Зранку кількадесят людей вирушають зі станції метро «Видубичі» на зупинку в очікуванні автобусу, що їде до місцевості Конча-Заспа. Це не просто туристи, які у погожий день вирішили вибратися до лісу. Молодь, батьки з малечею, старші люди прямують до нацпарку «Голосіївський» висаджувати дерева, розвішувати кажанятники і прибирати сміття. Акція приурочена до Години Землі, події, яку 2007 року започаткував Всесвітній фонд природи (WWF) в Австралії і яка швидко поширилась світом. В Україні Годину Землі відзначають з 2009-го, цього року подію присвятили об’єктам природно-заповідного фонду.

Усі ледь вміщаються в автобус, проте їхати в такій тисняві весело. Може, тому що люди налаштовані на хорошу справу і доброзичливі, звичних у громадському транспорті сварок майже немає, усі жартують, а той, хто не доспав, у штовханині нарешті прокидається. Учасники акції виходять біля бази «Динамо» і збираються біля стели «Національний природний парк «Голосіївський». За кілька хвилин вирушаємо до лісу. Сонце, сосни, під ногами м’який пісок уперемішку з шишками – чудове місце, щоб провести весняний день. Не дуже тепло, але ж робота зігріває.

БОРОТЬБА З «ОБЛИСІННЯМ» НАЦПАРКУ

Люди працювали на ділянці площею 0,2 гектара, що сьогодні скидається на галявину з піском. «Деревостан тут випав внаслідок пожежі або вітролому, сніголаму, іншого стихійного лиха, захворювання дерев», - пояснює Михайло Саган, провідний інженер з відновлення природних екосистем НПП «Голосіївський».

У нацпарку підготували дві тисячі однорічних сіянців сосни і берези, нарізали у землі п’ять борозен. «Намагаємося підібрати асортимент, наближений до природнього. Умови тут бідні, але сосна і береза проростають, - зауважує Михайло Саган. – Березу взяли з-під пологу лісу: вчора викопали те, що насіялось у природі. Сіянці сосни – з розсадника, перед висадкою їх корінці змочили у спеціальному розчині, щоб не засохла коренева система. Важливо, щоб корінці у них постійно були вологими».

Висаджували сіянці не всі, лише 30 активістів. Між іншим, до процесу долучився вокаліст гурту «Тартак» Сашко Положинський. Інші учасники події не блукали без справи: прибирали сміття і розвішували будиночки для кажанів.

За п’ять днів у нацпарку перевірять, як прижилися сіянці. «Якщо рослина прижилася, то зелененька, не опущена, її не можна легко витягнути з землі», - каже Михайло Саган. До речі, минулого тижня у «Голосіївському» вже проходила подібна акція, висаджували дерева на ділянці у 0,6 гектара, і там все прижилося добре. Посаджені цієї весни сосни стирчать із землі, наче маленькі зелені хвостики. За десять років вони стануть висотою у людський зріст.

Така лісокультурна кампанія у нацпарку проводиться вперше за десять років його існування. «Облисілих» ділянок чимало, тож дерева ще висаджуватимуть, зокрема планують це на осінь.

«КВАРТИРИ» ДЛЯ КАЖАНІВ

Живодана Жарікова з організаційного комітету «Зеленої школи» фотографує засновника цього еко-проекту Максима Залевського, який прикріплює на сосну кажанятник (між іншим, з масиву сосни). Активісти з’ясовують, як правильно вішати будиночок для кажана. У підсумку розміщують його на південному боці дерева.

«Тут є червонокнижні кажани, яким потрібні будиночки для розмноження – ми принесли такі. А ще є будиночки саме для життя цих тварин, у кожного свої особливості, - ділиться Живодана. – Ми співпрацюємо з класним майстром з Тульчина Романом. Якось він пошуткував: «Десь я вичитав про кажанятники, може, вас цікавить?». Навесні кажу йому: «Романе, ми готові». Він майстрував по схемах WWF, вийшли хороші будиночки. Всередині у них є прорізи на стінці, за які кажани чіплятимуться і висітимуть».

Виявляється, у лісі кажанам бракне місць для життя. У місті вони зазвичай ховаються в щілинах будинків. Але жити у містах, як Київ, їм важко через загазованість повітря та інші впливи діяльності людини. У лісі ситуація краща, але немає щілин для сховку. Тож кажанятники у «Голосіївському» на часі. Загалом на замовлення «Зеленої школи» виготовили 30 таких будиночків, під час акції вивісили п’ять, рештою займатимуться працівники нацпарку.

ЧОМУ ТРЕБА ПРОСУВАТИ ЗАПОВІДНИКИ

Година Землі – щорічна міжнародна подія, котра проводиться останньої або передостанньої суботи березня. У цей день людей, організації та комерційні установи закликають вимкнути необов’язкове світло та електричні прилади на одну годину (з 20:30 до 21:30 за місцевим часом), щоб привернути увагу до екологічних проблем планети.

Щороку країни обирають собі певну тематику для цієї дати. Оскільки в Україні 2017-го подію присвятили природно-заповідному фонду, до акції долучилося чимало його об’єктів з різних регіонів, наприклад, нацпарк «Дермансько-Острозький» в Одеській області і Карпатський біосферний заповідник. У таких місцях влаштовують різні заходи: екскурсії, уроки для дітей, ту саму висадку дерев. А тематичні події до Години Землі проходять по всій країні.

«Цього року обрали темою природно-заповідний фонд, щоб люди звернули увагу, що у нас таке є, - коментує Олена Тарасова-Красієва, національний координатор WWF в Україні. – Близько 6% країни – це природно-заповідний фонд, і ми прагнемо, щоб люди подивилися, що на цій території відбувається і, якщо є можливість, допомогли. У кожного парку свої проблеми. Є такі, де відбуваються рубки, деякі страждають від високого антропогенного навантаження. Буває, що про парк не дуже багато знають, бо він розташовується у віддаленому місці й у співробітників не вистачає сил його просувати, розвивати інфраструктуру. Трапляється, що бракне коштів на висадку дерев, – стикнулися з таким у Пирятинському нацпарку».

«СПІЛКУВАННЯ З ПРИРОДОЮ ДАЄ ЕНЕРГІЮ»

До речі, у Києві 25 березня також лікували старий дуб, а неподалік від міста укріплювали каскад озер. Крім цього, у Годину Землі чимало держустанов і приватних компаній столиці виключають світло, проводяться тематичні лекції та кінопокази. Загалом по країні до акції регулярно долучається багато людей з різних сфер.

Журналістка Олена Русінова, яка прийшла на акцію у «Голосіївському» як учасниця, пише на великій табличці заклик не смітити у лісі. «Про цю подію дізналась з Facebook. Тиждень тому теж приходила на масову висадку дерев у «Голосіївському», на двох з подругою висадили 65 сіянців. Сьогодні займалися кажанятниками, - розповідає Олена. – Сама я з сільської місцевості, знаю, як висаджувати дерева, обожнюю копирсатися у землі. Певно, це одне з найулюбленіших моїх занять: щось вирощувати, а потім дивитися, як воно росте, і доглядати за ним. З друзями любимо гуляти на природі, це дає енергію. Ми постійно у метро, маршрутках, у сірій міській гущавині, а коли вириваєшся на природу, не можеш  надихатися, насолоджуєшся».

То що, замість соцмереж йдемо спілкуватися на природу?