Цілком український продукт
Львівська національна опера представила виставу за легендарною повістю Михайла Коцюбинського
Йдеться про модерн-балет "Тіні забутих предків" на музику Івана Небесного (лібрето Василя Вовкуна, хореограф - Артем Шошин), перші покази якого відбуваються цими днями. Відразу ж варто зазначити, що цікавість до прем’єри надвисока, бо усі квитки на премʼєрні покази 2 і 3 грудня були продані завчасно й аплодисменти в залі не вщухали ні на мить, про що зазначено на ФБ-сторінці Львівської опери.
«Історія про кохання земне та небесне за легендарною повістю Михайла Коцюбинського постала перед глядачами у неокласичній хореографії відомого українського балетмейстера Артема Шошина, – розповідають у театрі. – Видовищна сценографія литовського митця Арвідаса Буйнаускаса перенесла героїв у сучасний постмодерністський світ та є філософським переосмисленням місця людини серед природи. Художні образи персонажів балету довершили костюми Наталії Міщенко, що пересотворили гуцульське вбрання від автентики до модерних зразків. Колоритна музика Івана Небесного, що увібрала силу гуцульської автентики, прозвучала у виконанні оркестру Львівської опери під орудою диригента Юрія Бервецького».
Дійові особи та виконавці модерн-балету "Тіні забутих предків":
Марічка - Анастасія Бондар
Іван - Арсен Марусенко
Палагна - Мар’яна Гресь
Чугайстер - Олександр Омельченко
Вогонь - Уляна Корчевська
Батьки Марічки та Івана, свати, подруги, міфічні істоти - артисти балету.
У виставі беруть участь хор театру та учні Львівської державної хореографічної школи.
Хормейстер-постановник – Вадим Яценко.
Асистентка балетмейстера-постановника – Тетяна Куруоглу (Київ)
Проєкт реалізований за підтримки Львівської обласної військової адміністрації. Офіційний партнер – Kozytskyi Charity Foundation. Генеральний партнер – ТЗОВ “РСП "Шувар».
Присутній на першому премʼєрному показі в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв зазначив у вітальному слові глядачам і втілювачам проєкту, що «Тіні забутих предків» – унікальна мистецька подія, яка вкотре довела, що «українське мистецтво живе і розвивається, незважаючи на всі складнощі сьогодення, незважаючи на те, що ворог прагне знищити нас, знищити нашу культуру, нашу духовність». Але особливо Ростислав Карандєєв наголосив на тому, що ця прем’єрна постановка Львівської національної опери, від першого слова лібрето і до останньої ноти музики, останнього штриха на цій сцені, – це цілком український продукт. «Ми з вами вправі пишатися тим, що Україна створює культуру найвищого світового ґатунку!", – сказав в.о. міністра культури.
Підтримати хореографа й виконавців «Тіней» до Львова напередодні премʼєри приїхав знаменитий хореограф, засновник та головний балетмейстер "Київ Модерн-балету" Раду Поклітару. Головна мета візиту – допомогти Артемові Шошину із перенесенням хореографії з репетиційної зали на сцену, бо це завжди складний та доволі напружений процес.
Пресслужба Львівської національної опери записала інтервʼю з паном Поклітару, з повною версією якого можна ознайомитися тут (https://opera.lviv.ua/radu-poklitaru-prem-yera-tinej-zabutyh-predkiv-tse-podiya-svitovogo-masshtabu).
Наразі ж суто те, що стосується прем’єри. «З впевненістю можу сказати, що прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!"», – зазначив Раду Поклітару.
Спасибі велике Львівській національній опері та її надійним партнерам за те, що перший прем’єрний показ «Тіней» відбувався у прямому ефірі – у режимі онлайн. Це от ну насправді немислима щедрість для глядачів, котрі з різних причин не змогли потрапити до театру.
А далі – кілька відгуків глядачів із зали:
Мала щастя бачити, бути і відчувати енергетику балету, поєднану із неймовірної краси музикою, де геніально були вплетені гуцульські мотиви гір. Надзвичайно високий проєкт! Дякую!
Перший акт пролетів, як одна хвилина! Які алегорії, яка постановка!!!!!! Ви неймовірні!!!!!! Б Р А В О!!!!!!!!!!!
Вітаю з масштабним українським проєктом! Щасливого життя на довгі роки!
Новітня українська культура, новітня українська хореографія світового рівня! Посилання до витоків нашого національного гену, коду нації! Браво всім, хто ініціював і втілив ініціативу!
Це було неймовірно красиво, вражаюче. Вітаю з прем'єрою».
Про прем’єру «Тіней» у Львівській національній опері, поза сумнівом, багато говоритимуть і писатимуть культурологи, музикознавці та знавці балету. Хоча насправді професійні відгуки вже є. От що зазначає на своїй ФБ-сторінці доктор мистецтвознавства Юрій Чекан:
«…Це - дійсно фантастичний мистецький результат та унікальна подія.
Перед Іваном Небесним стояло архіскладне завдання, яке він дуже достойно вирішив.
Тож три тези щодо музики балету та викликів, що стояли перед композитором.
1. Текст Коцюбинського, як і вся українська література, від "Енеїди" Котляревського до "Радіо Ніч" Андруховича сповнений музики. Свої інтонаційні сфери у Коцюбинського мають Іван (денцівка та флояра) та Марічка (коломийки); згуки трембіти позначають межові ситуації, сповіщають про смерть; заключна сцена розгортається у зіставленні Танатоса та Ероса - голосіння та танців... Оминути цих звукових символів композитор не міг - і зробив це дуже коректно. Жодної пласкої ілюстративності - натомість відчуття звукового ландшафту Карпат.
2. Планка музичної інтерпретації "Тіней..." поставлена вчителем І.Небесного - Мирославом Скориком музикою до фільму Параджанова та створеного на її основі "Гуцульським триптихом". Скорик цим твором, як вважається, відкрив добу нової фольклорної хвилі в українській музиці - "паралельно" до свірідова з його "курськими піснями" та гавріліна з "руской тєтрадью". Небесний, йдучи шляхом, торованим вчителем, не тільки створив масштабне симфонічне полотно з міцними драматургічними вузлами, гарним балансом ілюстративності та виразовості, але і змусив трохи інакше почути музику Скорика - в контексті шукань Бейли Бартока та Ігоря Стравінського, котрі, окрім усього іншого, надихались українським фольклором Закарпаття, Мараморощини та Волині. Впевнений, що на основі музики балета можна зробити оркестрову сюїту, яка стане дуже репертуарним твором (а ліричну тему Івана на Марічки гратимуть вуличні музиканти - так, як зараз грають скориківську "Мелодію").
3. Окремий виклик, що стояв перед композитором - вимога дансантності. "Тіні..." - не тільки сюжет, картинка, світло, костюми, герої, але й складно організований рух. І кожне переміщення солістів, кордебалету, хору тіней повинно бути переконливо відображено у музиці. Або ж інакше - повинно бути спровоковано й викликано музикою. Як це зробити? Про це знають автори балета - і це прекрасно відчувають/бачать слухачі/глядачі...
Браво, Львівська оперо!
Справжній Український прорив!
Дякую!».
Львівська національна опера своєю чергою дякує Збройним Силам України за можливість жити та творити у цей надскладний для країни час.
І запрошує на наступні премʼєрні покази модерн-балету «Тіні забутих предків» – 7 і 8 грудня.
Тетяна Козирєва, Львів
Фото з ФБ-сторінки театру (автор – Євген Кравс)
