Добігає кінця місяць яскравих вражень, неймовірних емоцій, чудового настрою та глибокого занурення у товщу сучасності та історії. Життя «на максимум» 18 учасників Літньої школи журналістики «Дня» - 2017 потихеньку зменшує свої оберти. Уже завтра за вікном потяга промайнуть десятки станцій, могутній Київ лишиться за спиною… Та чи кінець це?

Це початок! Просто зараз розпочинається новий етап у житті кожного з нас, професійний етап. Ми завершили Школу з багажем мудрості, концентратом знань і переконань. Кожен із нас зовсім скоро отримає власну перепустку до справжньої української журналістики, сертифікат про закінчення Літньої школи журналістики «Дня» - 2017.

27 липня 2017 року – одночасно фініш і старт для 18 студентів із різних куточків України, а також Бельгії та Канади. Відпустила нас у «вільне плавання» головний редактор всеукраїнської газети «День» Лариса ІВШИНА.

Тепле звернення, настанови та побажання, щирі слова і очі, сповнені вдячністю, – так атмосферно, по-родинному відбулася наша остання офіційна зустріч у межах ЛШЖ. Кожен висловив власні враження, ми поділилися планами, сподіваннями.

Лариса Івшина одразу надала бадьорого тону традиційному для кожної Літньої школи «інтелектуальному зважуванню» учасників. На запитання студентки головний редактор відповіла, що ми виправдали «аванс», даний нам у вигляді можливості взяти участь у школі.

За 25 інтенсивних днів ми зустрілися з 35 кращими спікерами не лише України. Як результат – інтелектуальні надбання та плідна праця над журналістськими матеріалами.

Надзвичайно цікаво було почути важливі епізоди з історії газети «День» із вуст людини, яка її творила, й не менш приємно розуміти, що кожен із нас хоч мікроскопічно, але долучився до цього загальнонаціонального скарбу. Лариса Олексіївна надала нам можливість доторкнутися до перших проектів газети, ми потримали в руках «конволют» «Україна Incognita» 1998 року – саморобну книжку, оформлену зі статей «Дня», яку Лариса Олексіївна отримала з рук постійного читача газети Андрія Іванка, натомість подарувавши йому дві типографські книжки з такою ж назвою.

Також ми розглянули перші фотоальбоми й сотні відгуків до них, чудове зібрання читачки – своєрідного «архіваріуса» «Дня» Галини Александрової, яка збирає і систематично надсилає в редакцію добірки з матеріалів рубрики «Пошта «Дня»… Ми поговорили про стиль «Дня» – його «репутаційну цінність». Він стане зразком для нашого професійного зростання. Тож зараз ми маємо ціль і бачимо орієнтири.

Мов у родинному колі, згадали про добрі справи, зокрема те, що студенти висловили підтримку незаконно переслідуваному у Криму журналістові Миколі Семені.

Лариса Олексіївна підсумувала, що варте поваги, що попри всі навантаження і дедлайни, недоспані ночі «ніхто не зійшов із дистанції». «Бойове хрещення» відбулося. Головний редактор порадила: «Завжди утримуйте свою висоту. Самі собі будьте критиком і суддею!» Ми докладатимемо зусиль.

ВРАЖЕННЯ

«ЦЕ ВКЛАД НЕ ЛИШЕ У НАШЕ ПОКОЛІННЯ, А Й У ТІ, ЩО БУДУТЬ ПІСЛЯ НАС»

Ілона ЛОЖЕНКО, КНУТКіТ ім.І.К. Карпенка-Карого:

– Сьогодні у нас була зустріч-підсумок і зустріч-подяка. Адже усі ми прийшли у Літню школу чогось навчитися. У нас побачили потенціал, іскру, зерно – це можна називати будь-як, але головне, що нам дали шанс і ми зуміли ним скористатися.

Лариса Олексіївна в одній зі своїх розмов казала про те, що нашому народові не вистачає почуття вдячності, тому, гадаю, сьогоднішня бесіда – початок гарної традиції дякування. Літня школа журналістики – це вклад не лише у наше покоління, а й у ті, що будуть після нас: наші діти, онуки, правнуки. Ми можемо з різною силою впливати на інших, але серед своїх близьких ми повинні мати беззаперечний авторитет. Бути будівничими своєї маленької сім’ї – держави, здобувати досвід у малому, аби створити велике. Чудовим прикладом для наслідування є чеський народ, кожна людина якого долучилася до побудови національного театру. Усі докладали свій гріш до спільної справи. І все вийшло! Їхнє гасло було: «Нація – собі!». Цей заклик може слугувати наступним кроком і для нас. Ми навчилися допомагати один одному, бути вдячними і йти до мети. Тож, щоб досягнути свого кредо, залишилося зовсім трохи…трохи праці рано, вдень і вночі, допоки кожен не буде розуміти, що означає: «Нація - собі».

«ХОЧЕТЬСЯ СОТНІ РАЗІВ СКАЗАТИ: «ДЯКУЮ!»

Анастасія ХАЗОВА, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки:

– Лариса Олексіївна – талановита мудра жінка, яка передає свій неоціненний досвід. Сьогодні на зустрічі ми аналізували Літню школу, розмовляли про журналістику, розпитували про досвід головного редактора «Дня», переглядали фотоальбоми з виставок… Це було неформальне живе спілкування, яке надовго закарбується в моїй пам`яті. Після кожної розмови з Ларисою Олексіївною я впадаю у зовнішню мовчанку та починаю внутрішню розмову. Так сталося й сьогодні… Дякую за таку плідну працю та шанс навчатися у професіоналів щоденної всеукраїнської газети «День». Лариса Олексіївна зі своєю командою робить велику справу для України – не просто пише історію, а творить її, змінюючи свідомість українців.

«ТАКІ РОЗМОВИ ТРЕБА ПРИГАДУВАТИ ТА ОСМИСЛЮВАТИ ВПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ»

Юлія КАРМАНСЬКА, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки:

– Ми прожили місяць у стилі «Дня» й сьогодні підвели підсумки журналістського інтенсиву. Відверта розмова з Ларисою Івшиною тривала майже три години, упродовж яких літньошколярі мали нагоду поставити запитання та висловити думки, які нагромадились за час навчання. Кожне сказане під час розмови слово хотілося закарбувати, бо ця зустріч була заключною, а тому особливою. «Ми намагаємося дати суспільству сигнал, що можна жити інакше», − зазначила Лариса Олексіївна, і я щаслива, що отримала нагоду побачити цей промінь, який показує шлях до інтелектуальної еліти. Такі розмови треба пригадувати та осмислювати впродовж усього життя. Я переконана, що невдовзі фрази з цієї зустрічі зринатимуть у голові та допоможуть ухвалювати правильні рішення у складних ситуаціях. Сьогодні пролунало розмаїття щирих слів вдячності на адресу газети та Літньої школи журналістики «Дня». Я вважаю, що нам дали дійсно унікальний шанс побачити роботу редакції, яка слідує своїм принципам та ідеї. Відчуваю гордість за перебування тут та спілкування з такими талановитими людьми!

Літня школа журналістики відбувалася за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.