Церква Спаса на Берестові — одна з небагатьох споруд часів Київської Русі, яка збереглася до наших днів. Церкву збудували у Берестові, тодішній заміській резиденції київських князів, вона була родовою усипальницею Мономаховичів. Саме тут у 1157 році поховали князя Юрія Долгорукого. Після зруйнування Києва монголами у 1240 році церква довго стояла в руїнах. Друге життя храму дав митрополит Петро Могила, який у 1640-х роках реконструював його, зберігши вцілілу частину. Фрески, якими грецькі майстри пізніше оздобили церкву, стали яскравим зразком українського бароко. На початку ХІХ століття архітектор Андрій Меленський прибудував до церкви дзвіницю, спроектовану за канонами класицизму. Саме у такому вигляді, поєднавши основні напрями храмової архітектури різних періодів, церква існує сьогодні. 

ЗАНЕПАД

На початку ХХ століття під час археологічних розкопок вперше відкрили фундаменти зруйнованої східної частини храму. За радянських часів відбулося ще кілька реставрацій. Під час однієї з них випадково знайшли фрагменти розпису ХІ—ХІІ століть, які весь цей час приховував під собою шар фресок XVII століття. Тож тепер у нартексі (так називається крита прибудова перед входом до храму. — Ред.), найдавнішій частині пам’ятки, на сусідніх стінах можна побачити рідкісні зразки константинопольської школи малярства та ктиторський напис про відновлення будівлі Петром Могилою, зроблений на п’ять століть пізніше. На старовинних фресках збереглося багато графіті, схожих на ті, що є у Софії Київській. Розшифрування цього настінного літопису у дослідників ще попереду.

За останні десятиліття археологи позначили трасуванням древній план храму та законсервували залишки стародавніх фундаментів. Реставратори також зняли зі стін кілька фрагментів розписів XVII століття та перевезли їх до Микільської церкви, яка розташовується на території Києво-Печерської Лаври. Фрески обох періодів, що залишилися у церкві, перебувають в аварійному стані та потребують консервації. Будівля багато років закрита для відвідувачів і поступово руйнується. Стіни та склепіння храму вкриті тріщинами, відхилення назовні у деяких місцях сягає 25—30 сантиметрів. У пустоти всередині фундаментів просочуються ґрунтові води, через що будівля осідає нерівномірно. Вологість цоколя прискорює руйнування фресок і стін взагалі.

Внаслідок впливу цих факторів будівля, яка у складі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника включена до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, ризикує обвалитися. Тож громадські активісти вирішили не втрачати час та ініціювали масштабну реконструкцію архітектурної пам’ятки.

ЩЕ ОДИН ШАНС

Замовником реставрації церкви виступила громадська організація «Андріївсько-Пейзажна ініціатива». Меценатом проекту стане президент корпорації ROSHEN В’ячеслав Москалевський. Це не перший їхній спільний проект — нещодавно вони законсервували фундамент Десятинної церкви та облаштували Старокиївську гору. «Мета проекту — не просто привести до ладу територію чи відновити архітектурну пам’ятку, а й підкреслити цим значення церкви і нагадати людям, що ці пагорби є залишками Печерської фортеці, яка існувала відносно нещодавно», — наголошує Москалевський.

«Церква Спаса на Берестові — не тільки об’єкт світової культурної спадщини, а й сакральне місце, яке має велике значення для нашої держави, — переконана головна архітекторка проекту Тетяна Філіппова. — Відродження цієї значущої для України та Києва пам’ятки допоможе зберегти нашу державу».

На першому етапі відновлення зроблять консервацію фасаду та водовідведення з території храму. Будівельники встановлять зміцнювальні ліси під склепіннями та арматурні анкери у стінах, порожнини у фундаменті заповнять спеціальним розчином. Серед запланованих робіт також осушення та гідроізоляція стін, заміна підлоги, ремонт покрівлі. Наступного року реставратори сфокусуються на інтер’єрі та ремонті внутрішніх інженерних комунікацій, які давно вийшли з ладу.

Підтримку проекту надає Міністерство культури України та Печерська районна державна адміністрація. Очільник Печерської РДА Сергій Мартинчук каже: «Водночас із реставраційними роботами ми розпочнемо підготовку до облаштування навколишньої території. Разом із Меморіалом жертв Голодомору та іншими пам’ятками церква стане частиною великого туристичного маршруту, який поєднає у собі історію та сучасність».

Проектом благоустрою керує молода київська архітекторка Анастасія Стрижевська. Цей проект передбачає облаштування території навколо церкви та невеличкого скверу з прогулянковими алеями та оглядовим майданчиком на Спаському бастіоні. Вартість усього комплексу робіт — 50 мільйонів гривень. Виконати їх команда обіцяє до кінця наступного року.

Зараз важко сказати, як буде використовуватися відновлена пам’ятка. Тетяна Філіппова впевнена, що храм має бути діючим, але, з огляду на інженерні обмеження, повністю ці функції він виконувати не зможе. Проте, окрім дилеми «музей чи церква», постає й інше питання — який патріархат користуватиметься будівлею. Заступниця міністра культури Тамара Мазур наголошує: «Саме держава прийматиме рішення, яким чином використовуватиметься церква. Оскільки ця пам’ятка є однією з небагатьох, яка збереглася з часів Київської Русі до сьогодні, в першу чергу вона має функціонувати як музей. Очевидно, що виконувати роль повноцінної приходської церкви чи постійно діючого храму вона не зможе. Можливо, у виняткових випадках здійснюватимуться спільні богослужіння, як у Софійському соборі. Це зніме питання того, який патріархат може користуватися цим храмом».