Понад триста артистів на одній сцені!
Перший в Україні Міжнародний оперний фестиваль під відкритим небом OPERAFEST-TULCHYN відбувся на території легендарного Палацу Потоцьких, що у Тульчині. Для невеличкого містечка ця подія стала номером один, бо звідусіль до Тульчина з’їхалися тисячі туристів. Упродовж двох днів вони насолоджувалися грандіозними постановками у виконанні українських та європейських зірок. А ідея привезти високе мистецтво до провінції досить проста — організатори прагнуть показати усім відвідувачам велич палацу Потоцьких, знайти інвесторів і врятувати його від руйнування.
— Подібних фестивалів в Україні ніхто ніколи не проводив. Це велична культурна подія, яка відбувається під гаслом «Поїхали за враженнями!», бо це справді щось нове й цікаве, доступне не тільки елітарній публіці, а й широкому загалу. Адже всі концертні програми — безкоштовні, цікаві для людей різного віку і смаку, — каже арт-директор фестивалю Ірина ФРЕНКЕЛЬ. — У Європі практика проведення різноманітних фестивалів у невеличких містах досить популярна і економічного вигідна. Ми ж тільки починаємо цей шлях. Це сміливий крок, і ми дуже сподіваємося, що він буде успішним.
Відкривав перший день фестивалю проект «Гала опера», під час якого прозвучали арії з опер Джузеппе Верді, Ріхарда Вагнера та інших європейських композиторів у виконання хору «Глорія» Львівської обласної філармонії та Галицького камерного хору. Солістами виступили оперні співаки України, Угорщини, Німеччини, США та Італії.
— Я з 2000 року мешкаю в Італії. Спершу навчалася в Академії оперного співу міста Озімо, а зараз виступаю і займаюся у майстер-класах метрів оперного мистецтва, — розповідає про себе оперна співачка з Італії, але з українським корінням Софія СОЛОВІЙ. — На фестиваль до Тульчина приїхала на запрошення керівника Львівської обласної філармонії, оскільки маю гарні стосунки з оркестром і хором. Щиро вдячна, що мені випала нагода заспівати на сцені під відкритим небом для рідних українців. На фестивалі панує неймовірна атмосфера. З одного боку — це велич палацу Потоцьких, а з іншого — щирість та гостинність українців. Погода додала свого сонячного настрою. Дуже задоволена, що приїхала на Вінниччину. Фестиваль обов’язково мусить мати продовження.
Не забули організатори віддати належне і Леонтовичу, який 13 років свого життя прожив у Тульчині. З нагоди 140-річчя від дня його народження на сцені OPERAFEST-TULCHYN відбулася постановка казкової опери-феєрії «На русалчин Великдень», яку Леонтович почав писати у Тульчині, а завершив її український класик, композитор Мирослав Скорик 40 років тому. На сцені фестивалю опера прозвучала у виконанні симфонічного оркестру Вінницької обласної філармонії та академічного камерного хору «Вінниця». Диригував знаменитий маестро — Мирослав Скорик.
— Я щасливий, що маю можливість вдруге виконати оперу легендарного Леонтовича у Тульчині, де вона була написана. Мені приємно, що вона звучить сьогодні, тут і зараз. Але ще більше радує те, що нею цікавляться і вона подобається людям, — розповідає Мирослав СКОРИК (на фото ліворуч). — «На русалчин Великдень» — це фактично новий виток творчості Леонтовича. Він був новатором у музиці. І хоча деякі критики кажуть, що я багато чого свого вніс у цей музичний твір. Це не так. Я тільки його завершив, форма і гармонія — це почерк Леонтовича.
У другий день фестивалю відбувся показ концертної версії всесвітньо відомого мюзиклу Джима Стеймана «Танець вампірів». Організатори форуму отримали ексклюзивне право на єдине виконання постановки мюзиклу в Україні. А на завершення гостям фесту показали допрем’єрну презентацію окремих номерів опери «Алкід» Дмитра Бортнянського.
Величний Палац Потоцьких на два дні став культурним осередком Тульчина зі своєю фуд-зоною, наметовим містечком, мистецькими локаціями, інсталяціями, які зачаровують вдень і сяють вночі, фотозонами та вітражами.
Уже зараз фестиваль можна назвати непересічною подією культурного життя України, бо організаторам вдалося зібрати на одній сцені понад три сотні артистів з різних країн світу, а програма була сформована так, що кожен міг знайти для себе щось цікаве. І такий експеримент був правильним. Як доказ — у перший день фестивалю його відвідали щонайменше 10 тисяч глядачів.