Між вірою і політикою – історія
День Хрещення Русі вже традиційно розтягується на кілька діб, коли два патріархати - Московський і Київський - окремо один від одного організовують хресні ходи Києвом. 27 липня з хрестами походив Московський Патріархат, а наступного дня в п’ятницю свою ходу організував Київський Патріархат. В четвер та п’ятницю на Володимирській гірці збирались тисячі вірян, яких охороняла поліція столиці.
В свою чергу Президент Петро Порошенко привітав українців з Днем хрещення Русі і виступив за визнання автокефалії української церкви. «Володимир Великий 1029 років тому ухвалив доленосне рішення – охрестити Русь-Україну, - написав Президент на своїй сторінці в facebook, - Він прийняв християнську віру від Константинопольської Церкви, яка для нас і понині є Церквою-Матір'ю. Саме від неї ми очікуємо визнання автокефалії української Церкви – рівної до інших помісних православних церков. І, зрозуміло, духовно та адміністративно незалежної від Москви, від країни-агресора. Вибір християнської віри князем Володимиром був і європейським вибором».
В четвер напередодні дня пам'яті рівноапостольного великого князя Володимира та свята Хрещення Київської Руси-України, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Всенічне бдіння у Володимирському кафедральному соборі міста Києва. Варто зазначити, що разом із Філаретом службу в Києві провели Предстоятель Чорногорської Православної Церкви Блаженніший Михаїл, архієпископ Цетинський, митрополит Чорногорський; собор єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату. Всі вони спеціально прибули до Києва для святкування річниці Хрещення Руси-України.
При цьому акції Московського Патріархату в ці дні, як завжди, мають не лише релігійне забарвлення, але й політичне. Особливо прикметним є те, що на чолі хресної ходи Московського Патріархату йшли люди, які тільки-но вийшли із СІЗО за багатомільйонні застави, наприклад, Михайло Добкін. Йшов Добкін разом із Вадимом Новінським (родом із Новгородської області), зняття недоторканості з якого так і не домігся генпрокурор Юрій Луценко, Нестор Шуфрич та Юрій Бойко. Обличчя цих персоналій символізують уламок проросійського політичного крила, який залишився в Україні, в той час як їхні колишні «колеги» вже третій рік перебувають в Росії.
Присутність Московського Патріархату на теренах України викликає незадоволення не лише у представників Київського Патріархату. Не секрет, що МП використовується для впровадження російської пропаганди та неодноразово був помічений в політичних агітаціях за проросійські сили. Роль МП на Донбасі і в Криму сумнозвісно відома. Не просто колаборація, а й відверта підтримка та робота на окупанта священників МП вимагає розгляду діяльності цієї організації з правової сторони.
Нагадаємо, що пам’ятник Володимиру, який хрестив Русь на річці Почайній, в травні цього року зазнав наруги - його облили червоною фарбою невідомі. В ту ж ніч такої ж наруги зазнав пам’ятник Олені Телізі, що доводить факт зацікавленості в цих актах вандалізму проросійських сил. В Москві в свою чергу був відкритий свій пам’ятник Володимиру. Кремль всіляко намагається привласнити історію великої Русі собі. Тому для російської пропаганди київський Володимир є надскладною проблемою, адже ставить завдання - як перенести його на терени Москви хоча б в свідомості адептів імперії. Для України стоїть інше завдання – зберегти історичну пам'ять, яку зокрема уособлює постать київського князя Володимира Великого. Між різними вірами та політичними течіями у українського народу залишається головний базовий аргумент - апеляція до історія, яка не лише натякає на те, хто є нашим споконвічним ворогом, але й доводить пряму спадкоємність від Русі до сучасної України.