Ввечері 30 березня у маріупольському Вільному просторі «Халабуда» сперечалися, жартували і вишукували відповіді на важливі запитання. Тут зібралися активні городяни: волонтери, журналісти, громадські діячі. Разом ми – зокрема, журналіст нашого відділу політики Валентин Торба, дискутували на тему «Національний діалог», також тут представляли книжкові новинки Бібліотеки «Дня».

Власне, ця презентація почалась за півгодини до відкриття. До «Халабуди» приходили перші відвідувачі, яким ми розповідали про книжки з Бібліотеки: «Ваші мертві вибрали мене» Джеймса Мейса, «Повернення в Царгород», публіцистичний триптих «Новітня історія для «чайників» тощо.

«ТРЕБА РОБИТИ ВСЕ, ЩОБ МОЛОДЬ НЕ ЗНЕВІРИЛАСЯ»

Під час самої дискусії ми з маріупольцями говорили про те, як «котли» політичні призвели до військових «котлів» на Донбасі, про те, як в Україні створювати політичну еліту, і як подолати російського агресора, боротьба з яким по суті триває 300 років.

Як ми й обіцяли, автор кращого запитання отримав наш історичний бестселер – книжку «Україну Incognita» з автографом головного редактора «Дня» Лариси Івшиної. Ним став, можна сказати, побратим «Дня», боєць полку «Азов» Олександр Канібор-молодший. Два роки тому «Азов» ініціював встановлення у Маріуполі пам’ятника князю Святославу, і цей хлопець з батьком Олександром Канібором-старшим стали його авторами.

Під час зустрічі Олександр цікавився ситуацією з українськими спецслужбами – тим, як вони розвиваються під час фактичної війни з Росією. «Мене цікавлять речі, пов’язані з політикою, військовою тематикою, станом українських спецслужб, розвідки, бо важливо, щоб молоді люди прагнули ставати сильними чоловіками у силових відомствах і справді відстоювати українську незалежність. Готуватися до цього, вчитися, адже у нас попереду довга боротьба, - каже Олександр. – Це треба виховувати. «День» правильно робить, що провадить значну частину такої роботи, впливає на це. Важливо розуміти, що потрібно країні. Потреба у різноробочих є у Польщі. В Україні є потреба у розумних патріотичних людях, які переламають свідомість тих, хто хоче жити, як раніше: красти, будувати палаци і тримати іншу частину населення у зубожінні».

Олександру хочеться, щоб такі зустрічі, як пройшла у «Халабуді» з нашими журналістами, були якомога чисельнішими. При цьому відзначає, що у нинішніх умовах це не так просто – зокрема, через погляди владоможців. «Треба робити терапію для мізків. На зустріч прийшли люди, для яких багато в чому це не нове. Причина – тут десятиліттями проводилася інша політика. Тільки зараз до Маріуполя почали їздити українські співаки, артисти. А до цього тут бували тільки Кобзон і Тая Повалій, - зауважує боєць «Азову». – Втім, маріупольська молодь хороша. Бачив багато молоді на концертах, мітингах, вшануваннях. Колись у Краматорську був на презентації Сергія Жадана і бачив, який був забитий зал – саме молодими людьми. З молоддю у нас все нормально, просто треба не зіпсувати її, щоб вона не зневірилась у майбутньому. Старші люди мають робити все, щоб цього не сталося».

ЗІ ВПЕВНЕНІСТЮ У ДІТЯХ

Символічно, що ще один подарунок – анонсований сюрприз – нашу «скриню скарбів» отримала Наталія Шайхутдінова, яка працює у дошкільному навчальному закладі №130 «Перлинка». Наталія представляє активну громаду міста, очолює дві громадські організації: «Центр соціально-культурного розвитку» та «Український світогляд».

Насіння з Нагуєвичів, батьківщини Івана Франка, потрапило у надійні руки – Наталія вже думає, кого залучити до його посадки, щоб подія пройшла якомога цікавіше. Взагалі разом з однодумцями вона влаштовує чимало заходів, щоб виховувати дітей свідомими громадянами. «Дуже хочеться, щоб діти виросли патріотами. У такому віці діти пізнають все наочно. Обов’язково треба знайомити їх з символікою. Також важливе знайомство з українськими традиціями, історією, культурою, - перераховує Наталія. – Ми також влаштовуємо цікаві зустрічі. Запрошуємо волонтерів, щоб розповіли про свою роботу. Військових, які розповідають про те, що роблять. Недавно до нас приходили представники нової патрульної поліції. Намагаємося залучити якомога більше цікавих людей».

Активне громадське життя у Наталії почалося після Майдану, з початком війни. Вона пояснює: «Зрозуміли, що треба згуртуватися. Маріуполь місяць, але був в окупації. Тоді ми були не залякані, робили те, що сьогодні в аналогічних умовах я робити побоялася б. Як керівнику дошкільного закладу мені було страшно через дітей. У нас був, наприклад, такий випадок: так званий ополченець, людина у стані наркотичного сп’яніння, зайшов у дитсадок і всівся біля стінки. Я його виштовхувала і настільки перелякала, що він кричав: «Приберіть від мене цю страшну жінку!». Після цього батьки за три дні встановили домофон, щоб ніхто не міг пройти. Ми і прапор український постійно вивішували. А ввечері знімали – було страшно, бо ж дитсадок, ще спалять або ще щось».

Наталія зауважує, що патріотам України у Маріуполі комфортно. «Але у нас важко бути україномовним. Такого середовища не існує взагалі», - додає співрозмовниця. Весь час, що працює в освіті, Наталія займається питаннями національно-патріотичного виховання. Раніше через це вона була білою вороною, такі речі не сприймали, а зараз це працює «на ура». «Батьки раніше обережно ставилися до подій, пов’язаних з патріотичним вихованням. А сьогодні навіть відпрошуються з роботи, якщо знають, що ми покликали цікавих гостей, - зауважує Наталія. – Гадаю, наші діти будуть громадянами України, які знають і люблять свою країну».

Тож перша зустріч з маріупольцями стала для команди «Дня» надихаючою. І хочемо продовжити знайомство з жителями цього міста. Раді, що 31 березня зможемо поспілкуватися з молоддю – відбудеться зустріч зі студентами і викладачами Маріупольського державного університету. А ще чекаємо вас 31 березня о 14:00 у Центрі сучасного мистецтва і культури імені А. І. Куїнджі – на відкритті XVIII Міжнародної фотовиставки «Дня». Вхід вільний.