У Національному музеї народної архітектури та побуту України у  Пирогові завершився  черговий етнографічний фестиваль. Відвідувачам продемонстрували, як збирали врожай, мололи зерно та випікали хліб наші прадіди. Протягом фестивальних днів охочі пробували власноруч кувати серпи, в’язали снопи, та пекли запашний сільський хліб.

Як і більшість сучасних етнічних фестів, «Жнива 2012» запропонував українцям зануритися у прадавні народні традиції та культуру, що неодмінно будить відчуття любові до свого та гордості за рідну культуру й безцінну історичну спадщину. Головним моментом цьогорічного фестивального дійства стала звичаєва селянська взаємодопомога – толока.

Жнива у наших предків були кульмінацією сільськогосподарського циклу і господар чекав їх, як  великого свята. Часто односельчани збиралися на допомогу тим, хто не міг самостійно зібрати врожай чи побудувати хату. Цей звичай толоки є спільним для слов’ян, а у білорусів таку ж назву мав язичницький дух жнив і родючості. Подібні звичаї спільної праці існували й існують в багатьох народів світу.

На різних майданчиках цілі три дні розгорталася інша реальність: сховавшись від повсякденності гучного міста дрібних і великих справ у штучно відтвореному традиційному українському селі люди об’єднувались і влаштовували посиденьки під старовинними хатами та біля затишних багать зі співами й танцями, слухали кобзарів і лірників, косили, жали, молотили… обідали гуртом серед поля, а потім вишивали, плели ляльки-мотанки, лелечі гнізда та колиски, розписували писанки і глечики, виліплені власноруч… Дітей навчали робити дерев’яні іграшки та займали різноманітними народними іграми.

Важливим завданням, яке з-поміж інших поставили перед собою організатори цьогорічних «Жнив», – це повернення традиційного Дідуха на зимові ствята в українські домівки замість новорічної ялинки. Адже саме Сніп-рай, як іще його називають (а також - Дідо, Дідочок, Коляда, Колядник), займав місце ялинки, яка не була особливо поширена в Україні до царювання Петра І. Дідух стояв на покуті та оберігав оселю і родину від злих сил. Тож багато відвідувачів фестивалю повернулися додому із власноруч зробленими Снопами, прикрашеними різним збіжжям, волошками, безсмертниками та іншими польовими квітами.

Додатковим популяризаторським моментом обернулися відвідини фестивалю прем’єром Миколою Азаровим, популяризаторським – для обох сторін. Адже ЗМІ охоче транслювали прем’єр-міністра у незвичному для нього вбранні – солом’яному брилі та вишиванці. Виглядало як на бажання реабілітуватися після останніх «крилатих висловів» про мову та Шевченка.

«У вишиванці та брилі Микола Азаров пройшов хлібним шляхом. Майстрині чиновника переймали і про свої проблеми говорили. Прем'єр же радив бачити лише позитивне», – відзначили на 5 каналі.

А назагал, саме такими емоціями – позитивними та піднесеними – завершувалися імпровізовані жнива у Пирогові, й багатим духовним врожаєм спільної праці та відпочинку.