Це тематичний концерт можна назвати світським раутом, де лунали різні мови світу, але переважала турецька та українська. У Філармонії зібрався дипломатично-політичний і мистецький бомонд.

Ідея провести цей захід належить Надзвичайному і Повноважному послу Турецької Республіки в Україні Йонету Джану Тезелю  та його дружині. Як підкреслив дипломат, «впродовж багатьох віків різні події та особистості пов’язували Туреччину та Україну. Роксолана, яка відома у Туреччині, як Хюррем Султан — непересічна жінка в історії не тільки двох наших країн, а всього світу...»

МІЖ МІФАМИ І ЛЕГЕНДАМИ

Нагадаємо, Роксолана (1505—1558 рр.) — стала першою простолюдинкою, якій вдалося підкорити серце султана Сулеймана Пишного та стати матір’ю наступника престолу — Cеліма II. Здається фантастичним, як юна українка з наложниці гарему, яку привезли до Стамбула, поступово перетворилася в одну з найвпливовіших жінок світу!

Зокрема, на вечорі цитувалися фрагменти з книжки «Листи Роксолани: любов та дипломатія» відомого мистецтвознавця та історика Олександри Шутко, яка переклала українською мовою унікальні документи XVI ст. До речі, після концерту пані Шутко підкреслила, що Роксолану викрали татари, коли вона була ще 9—10-річною дівчинкою. Спочатку українка виховувалася у палаці кримського хана. А в 14—15 років була передана у Стамбул. Тому дитина не дуже багато пам’ятала про рідний  край. До гарему Сулеймана дівчину обирала мати султана, Айше Хафса-хатун. Вона попросила родичів з Криму привезти для сина найпривабливішу, найрозумнішу наложницю. У 16 років красуня-українка народила первістка — Мехмета...

Роксолана не була інтриганкою, як її зображають деякі письменники та кінематографісти, а кмітливою жінкою, яка мала жагу до знань: вивчила староосманську, арабську та фарсі (перську) мови. Писала, коли султан був у походах, прекрасні листи до Сулеймана I (7 із яких дійшло до наших часів), додавала до них й чудові поетичні рядки — газелі та рубаї. До речі, турецькі вчені-мистецтвознавці із захватом говорять про те, чужинка змогла оволодіти тонкощами східного віршування! Хюррем Султан померла від злоякісної пухлини легень, але пам’ять про цю дивовижну особистість й досі живе!

Історію життя Роксолани — жінки-загадки, що оповита багатьма міфами та легендами, вивчали чимало українських, польських, російських, американських, турецьких дослідників-науковців. Зокрема, такі знані письменники, як Адана Нур Байкала, Павло Загребельний, Осип Назарук, Озен Юли та інші зверталися у своїх творах до теми Хюррем Султан.

На концерті у виконанні Симфонічного оркестру Українського радіо під орудою Володимира Шейка пролунала музика п’яти композиторів (класиків і сучасників), яких надихнув образ прекрасної і мудрої Роксолани. Вечір відрила Симфонія №63 Йозефа Гайдна, потім продовжив «Танець трьох дівчат» із балету турецького композитора Невіт Кодалли «Хюррем Султан»: феєричні фрагменти («Гарем Султана» і «Танець Роксолани») з балету «Роксолана» Дмитра Акімова. Ця програма подарувала і світову прем’єру. Спеціально для концерту український сучасний класик Євген Станкович переписав для оркестру «Симфонічну картину», яку створив для телесеріалу «Роксолана» (режисер Борис Небієрідзе, а головні ролі зіграли Ольга Сумська і Анатолій Хостікоєв). А закривала програму вступна тема з суперпопулярного турецького серіалу «Величне століття. Роксолана»  Айтекіна Аташа.

ІДЕЯ ПРОВЕСТИ ЦЕЙ ЗАХІД НАЛЕЖИТЬ НАДЗВИЧАЙНОМУ І ПОВНОВАЖНОМУ ПОСЛУ ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В УКРАЇНІ ЙОНЕТУ ДЖАНУ ТЕЗЕЛЮ

Завдяки відеослайдам, на яких демонструвалися види палацу Топками (Стамбул), портрети Хюррем Султан і Сулеймана I, фото акторок, які грали  у серіалах Роксолану, глядачі немов побували у казці, яку створили оркестранти...

«ЦЕЙ ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ ГОТУВАВСЯ ДВА РОКИ»

— Цей прекрасний творчий проект готувався два роки. Вперше ідея виникла ще під час підготовки концерту «Європейська музика у турецькому палаці», який ми з успіхом провели у Великому залі Національної музичної академії України, — нагадала Олеся ОЛІЙНИК, мистецтвознавець. — Ініціатива йшла від Посольства Туреччини, і треба зазначити, що пан посол Йонет Джан Тезель має особливу прихильність до мистецтва і, зокрема, музичної культури. У тій програмі вперше лунали твори, які написали сини султанів, і була відтворена музика, яка звучала у Туреччині. Вже тоді дипломати продемонстрували, що їхня країна має свої самобутнє коріння, але це високоцивілізована держава, яка добре знає класичні твори європейських композиторів. Саме після успіху того концерту виникла ідея продовжити акції, які б об’єднували митців наших країн.

НА КОНЦЕРТІ У ВИКОНАННІ СИМФОНІЧНОГО ОРКЕСТРУ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО ПРОЛУНАЛА МУЗИКА П’ЯТИ КОМПОЗИТОРІВ (КЛАСИКІВ І СУЧАСНИКІВ), ЯКИХ НАДИХНУВ ОБРАЗ ПРЕКРАСНОЇ ТА МУДРОЇ РОКСОЛАНИ

Спочатку ми думали поставити оперу «Роксоляна» Дениса Січинського на сцені Оперної студії НМАУ. І попростили видатного композитора Мирослава Скорика, щоб зробив оркестрування і редагування, але це дуже складний процес, і на нашій сцені непросто поставити такий масштабний твір. Тому виникла ідея провести тематичний концерт «Музика, на яку надихнула Роксолана/ Хюррем Султан», і це вийшов чудовий вечір, який прозвучав у Філармонії.

У програмі показали нашу знамениту землячку в різних образах і музичних вимірах. Спочатку класичний варіант Гайдна, оригінальна турецька музика — Кодалли і Аташа, східний колорит киянина Акімова і чудова «Симфонічна картина» Станковича. Євген Федорович вкотре продемонстрував свій колосальний талант у кіноекшені «Роксолана». Ця музика видатного маестро абсолютно відрізнялась від усіх! Це була композиція про велике кохання між султаном Сулейманом I і Роксоланою. Станкович не ілюструє, а у своєму творі передає глибинні людські емоції та почуття. Це бав зразок лірико-романтичної історії про кохання.

Знаєте, нині цікавий збіг обставин. У прекрасній книжці Олександри Шутько «Листи Роксолани: любов та дипломатія» були висвітлені фольклорні джерела, і автор показує, що п’ятсот років тому Роксолана стала бранкою. Ще один момент: свою оперу Денис Січинський написав 110 років тому, а ще цьогоріч відмічатимемо 20-річчя популярного телесеріалу «Роксолана»...

КЛАСИКИ — ЄВГЕН СТАНКОВИЧ І МИРОСЛАВ СКОРИК

Цей вечір — шанобливе ставлення дипломатичного представництва Туреччини в Україні до історії та культури нашої країни, а ще пошуки спільних дотиків, які можуть об’єднати наші держави.