Цьогорічний липневий інтенсив завершився для 14 щасливиць не менш активно, ніж він тривав попередній майже місяць. Ми зустрілися… у гольф-центрі на Оболоні, де всі залюбки взяли урок цієї інтелектуальної спортивної гри і навіть позмагалися на першому своєму турнірі! Досвідчений інструктор Ігор Олексин цікаво, доступно і терпляче пояснив усі складові майстерності в цьому спорті – від постави до руху плечей і кистей та розмаху ключки. І ми одразу зрозуміли, що маємо не просто 14 розумниць і красунь, а й талановитих гольфісток-початківців! Грін, раф, патер – тепер зовсім не порожні слова для учасниць ЛШЖ, як, до речі, і співробітників редакції, які охоче долучилися до цікавого заняття. Переможницею гольф-турніру і володаркою подарунка від гольф-центру стала наша сумчанка Софія Постолатій, але це була не остання перемога цієї п’ятниці.

Редакція недарма обрала саме такий фінал занять для учасниць ЛШЖ. Адже, як говорить Ігор Олексин, ця гра –  «психологічно непроста, але водночас розвиває ті риси, яких бракує нашим громадянам». «Насамперед гольф розвиває в людині терпіння, цілеспрямованість, уміння контролювати свої емоції. А також тактичні розумові здібності», – пояснює інструктор. Своєрідна ЛШЖ у спорті. Адже протягом попередніх чотирьох тижнів дівчата (і за це вони охоче дякували) якраз і розвивали всі перераховані риси, на додачу до вдосконалення професійних журналістських навичок і розширення світоглядних обріїв. Це були – за 26 днів – зустрічі з 31 лектором та вісім абсолютно різнобічних і надзвичайно цікавих екскурсій –  кулуарами Верховної Ради, телеканалами UA:Суспільне та NewsOne, Музеєм гетьманства та Софійським собором, визначними пам’ятками Чернігова, Головною астрономічною обсерваторією України та навіть компанією науково-технічних розробок «UA.RPA»!  Завдяки майстерному фотографічному супроводу всіх днів ЛШЖ цього вечора ми змогли насолодитися найяскравішими моментами цих зустрічей – на сотнях чудових світлин. Між іншим, добірку цих знімків кожна з дівчат отримала також на флеш-носії і в подарунок, окрім фірмового значка школи з бадьорим коником Алегро.

Та головним подарунком був інший. Кожна наша «літньошколярка» отримала з рук Лариси Олексіївни сертифікат про успішне завершення Літньої школи журналістики 2018 року. Ця приємна процедура супроводжувалася десятками щирих подяк, теплих зізнань, спогадів і звернень. Слова вдячності – на адресу головного редактора Лариси Івшиної, редакторів та всіх інших співробітників газети, усіх шанованих гостей, що приділили свій час для розмови з майбутніми журналістками, усіх партнерів проекту ЛШЖ, що триває вже 16 років. Звичайно, особлива подяка – Центру інформації та документації НАТО в Україні, який третій рік поспіль підтримує інтелектуальний вишкіл «Дня». До слова, директор Центру, пані Барбора Маронкова, під час розмови зі студентками цього року наголосила: «…ми підтримуємо Літню школу для молодих журналістів тут у Києві впродовж кількох років. Вас може цікавити, чому ж це так. Все надзвичайно просто — річ у публічній дипломатії. Ми думаємо та віримо в те, що створення відносин між цивільним суспільством та медіа й організаціями, на зразок нашої, є дуже важливо»

Власне, розвитку такої публічної дипломатії слугує й особливий бонус, який Центр інформації та документації НАТО в Україні дарує найкращому з випускників ЛШЖ «Дня». Нагадаємо, що найкращого ми обираємо спільними зусиллями: студентки проводять таємне голосування, а співробітники газети – редакційну нараду. І от – хвилюючий момент: Лариса Олексіївна оголошує, хто ж стане власником сертифіката на поїздку до штаб-квартири НАТО в Брюссель! І це… Юлія Довгайчук, зосереджена, шляхетно-спокійна, м’яка, але й цілеспрямована студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мить – і Юлія, котра не може стримати сліз, оточена обіймами своїх 13-ти товаришок, які щиро радіють успіху колеги…

Цього вечора за келихом просеко пролунало чимало добрих слів, запевнень та обіцянок. Сподіваємось, цю високу планку, яку дівчата взяли за ці чотири тижні у «Дні», вони не захочуть опускати в жодному разі. І ми отримали 14 не тільки нових друзів, але й майбутніх колег із сильним внутрішнім стрижнем і принциповою позицією. А також – надійних партнерів у наших проектах.

Нехай щастить, «літньошколярки» 2018-го!

І наостанок – ще кілька вражень:

«СПРАВДІ БЛАГОРОДНА І ЦІКАВА ГРА»

Софія ПОСТОЛАТІЙ, Сумський державний університет:

– Останній вечір, а саме випускний зі школи журналістики, запам'ятався мозковим розвантаженням. Після місяця інтенсивної роботи – це те, що треба. Хоча інструктор із гольфу Ігор Олексин зазначив, що гра таки інтелектуальна і вимагає логічного мислення. І справді, новачкам треба ознайомитися не лише з правилами гольфу, а й із видами ключок. Особливо сподобалося тримати в руках «iron». Моя перша спроба участі в турнірі з гольфу завершилася успіхом – я отримала подарунковий сертифікат на ще одне заняття. Справді благородна і цікава гра, в яку можуть грати всі охочі, а особливо літньошколярки.

«ВСЕ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ»

Владислава ШЕВЧЕНКО, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

– Це найкращий випускний, який міг бути. Адже після нього нічого не закінчується, а все тільки починається. Перед тобою відкриваються двері можливостей, якими ти можеш розпорядитися з розумом. Найголовніша зміна в цій школі для мене – це віра в те, що ти можеш змінити нашу країну і не можна втрачати цей шанс. Випускний пройшов краще, ніж навіть у школі, бо мене оточували просто неймовірні люди, яким я дуже вдячна за цей місяць. Це було настільки душевно. Неймовірна вдячність Ларисі Олексіївні, пані Олі, Марічці та всім редакторам за цей інтелектуальний вечір, на якому я усвідомила, що отримала наставників по життю, які вірять у мене. Ця підтримка є дуже важливою для мене. Гольф, після якого болять ноги, але радіє душа. Неймовірна обстановка та слова всіх присутніх на цьому вечорі. Мої улюблені дівчата, ми не втрачаємо зв‘язок, а тільки об‘єднуємося для нових проектів!

«ОСТАННЯ НАША ЗУСТРІЧ В ГОЛЬФ-КЛУБІ БУЛА НЕ ВИПАДКОВОЮ»

Дар’я ЧИЖ, Київський університет імені Бориса Грінченка:

– Останній, заключний акорд. Але чомусь я не вірю в те, що Літня школа закінчилася і ми прощаємося. Тут я зустріла неповторних людей, які вірять у мене. Це трапляється дуже рідко, коли знаходишся в колі подібних собі. Виявляється, що такі існують і їх потрібно триматися. На мою думку, остання наша зустріч в гольф-клубі була не випадковою, адже  це гра для аристократів. Кожен зі  школи і тим більше з газети «Дня» сильний духом. У мене справді були такі упередження, що ця гра лише для багатих, хоча пройшовши таку школу, кожна з нас заслужено може назвати себе багачкою. Ми пограли в цю елітну гру та відчули себе вищими, бо кожна за ці 4 тижні інтелектуально підросла. Це потрібно цінувати. Раніше я думала, що у світі знаходять своє місце під сонцем лише жорстокі, нахаби, що йдуть буквально по головах. Але виявляється, що добро завжди перемагає зло і так не лише в казках. Потрібно продовжувати нести світло та радість в цей світ. Я точно не припиню робити це!