Волонтери, власники тварин і звичайні активні громадяни прийшли під стіни Київської міської державної адміністрації, обурені вбивством тварин у Миколаєві. Так люди висловили незгоду з жорстокими методами скорочення чисельності безпритульних собак.

Всеукраїнська акція протесту стала відповіддю на шокуючі події у комунальному підприємстві «Центр захисту тварин» у Миколаєві. Там, за даними волонтерів, піддали евтаназії 100 дорослих собак і 50 цуценят, що були здоровими та для яких вже підшукували нових господарів.

За словами волонтерів, події у Миколаєві сколихнули суспільство, акцію підтримали у багатьох містах України, вона стала однією з наймасштабніших у країні. На пікет у Києві люди приходили родинами або компаніями, на знак скорботи протестуючі кріпили над серцем значки у вигляді краплин крові. Деякі люди прийшли на акцію з тваринами, серед них - собаки, які в минулому жили на вулиці.

 «Головне — донести  до президента, що треба зупинити насильство та вбивства тварин, - акцентують організатори події. - Сьогодні ми вийшли підтримати Миколаїв, але саме цей наш меседж є центральним. Ми хочемо, щоб почали працювати закони, щоб припинилось знущання над тваринами, адже вони такі самі жителі планети, як і ми. Вони так само відчувають біль і страх. Тварини мають право на життя. Ми вважаємо себе європейською країною, методи вбивства - це не для нас».

Серед основних гасел акції: «Миколаїв — не вбивай!», «Україна — не шкуродерня!»,  «Вбивць за ґрати!».

Активісти збирали підписи на підтримку низки вимог, серед яких заборона евтаназії, натомість - вирішення проблеми чисельності бездомних тварин гуманними методами, притягнення до кримінальної відповідальності Олександра Голобродського, голови комунального підприємства «Центр захисту тварин», зняття Олександра Сенкевича з посади мера Миколаєва.

Організатори, серед яких - благодійний фонд «Маленькі серця», зауважили, що випадок у Миколаєві не став прецедентом, вбивство як спосіб регуляції чисельності безпритульних тварин практикують і в Харкові. На противагу цьому у Львові та Києві регуляція чисельності відбувається за допомогою відлову та стерилізації та є результативнішою та дешевшою.

Волонтерка Альона Мельник, власниця колись безпритульного пса на ім’я Піксель, ділиться думками: «Це дуже сумно, жорстоко, страшно. Люди вкладають сили, час і гроші, щоб врятувати тварин, буквально витягти їх з того світу, щоб знайти їм дім, а потім приходить якась «тварюка», і все це руйнує. Це ненормально, це аморально, це нелюдська поведінка. Собаки не заслуговують на таке життя, не заслуговують на таке ставлення. Тварин ніхто не питав, чи хочуть вони жити на одній планеті з людьми. Будемо сподіватися, що такі акції дадуть результат. Але люди  часто не хочуть дивитись відео зі шкуродерень, вони просто прогортають пост у «Фейсбуці» про жорстоке поводження з твариною,такі фотографії. Люди вдають, наче нічого не було, далі йдуть пити каву і займатись своїми справами. Але все це не можна ігнорувати».

Учасниця протесту Ліда Коваль прийшла підтримати акцію з безпородним Плутоном. «Моя собака з вулиці, тому вийшло так, що у мене багато знайомих волонтерів і захисників тварин, - каже Ліда. - Не знаю, чи ця акція щось змінить, наша влада звикла не звертати увагу на такі заходи, але краще щось робити, ніж не робити нічого. Про такі жахливі речі треба принаймні інформувати людей, тоді щось вдасться щось змінити. А ще хотілося б, щоб ця акція була набагато чисельніша, бо якось мало людей сьогодні».

Таміла Шкабура на акцію прийшла в компанії лабрадора. Таміла пояснює свою позицію: «Я дізналась про захід від знайомих, сама не волонтерю, але підтримую такі ініціативи. Коли почула про те, що трапилось у Миколаєві, стало страшно і боляче. Таку інформацію дуже важко усвідомити, мозок відмовляється сприймати такі жахіття. Ці акції мають щось змінити. Хочеться сподіватися, що люди долучатимуться до цієї ініціативи, а чим більше нас буде, тим більший шанс щось змінити».

Артем Лісовець долучився до протесту випадково. Але тема зачепила його. «Я вважаю, що такі акції не мають відбуватись. Тобто, не повинно бути прецедентів для них, - говорить Артем. - Дуже страшно, що ми живемо у світі, де така проблема існує».