Львів останніми роками зажив слави культурної столиці України. Не відаю, хто саме і які міста моніторив, складаючи такі рейтинги, але те, що щороку у нас буває до двох з половиною мільйонів туристів – правда!

Попереду – кілька вихідних, відповідно число туристів найближчими кількома днями значно зросте порівняно з буднями. Щоправда, погода – не дуже, бо від самого ранку періщить дощ. Але ж це не означає, що від самого ранку конче кавувати… То перейдімося кількома паралельними вуличками у середмісті і зазирнімо у мистецькі галереї?

З огляду на те, що однією з найпопулярніших є Вірменська, а це – зовсім недалеко від мега-популярної площі Ринок, яку знають всі, завжди і всюди, пропоную почати з неї.

Є тут арт-простір «Зелена канапа», де добігає кінця виставка Олега Давиденка, якого називають «навіженим садівником», бо нема меж його експериментам у творчості з техніками і стилями. Не виняток – теперішній показ під назвою «Скотч». Комусь, імовірно, спаде на думку порівняти експерименти Олега Давиденка з інсталяцією італійського художника-провокатора Мауріціо Каттелана, який наприкінці минулого року на престижній міжнародній виставці Арт-Базеле приклеїв банан до стіни, назвавши свій витвір Comedian (котрий, до речі, купили за 120 тисяч доларів). Зрештою, чи вдячна справа порівнювати експерименти експериментаторів? Походіть-подивіться, присядьте на зелену канапу в «Зеленій канапі» і попросіть розповісти про невгамовного Олега Давиденка і його скотчеві фантазії (від різноманітних сушених рослин та комах, прорізів і грудкуватих об’ємів до консервації диму та еротичного супрематизму) привітну господиню галереї і мистецтвознавицю Олесю Домарадзьку. Не відмовить ніколи! Експозиція «Скотч» чинна до 8 березня. Встигаєте. Якщо ж з якихось причин проґавите, не журіться. Наступний показ – не гірший, і це буде виставка авторських прикрас Майї Котельницької – «Майїн сад», що в часі жіночого свята і початку весни має дуже надихати і стимулювати – і жінок, і, звісно ж, люблячих чоловіків.

І у продовження теми кохання, флірту… Називайте як заманеться. Загляньте в галерею «Melanka-art», що на вул. Лесі Українки, де триває творчий проєкт «No frames» (поза рамками), і це – спроба вийти за межі правил, відкрити свої емоції і думки, трапляється – з хуліганським запалом, не боячись поділитись з іншими. Показ цікавий. Щоправда, має вікові обмеження – виставка 18+. Учасники – Володимир Стасенко, Віктор Штець, Руслан Чугай, Сергій Резніченко, Сергій Жолудь, Михайло Скобало, які творять так щиро і згармонізовано, що їх добре знають не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Є неподалік ще одна місцина, котра годиться і для тих, кому 18+, і для тих, кому 18-, і для тих, хто любить експерименти. Аби потрапити туди, треба повернутися до площі Ринок і зайти до Музею скла, до речі – єдиного в Україні, де зараз експонують роботи учасників ХІ Симпозіуму гутного скла, який восени минулого року відбувся у Львівській академії мистецтв.

Нагадаю, що цей надпотужний міжнародний форум скляних справ майстрів з усього світу стартував 31 рік тому – 1989-го. У симпозіумі-2019 взяли участь 50 митців з 20 країн, і це майстри найвищого ґатунку з Азербайджану, Білорусі, Ісландії, Китаю, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Росії, Словаччини, США, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Японії та України.

Симпозіуми гутного скла у Львові відбуваються раз на три роки. Ініціатива їх скликання належить народному художнику України Андрієві Бокотею. Загалом у форумі взяли участь 254 художники із 32 країн, а колекція симпозіумних робіт налічує понад 350 одиниць і належить до найцінніших у світі збірок сучасного художнього скла. І декілька перлин з цієї колекції маєте шанс зараз оглянути у Музеї скла. То підіть. А потім усім розкажіть, як це круто – майже доторкнутися до шедеврів!

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.