Після трагедії в російському Кемерово, українці теж почали цікавитися пожежною безпекою у численних ТРЦ. Подібні трагедії мали місце і в інших країнах. ТРЦ — це великі за площею приміщення, де одночасно перебуває значна кількість людей. І у випадку надзвичайної ситуації будь-що може призвести до трагічних наслідків: не спрацювала пожежна сигналізація, не відкрились двері пожежних виходів,  не знайшлося вогнегасника... Не так багато людей, йдучи з родиною у вихідний день до ТРЦ, замислюються, як діяти і куди бігти, якщо раптом у такому великому приміщенні виникне пожежа чи станеться інша надзвичайна ситуація.

Практично одразу після трагедії у Кемерово мер Києва Віталій Кличко доручив обстежити всі торгово-розважальні комплекси столиці на відповідність нормам пожежної безпеки.  Деякі великі столичні ТРЦ, як наприклад DreamTown біля метро «Оболонь», проявили ініціативу і самі провели публічну перевірку, запросивши журналістів. Деякі лише готуються до перевірок.

Натомість жителі двох житлових масивів — Воскресенки та Райдужного — не стали чекати офіційних перевірок і вирішили самостійно подивитися, чи є безпечним місце, яке вони регулярно відвідують разом із дітьми.

ТРЦ «Квадрат» розташований у Дніпровському районі. Він є відносно невеликим у порівнянні з іншими столичними ТРЦ. Його збудували на місці колишнього кінотеатру «Аврора». Проте у ньому є кілька дитячих ігрових центрів, комп’ютерний клуб, спортзал, кінотеатр, заклад громадського харчування і низка магазинів. Навіть у будній день тут є люди: дорослі зустрічаються в кафе, ходять по магазинах та у кіно, діти бавляться в ігрових зонах.

ВСЕ Є, АЛЕ ЗАЧИНЕНЕ Й СХОВАНЕ

О 9.30 ранку біля входу до ТРЦ збираються активні мешканці району і журналісти. Ідея перевірити ТРЦ на пожежну безпеку виникла спонтанно у фб-групі «Воскресенка + Райдужний», яка налічує понад 4,5 тисячі учасників — жителів району. 

 Це не перша ініціатива мешканців району. Ще раніше найактивніші об’єдналися в ініціативну групу «Громадські активісти Воскресенки і Райдужного» (ГАВР), щоб не дозволити місту побудувати над озером Райдужним естакаду. Відстоявши водойму, група не припинила діяльність, а займається багатьма іншими важливими для мешканців району питаннями.

Охоронці не надто раді такій ініціативі, але особливого спротиву не чинять. Спочатку відвідувачі ТРЦ перевіряють пожежні виходи, двері усюди зачинені. Потім шукають гідранти і вогнегасники, всі вони сховані у спеціальні шафи і закриті на ключ. Але... ключів поряд ніде немає. Що робити у разі пожежі? Шукати начальника охорони ТРЦ, саме він носить при собі всі ключі. До речі, учасники перевірки чекали на його появу годину.

Прийшовши, чоловік все пояснив: «Ключі є. При виникненні пожежі, ми викликаємо МНС, телефонуємо пожежникам. Якщо є дим, тут усюди стоять датчики, одразу йде сигнал в операторську і йде сигнал на пульт МЧС. Аварійні виходи на магнітах, коли спрацьовує пожежна сигналізація, вони автоматично відкриваються, люди можуть евакуюватися, і тоді вже пожежники беруться до роботи. Ключі є в мене і в старшого зміни, і в технічної служби».

«Я відвідувачка, почалася пожежа, я не знаю, кому дзвонити і де шукати людину з ключами, я хочу відкрити шафу з гідрантом або  вогнегасником і почати гасити загорання. Що мені робити?», — моделює ситуацію Олександра Полякова, мама двох дітей і постійна відвідувачка ТРЦ.

«Постійно на місці є охоронець, — каже начальник охорони —  ключі крадуть, вогнегасники крадуть, підлітки це роблять весь час». І пообіцяв цю проблему вирішити найближчим часом.

«Хоч завтра приходьте — всі ключі висітимуть, — сказав він журналістам. І додав: «Не тими темами займаєтесь, краще б зняли, як тут підлітки хуліганять».

Спитавши в одного з охоронців біля комп’ютерного клубу, де в цей час перебувало до десятка людей, чи є в нього ключ від шафи з гідрантом, отримали відповідь «ні». Більше того, поряд з постом охоронця на стіні був план евакуації — дуже дрібний і заплутаний, тож ми попросили його показати на плані, де саме ми перебуваємо і куди нам рухатися у разі надзвичайної ситуації. Вдивляючись в план евакуації, він не зміг нам нічим допомогти. Напевне, жодна людина не пробувала провести навчальну евакуацію за цим планом, інакше було б очевидно, що він незрозумілий і ним не можна користуватися не те, що в момент НС і в паніці, а й спокійним малолюдним ранком.

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ

На вході до розважального дитячого комплексу «Містограй» стоїть величезний червоний стілець ледь не до стелі. Це розвага для дітей, які можуть по ньому лазити. А ще — величезна небезпека під час пожежі. Бо стілець перекриває доступ до шафи з гідрантом.

Нас зустрічає директорка Лариса Оробець. Вона помітно хвилюється, бо її оточують журналісти з камерами. Показує, що в них є кілька вогнегасників у кімнаті для персоналу і переконує, що вогнегасники є й у самій ігровій кімнаті. Показує аптечку. Тут ключі висять біля шафок. Натомість у центрі відсутній план евакуації. Директорка пояснює це тим, що план порвали діти, а новий ще не встигли роздрукувати і повісити, обіцяє зробити це вже сьогодні.

«У грудні було повідомлення про замінювання нашого ТРЦ. І ми проводили екстрену евакуацію людей. Всіх діток персонал оперативно вивів на вулицю. Ми добре спрацювали. І дуже переживали, бо це насправді було страшно. Ми тоді вже переглядали протипожежну безпеку та загалом безпеку наших відвідувачів, — розповідає Лариса Оробець. —  У нас безпечне розташування, є вихід на ескалатор, є додатковий пожежний вихід по сходах. Після мінування ми проводили навчання, також ми сьогодні додатково проведемо навчання персоналу».

Підходимо до співробітниці, яка наглядає за дітьми в ігровій зоні. Її звати Тетяна, вона працює тут лише другий день. Де додаткові пожежні виходи — не знає, де є вогнегасники — не знає. Як діятиме при пожежі теж, схоже, не знає.

«Ми додатково будемо її навчати. Вона на стажуванні. Я сама мама, я переживаю за дітей і я навчу свій персонал. Всіх навчимо. Так, у мене є нові співробітники, яких треба додатково довчити», — засмучено погоджується Лариса Оробець. Очевидно, що з Тетяною ніхто не проводив інструктаж до прийому на роботу, а вона вже працює з дітьми.

На поверх вище розташований ще один дитячий центр. При вході  — план евакуації і шафа з вогнегасником. Ключ висить поряд. Непогана ситуація з пожежною безпекою й у фітнес-клубі. Нам одразу розказують, де є вогнегасники, всього  шість штук. Вони в кожній залі і в роздягальнях. Всі ключі висять поряд з ними. А от запасний вихід — зачинений.

«ВОНИ НЕ ГОТОВІ»

За дві години, протягом яких відвідувачі розпитують про пожежну безпеку, до них так і не виходить директор чи хтось інший з керівництва ТРЦ, щоб відповісти на питання.

«Я мама двох діток, яка хвилюється за їхню безпеку, — розповідає Олександра Полякова, яка є ініціаторкою громадської перевірки цього ТРЦ. — Старшій доньці майже 10, а молодшій майже 8 років. Ми регулярно ходимо в такі ігрові зони, 2-4 рази в місяць ми ходимо на ролледром, регулярно відвідуємо кінотеатр, тобто є активними відвідувачами ТРЦ. Раніше я не задумувалася про пожежну безпеку, але після новин з Кемерово я зрозуміла, що це велика проблема. І сьогодні ми тут, щоб все перевірити».

Олександра не надто задоволена тим, що побачила.  «Вони не готові. Якщо відбудеться пожежа, навіть охоронець повинен знати план евакуації і де вогнегасник та як його відкрити, а не чекати начальника служби безпеки, як чекали його ми. Якби в кожного були ключі від шаф з вогнегасниками, було б простіше і безпечніше. І до нас навіть не вийшло керівництво. Щоб відповісти на питання мам, які водять в цей ТРЦ своїх дітей», — пояснює вона.

Хоча були і позитивні моменти. Найперше, що відвідувачам дозволили \перевірити пожежну безпеку, подивитися, поставити питання. Ще один плюс — обіцяли звернути увагу на зауваження та побажання. Тож важливо, щоб відвідувачі знали, що мають право поцікавитися пожежною безпекою закладу, який відвідують.

ВРЯТУЙ СЕБЕ САМ

Навіть у тих ТРЦ, де з пожежною безпекою все добре, відвідувачі мають бути уважними, мусять і самі подбати про свою безпеку у випадку надзвичайної події. Найперше, поцікавитися в ігровій кімнаті/ресторані/розважальному центрі, чи є в них вогнегасники, де розташовані пожежні виходи, подивитися план евакуації.  Не обов’язково це робити кожен раз, але мати уявлення, як діяти, куди рухатися і що робити у  таких ситуаціях — варто. Це дозволить зменшити паніку і врятувати собі та іншим життя.

КОМЕНТАРІ

«БІЗНЕС НЕ ВИДІЛЯТИМЕ ГРОШІ НА БЕЗПЕКУ, ДОПОКИ ЙОГО НЕ СТИМУЛЮВАТИМУТЬ»

Віталій ПАВЛОВСЬКИЙ, голова правління ГО «Ревізія влади», Вінниця:

— 2009 року в одному з вінницьких торговельних центрів уже була пожежа. Тоді вигоріло багато краму, постраждали люди, але, на щастя, жертв не було. Та трагедія в Кемерово змусила нас повернутися до питання безпечного перебування відвідувачів у подібних закладах, і не тільки торговельно-розважального плану. Тому 27 березня наша організація спільно з фахівцем ДСНС у Вінницькій області провела ознайомлення на предмет дотримання будівельних і протипожежних норм у двох торговельно-розважальних закладах міста та одного дитячого садочка. На всіх об’єктах були виявлені порушення.

Перший недолік, на який не всі звертають увагу, але у разі небезпеки він стане перешкодою для евакуації — це автоматичні вхідні двері до торговельних закладів. У разі пожежі вони будуть заблоковані через вимкнення електрики, що відбувається автоматично. Інші двері з ручками були зачинені, ба більше, перед ними встановлені кавомашини, термінали або рекламні банери. Їх взагалі не повинно бути у вхідному тамбурі, оскільки при скупченні людей заважатимуть швидко вивільнити приміщення.

Другий недолік — це брак вогнегасників, зачинені (захаращені) аварійні виходи. Для прикладу, в дитячому розважальному центрі, який найбільш популярний у Вінниці, аварійний вихід використовують під складування товарів. Немає плану евакуації людей, жодної стрілки-вказівника, яка б допомогла зорієнтуватися при пожежі. І тому покинути це приміщення, окрім центрального виходу, в разі небезпечної ситуації буде неможливо. Мене, як батька, це настільки насторожило, що тепер я зі своїми дітьми до цього розважального комплексу ні ногою — він небезпечний. І такий заклад через виявлені нами порушення працювати не повинен.

Не краща ситуація й у дитячому садочку, який ми відвідали. На стелі не було виявлено теплових датчиків, не працювала система оповіщення. А отже, у випадку перевищення температури — понад 60 градусів — дізнатися про пожежу персонал зможе, тільки відчувши дим або безпосередньо побачивши її. На ремонт системи, як пояснили у дитсадку, кошти не передбачені. А тим часом у місті ремонтують вулиці, споруджуються фонтани, лавочки і світильники — дивно якось виглядає, оскільки безпека дітей мала б бути на першому місці.

До причин того, чому так відбувається, можна віднести мораторій, як спосіб зменшення тиску на бізнес, але в кінцевому результаті страждає споживач і його безпека. Перевіряти той чи інший об’єкт можна один раз на два роки з попередженням за 10 днів. А з бізнесом треба і пряником, і батогом. Спершу мають бути попередження для надання можливості усунення недоліків, а у разі нереагування — штрафні санкції та приписи на закриття на період усунення недоліків. Бізнес не виділятиме гроші на безпеку, допоки його не стимулюватимуть бути соціально активним і відчувати відповідальність перед відвідувачами. До того ж треба вчити персонал, як працювати у випадку небезпечної ситуації в кінотеатрах, магазинах, кав’ярнях. Інакше Кемерово може повториться і в Україні, причому у будь-якому місті.

«В УКРАЇНІ Є ТИСЯЧІ ОБ’ЄКТІВ, ДЕ НЕМАЄ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ»

Андрій БАБЕНКО, директор ПрАТ «Херсон-Діпромісто» (займається будівельним проектуванням):

— Варто окремо говорити про новобудови або об’єкти, які будуються, та об’єкти, збудовані давно. Всі будівлі в Україні розділені на три класи наслідків (відповідальності). Об’єкти, про які ми говоримо, — це другий і третій клас, на яких перебувають понад 50 осіб. Вони обов’язково проходять проектну експертизу, в тому числі й щодо пожежної безпеки. Тобто на сьогодні всі об’єкти, які будуються із середніми і значними наслідками, мають відповідати встановленим нормам і, я думаю, відповідають їм. За винятком можливих суб’єктивних чинників. Але загалом до цього ставлення дуже серйозне. Якщо говорити про давно збудовані об’єкти, то є проблеми. Їхні власники зобов’язані забезпечити їх постійне технічне обстеження. Раніше власники говорили, що на це немає коштів, особливо це стосується бюджетних організацій: театрів, бібліотек, музеїв. Коли в них щось трапляється, то, як правило, через халатне ставлення до технічного стану будівлі. Якщо пожежа — все згорає вщент. Наразі ситуація трохи поліпшилася. Усіх зобов’язали проводити обстеження.

Безумовно, в Україні є тисячі об’єктів, де немає сучасних засобів пожежогасіння. Як це впорядкувати? Почати обстеження передусім старих будівель, побудованих 70 — 100 років тому. Якщо говорити про ТРЦ, які розташовані в реконструйованих промислових приміщеннях, то, по-перше, це не заборонено законодавством. Але нормативно-правові акти, які регулюють і пожежну безпеку, діють на всі об’єкти, незалежно від їхнього функціонального призначення та перепрофілювання. Тому я вважаю, що про безпеку громадян передусім мають дбати власники будівель. Це питання їхньої добросовісності й відповідальності. А також це питання до якісної роботи контролюючих органів, які видають дозволи на експлуатацію об’єктів. Переконаний, що на момент введення в експлуатацію всі протипожежні системи в новобудовах працюють. Що з ними відбувається далі? Це знов-таки відповідальність власника і контролю.

Загалом, важливо усвідомити, що про безпеку треба дбати не тоді, коли хтось загинув. У нас же, коли збивають людей-пішоходів, ці ділянки освітлюють. Хтось згорів — займаємось пожежною безпекою. Це дефект нашого уявлення про світ та можливі наслідки.

«ПРОБЛЕМИ ВИНИКАЮТЬ МАЙЖЕ ЗАВЖДИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ...»

Борис КЛУНЬКО, головний інженер проектів підприємства «Промпроект» (Дніпро):

— У тому, що всі встановлені законом будівельні, протипожежні, екологічні норми суворо дотримуються при проектуванні великих інфраструктурних об’єктів — можете навіть не сумніватися.  Такі проекти не дітвора робить — це справа серйозна, і досвід проектування в нашій країні дуже великий. Фахівці у нас дуже вправні. Крім того, можу запевнити, що встановлені законом норми в Україні досить жорсткі. Щодо цього  в нас усе гаразд.

Враховується наявність систем безпеки і при введенні об’єктів у експлуатацію після закінчення будівництва. Але що саме відбувається в процесі експлуатації такого об’єкту. Візьмемо, наприклад, входи і виходи — вони будуються в достатній кількості та потрібної ширини-висоти. Але їх можуть, наприклад, тримати закритими з тих чи інших причин, хоча вони мають бути доступними для відвідувачів. Або пожежна сигналізація та системи пожежогасіння. Їх обов’язково проектують і встановлюють на об’єктах. Причому, часто дуже сучасні та дорогі. Але у процесі експлуатації виникають питання. Буває, що вони спрацьовують і сигналять про тривогу, коли справжньої загрози немає. Через це охоронці можуть вимкнути систему, щоб їм було менше клопоту.

Є ще один недолік, зокрема, в нас у Дніпрі немає  спеціального пожежного водогону, а у звичайному водогоні тиск води може бути набагато нижчим, ніж потрібно для гасіння пожежі. Пожежники підключають шланг, але вода ледве тече — спробуй загасити пожежу. Але треба сказати і про систему ліквідації диму. Адже під час пожежі в будівлях більшість людей гине не від вогню — вони задихаються від диму, отруюються продуктами згорання.

Зверніть увагу, що в торговельно-розважальних центрах зараз дуже багато пластика. Ним фанеровані стіни, з нього зроблені перегородки та прилавки, а також товари й іграшки, виготовлені з синтетичних матеріалів. Пластик виділяє при горінні дуже токсичні речовини, які можуть стати причиною отруєння і навіть загибелі відвідувачів. За всіма цими автоматичними системами, які повинні гарантувати безпеку відвідувачів, треба стежити, треба замінювати запчастини, обслуговувати, тобто постійно підтримувати в робочому стані, чого, можливо, не завжди дотримуються.

Ще раз хочу наголосити, що проблеми виникають майже завжди під час експлуатації, при недотриманні норм, через так званий людський чинник — недбалість, несумлінність, неналежне виконання своїх обов’язків.  Імовірно, свою роль може відіграти й корупція, коли служби, які повинні контролювати системи безпеки, дивляться на це крізь пальці. Тобто, за цим повинні стежити державні органи, має бути чітка дисципліна, потрібно дотримуватися встановленого законом порядку — і тоді все буде добре.