Нині колектив Національного театру ім. І. Франка працює на два «фронти» — у Херсоні (попри виснажливу спеку +36°С) відбуваються масштабні гастролі колективу, а частина трупи до 15 липня показує вистави поточного репертуару у Києві, а також вдень відбуваються репетиції «Очищення», яке стане першим сценічним прочитанням цього твору в Україні.

П’єсу фінської письменниці Софі Оксанен ставить Григорій Гладій (Канада). Треба зазначити, що дивитися на те, як народжується майбутня вистава завжди дуже цікаве дійство, особливо, коли на кін виходить майстер, бо це вже не просто репетиція, а майстер-клас від Григорія Степановича. Так, як Гладій має дві іпостасі — режисера та актора, тому часто не втримується, сидячи у кріслі постановника, і вибігає на сцену, показує сам нюанси ролі колегам.

Нагадаємо, «Очищення» стане другою постановкою на франківській сцені цього митця. Його режисерський дебют відбувся у виставі «Істерія» за твором Террі Джонса, де роль Фройда вражаюче грав видатний майстер — Богдан Сильвестрович Ступка... І от за 14 років нова зустріч, і знову маловідомий твір для наших глядачів.

«СПОВІДЬ ПРО ДОБРО, ЗЛО І СОКРОВЕННЕ»

Сюжетна лінія п’єси «Очищення» переносить глядачів у Естонію і охоплює велику часову відстань з історії цієї країни Балтії. Головна героїня Алійде Труу (цю роль виконує Поліна Лазова) проживає ціле життя, що увібрало в себе всі катаклізми, що їх пережила її Батьківщина на шляху до незалежності. Тут трагічні події 1930-х, і депортація так званих «ворогів народу» до Сибіру, і буремні 1990-ті...

Тема хто вороги, а хто герої є однією з основних, і вона впливає на всі події, що відбуваються у житті Алійде. Її кохання до одного із «лісових братів» Ханса керує не лише вчинками героїні, а й переходить до категорії кармічного гріха, за який розплачується кожне наступне покоління їхньої родини...

ГЛАДІЙ САМ ПРЕКРАСНИЙ АКТОР-РЕЖИСЕР, І КОЛИ ПРАЦЮЄ З КОЛЕГАМИ, ТО НЕ ТІЛЬКИ ДАЄ РЕЖИСЕРСЬКИЙ ПОСИЛ, А Й САМ МОЖЕ ПОКАЗАТИ, ПІДКАЗАТИ, ЩОБ ШИРШЕ РОЗКРИТИ ОБРАЗ, ЯКИЙ АКТОР СТВОРЮЄ НА СЦЕНІ. НА ФОТО: ВІРА ЗІНЄВІЧ (ЗАРА), ПОЛІНА ЛАЗОВА (АЛІЙДЕ ТРУУ) ТА ГРИГОРІЙ ГЛАДІЙ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «ДЕНЬ»

У виставі представлені сильні жіночі характери, вона також про те, що осягнення скоєного та Очищення зупинять ланцюгову реакцію руйнації людини і що любов і добро переможе! З цією історією можна провести паралелі з трагічними подіями і втратами, які пережила й наша країна, відстоюючи свою незалежність...

— Понад місяць у нас йдуть репетиції. Працювати з Гладієм цікаво, але й непросто бо він вміє розбурхати психіку і доторкнутися до глибин душі, — зізналася актриса Поліна ЛАЗОВА. — Вперше з Гришею, як режисером, ми разом працювали ще  2004 року під час народження вистави «Істерія». Зараз він приніс у театр дуже потужний психологічний твір фінської письменниці Софі Оксанен, яка також має естонське коріння. Так як Гладій сам прекрасний актор-режисер, який сам собі постановник, то коли працює з колегами-акторами, то не тільки дає режисерський посил, але й сам може показати, підказати, аби ширше розкрити образ, який ти створюєш на сцені.

Гриша є учнем знаного майстра Анатолія Васильєва і його «Школи драматичного мистецтва». Пригадую, як тільки ми почали працювати, то Гладій особливу увагу приділяв диханню. Бо це основа життя і існування на сцені. Це тільки здається, що ми знаємо, як правильно дихати, а насправді те глибинне дихання, яке показував нам Гриша: глибоко вдихнути, а потім немов викинути все зайве (наприклад, вдихнути позитив, а видихнути і викинути — негатив). Коли це усвідомлюєш, то тіло по-іншому починає існувати на сцені. Режисер підкреслював, що актор повинен вміти... заземлитися, стати ногами на сцені і відчути енергетику, тоді підуть правильні дії та органічне існування актора на кону.

«Очищення» — вистава глибоко-психологічна, і це акторська п’єса, а тому виконавці мають мати свій стрижень, думку, тему, ідею і цим з глядачем ділитися, — зауважує Г. Гладій. Кожна людина живе, працює, грішить, але приходить момент, коли свідомо чи підсвідомо твоя душа прагне очищення. Хтось йде до церкви, хтось сповідається перед іконами, а хтось думає, що очиститься від всього погано вогнем чи водою... Наприклад, для моєї героїні очищення від скверни пройде з вогнем... Алійде двічі схибила, а потім все життя страждала. Історія починається з 1930, продовжується у радянські часи, Другу світову, сталінські табори і й до хаосу у 1990-ті. Події перемішуються у часі — то молодість, а то — старість Алійде Труу. Герої шукають правду, а вона різна бо одні вірили, що кращого, ніж колгоспи і СРСР, немає нічого у світі, а інші не шкодуючи життя боролися з за свободу і незалежність Естонії... Хтось за кілька серебрянників продавався, а хтось мріяв бути вільною людиною і жити у демократичному суспільстві...

Все у Всесвіті гармонійно і є баланс — що ти посилаєш, то й отримуєш... Уже в старості до моєї героїні прийшов посланець, який нагадав її нехороші дії, які причинили фатальні наслідки і ці ланцюги замкнулися у коло у її дворі, і у її хаті.

Я вважаю, що підняті теми п’єси дуже важливі і своєчасні бо зараз з людей чимало чорного виходить, але все ж прийде момент, коли людина запрагне очиститися...

Ми хочемо, щоб наша вистава стала відвертою розмовою, сповіддю з глядачем про добро, зло і сокровенне...

«Я СЕБЕ НАЗИВАЮ АКТОРСЬКИМ ПРОВІДНИКОМ»

— Режисер по суті завжди нерозривно пов’язаний з акторами, — вважає Григорій ГЛАДІЙ. — Я поєдную в собі дві творчі іпостасі — режисера і актора. Коли народжується вистава то з’являється безкінечне поле пошуку.

Сьогодні театр постдраматичний і включає в себе різні й нові можливості. Багато на що ми зараз дивимось по-іншому. Знаєте, в якомусь сенсі, мені нині більше імпонує позиція режисера. Я шукаю способи зрозуміти щось про нас. Особливо у критичний час передчуття якоїсь біди. Коли потрібна внутрішня мобілізація сил, аби протистояти тій постправді, яка навалилася, і коли здається, що втрачаються всякі орієнтири. Ми відповідальні за свою свідомість...

Нещодавно ми вийшли на велику сцену і я побачив, що деякі речі, які здавалися у малій залі оригінальними знахідками, тут не такі вже переконливі бо вони стосувалися внутрішньої техніки акторів. Для себе відкрив цікавий момент співпраці з колегами на сцені. Може здатися, що на репетиції я перебиваючи акторів, втручаюся у творчий процес, щось показую... але це стосується не колег, а персонажів, які вони грають. Стараюся стимулювати акторів, але щоб це не заважало героям. Персонажі існують поза нами, в якомусь іншому вимірі, і моя задача у тому, щоб вони «засвітилися». Я себе називаю акторським провідником.

Для мене дуже важливо, щоб актор не працював за штампами. Тому на репетиції стараюся зробити так, що актор став вільний від своїх попередніх «знахідок», бо, якщо ми хочемо прийти до своїх першоджерел, глибоких пластів у професії, то повинні постійно тренувати свій акторський інструмент, поступово піднімаючись до екзистенційних, філософських питань.

Дякуючи майстерні Анатолія Васильєва і його «Школі драматичного мистецтва» багато що для себе відкрив у професії. Був дуже цікавий період, коли працював у Литві з відомим режисером Йонасом Вайткусом. Мені подобаються пошуки Еймунтаса Някрошюса. Цілі театральні світи відкрив Єжи Гротовський — геніальна людина. Царство йому Небесне! Як теоретик мені цікавий Еудженіо Барба — його твори я вважаю акторською абеткою ритуального театру. Систему Станіславського я теж не відкидаю, але Лесь Курбас — для мене альфа і омега, особливо його театральні трансформації. А ще — теософія Михайла Чехова, що підтримує традицію, яка має справу з перевтіленням, перетворенням з невидимого на видиме...

Знаєте, нині я вперше взявся за жіночу п’єсу — «Очищення». Її автор Софі Оксанен — молода фінська письменниця. Вона народилася у 1977 р., виросла у фінсько-естонській родині в Центральній Фінляндії (батько — фін, мати — естонка, яка у 1970-х емігрувала до Фінляндії). Як зізнавалася Софі, у дитинстві літні канікули вона проводила в Естонії, у бабусі. Ці спогади потім стали поштовхом для написання цілої низки творів, які присвячені історії Естонії.

До речі, спочатку Софі створила п’єсу під назвою «Очищення», але набралося багато матеріалу, і вона продовжила роботу, написала роман під цією ж назвою, який став бестселером, приніс авторці чимало престижних літературних нагород. У 2012 році роман було екранізовано і він був номінований на премію «Оскар» від Фінляндії. Сьогодні ведуться перемовини, щоб Софі Оксанен приїхала на нашу прем’єру до Києва. 

«Очищення» — новий і маловідкритий для мене світ. Хоча події відбуваються в Естонії, але тут я бачу чимало паралелей з нашою країною...

«ХОЧУ ПРИВЕРНУТИ УВАГУ СВІТУ ДО ДОЛІ ОЛЕГА СЕНЦОВА»

Нагадаємо, під час народження вистави, Григорій Гладій, перебуваючи у Києві, підтримав разом із франківцями міжнародну акцію Free Sentsov!, коли весь світ бореться за свободу українських політичних бранців Кремля і, зокрема, кінорежисера Олега Сенцова, який голодує з 14 травня в колонії в Лабитнангі Ямало-Ненецького автономного округу РФ.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

— Кожен день для нашого патріота може стати останнім, бо на карту Сенцов поставив — свободу або смерть! Тому стояти осторонь я не можу, і як всі люди доброї волі хочу, аби Олега швидше витягли з колонії, — наголосив Григорій Гладій. — Цинізм Кремля не має меж! Можна пригадати збитий російськими загарбниками літак MH17 (Boeing 777 компанії Malaysia Airlines, який летів з Амстердама до Куала-Лумпура, за даними слідства, був збитий над контрольованим сепаратистами районом Донецької області. Всі 298 людей, які перебували на борту літака, загинули! Міжнародна слідча комісія дійшла виставку, що катастрофа, яка відбулася 17 липня 2014 року через залп ракетної системи «Бук» належала 53-й протиповітряній військовій бригаді РФ. — Т.П.), а й досі путінський режим не кається!

Зараз ми живемо у складні часи коли нестабільна історія. Але й цей потік повинен розмитися і пройти. Російська пропаганда зробила чимало шкоди і люди засліплені, але вірю, що у Росії люди поступово прозріють. Я вийшов з плакатом Free Sentsov!, бо хочу привернути увагу світу до особистості українця, патріота, політичного бранця, який є людиною дуже сильною духом. Катівня Олега не зламала і дай Боже йому сил, витримки і здоров’я, аби швидше вийти на свободу!