб рухатися вперед, ми маємо вивчити свою правдиву історію. Якщо нами й надалі маніпулюватимуть й нав’язуватимуть чужу історію, з цього нічого не вийде.

«НАРЕШТІ НЕ ХТОСЬ ДЛЯ НАС, А МИ САМІ ДЛЯ СЕБЕ ПИШЕМО ВЛАСНУ ІСТОРІЮ»

Дмитро Лилак, юрист, в минулому суддя Конституційного Суду України :

– Дуже поважаю Ларису Івшину як журналіста. Книгу «Україна Incognita. ТОП-25» мені подарувала донька. Хочу відзначити глибокий аналіз історичних, політологічних тем, присутній в публікаціях газети «День». Давно читаю на ці теми, але більш достовірних фактів й глибокого аналізу, ще не зустрічав. Гадаю, те, що робить Лариса Івшина, є великим внеском у спадщину української журналістики та історії. Сьогодні я купив книги «Екстракт 150» та «Екстракт +200» – це синтезований варіант публікацій, які були в газеті «День». Хочеться мати ці матеріали під руками, опрацьовувати. Без знання історії, нашого коріння складно оцінювати сьогодення.  Наша історія від Аскольда і Діра та до сьогодні потребує великої переоцінки. Росія дуже успішно фальсифікувала нашу історію. Сьогодні ми спростовуємо ці фальсифікації, відкриваємо справжню історію. Нарешті не хтось для нас, а ми самі для себе пишемо власну історію.

«ВІДКРИВАЮ КНИГИ І НЕ МОЖУ ВІДІРВАТИСЬ»

Лідія Петрик, художниця:

– У моїй бібліотеці вже є книги «Силам м’якого знаку» та «Україна Incognita». Також читаю газету «День», тому багато з цих матеріалів вже були мені знайомі. Попри це час від часу відкриваю ці книги на будь-якій сторінці і не можу відірватись. Сьогодні ж я купила листівки з зображенням вишивки. Планую принести їх на спецпогашення до Головпоштамту на День вишиванки. Мені дуже подобаються листівки газети «День» – обов’язково надішлю їх комусь зі своїх друзів.