У заході взяли участь політики, громадські діячі, представники наукової та мистецької еліти, учасники бойових дій на Донбасі, курсанти Київського військового ліцею ім. І. Богуна, учні та вчителі спеціалізованої школи № 97 імені Олени Теліги. Лунали вірші поетеси...

Нині творчу спадщину Олени Іванівни Теліги (1906—1942 рр.), видатної української поетеси, публіциста, літературного критика та громадської діячки, мистецтвознавці порівнюють зі здобутками «Срібного віку» і з українськими літературними традиціями — Лесі Українки та Івана Франка. Хоча вона невелика — всього 38 віршів, але за змістом ці твори мають неперевершену цінність...

«Можна лише дивуватись, як в одній людині поєдналися безмежна жіночність, краса, розум, талант, беззастережна хоробрість, незламність. Творче життя і героїчна смерть Олени Теліги спричинилися до того, що вона стала символом невмирущості української нації», — написала Надія Миронець у нарисі «І злитися зі своїм народом». А директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ вважає, що спадщина Олени Теліги — «це поезія високої ідейної напруги, «настояної» на гострому усвідомленні появи в її долі такої миті остаточного вибору, яку не можна не відчути, яку не можна оминути. Інакше буде втрачена будь-яка доцільність життя...»

21 лютого 1942 року на тридцять п’ятому році життя Олену разом з її чоловіком, Михайлом Телігою, та іншими членами ОУН було розстріляно фашистами в Бабиному Яру.

Комуністична ідеологія поставила на поетесу тавро «української буржуазної націоналістки» і «ворога народу», а тому десятки років ми нічого не знали про величну постать Олени Іванівни, і тільки у роки незалежності імена патріотів нашої держави повертаються.

— Олена Теліга — зразок суспільної поведінки людини, позбавленої комплексів меншовартості й страху. Це те, що зветься справжнім характером. Не випадково вона так часто у своїх поезіях вживала слово «грань», яким, з одного боку, означувала чітку межу між добром і злом, своїми та чужими, життям і смертю, а з другого, вимагала від своїх героїв її переступити, відважитися на вчинок, гідний лицаря. Сьогодні неможливо уявити Олену Телігу поза духовним і культурним життям України. Залишається одне: осягнути велич її духу, — наголосив голова ОУН, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан ЧЕРВАК. — Нагадаю, після лютневих арештів тут, у Бабиному Яру, також були розстріляні герої та патріоти, зокрема поет-закарпатець Іван Ірлявський, Іван Кошик, професор Гупало. Від рук німецьких окупантів загинули інженери Романів та Сиченко, проректор Київської політехніки, учасник Визвольних змагань 1917 — 1919 років Тодозій Чередниченко. Голову Київської облспоживспілки Бондаренка німці розстріляли разом з дружиною та дітьми. Лицарською смертю загинув провідний діяч ОУН Домазар-Діброва, який на стіні камери Лук’янівської в’язниці кров’ю написав: «Спливаю кров’ю — але не зраджу тайни друзів»... Вважається, що загалом у Бабиному Яру було розстріляно 621 особу — членів ОУН. Вічна їм пам’ять!