3азвичай у конференц-зал «літньошколярі» приходили підготовленими і серйозними – на зустрічі з експертами. А 31 липня вони зібрались у цій кімнаті зовсім іншими – водночас веселими і сумними –  в очікуванні останньої бесіди в рамках XII Літньої школи газети «День». «Двадцять зустрічей, сорок шість годин записів, п’ять поїздок, а серед нововведень цієї школи – скайп-конференція і виїзна лекція в представництві ООН в Україні» – так підсумувала роботу цьогорічних випускників головний редактор видання Лариса ІВШИНА.

Незважаючи на теплу і затишну атмосферу, деякий регламент зустрічі все-таки був. Одразу після слів головного редактора та куратора школи студенти побачили відеоролик про місяць, який минув. Головними акторами маленького фільму виявилися… вони самі. У своєрідному інтерв’ю інтелектуальна молодь України розповідала про набутий досвід, зміну мислення, найцікавіші зустрічі і найяскравіші враження. «Цікаво було дивитись на вашу реакцію. Варто зняти ще один фільм на основі цього», - прокоментувала перегляд відео Лариса Івшина.

Окрім багатьох неформальних приводів зустрітись, був один надзвичайно важливий урочистий момент: вручення сертифікатів про успішне закінчення Літньої школи. Приємною несподіванкою для учасників стали футболки та майки з серії «стильного і розумного» одягу.

Наприкінці зустрічі випускники заспівали пісню Океану Ельзи «Той день» і подарували редакції плакат, мальований власноруч. «На ватмані зображений логотип газети на тлі карти України, на якому зірками позначені міста, де народились і живуть учасники Літньої школи. Малюнок символізує єдність України, а зірочки – небесні тіла, що потрапили в орбіту видання. Створювали ми його всім нашим великим колективом. Це свідчить про те, що ми дійсно добре спрацювались».

Закінчилось усе урочистим святкуванням випуску – з пирогами і тортами. Одночасно відзначили і день народження одного з випускників – Володимира НИЖНЯКА.  
Лариса Олексіївна, вручаючи сертифікати, зауважила, що це – гарний експонат, який прикрасить кабінет успішної людини і закликала працювати усіх на такий результат: «Я бажаю цей концентрат втримати і, якщо захочете, продовжити ініціативу. Студенти Львівського університету влаштували «Дискусійний клуб» – це перше, що ви можете зробити, коли повернетесь додому. І якщо ви потребуватимете нашої допомоги, ми з радістю вам її надамо».

ВРАЖЕННЯ

Дмитро ПАЛЬЧИКОВ, Львівський національний університет імені Івана Франка:

- Сюди потрапили дуже сильні люди. Після зустрічей люди почали осмислювати деякі процеси, посилювати свою громадянську позицію. Саме за цим я, певне, другий раз і прийшов. Зміни я бачив по всіх. І я цьому дуже радий. Літня школа – це надзвичайно велика і сильна робота. Я думаю, що ви самі навіть не уявляєте, які вона дасть плоди.

Костянтин ЦЕНЦУРА, Запорізький національний університет:

- У газеті «День» дуже високий рівень. Коли я їхав сюди, я боявся, що не дотягнуся до нього. Вже тут я зрозумів, що треба ставити перед собою цілі. Коли я читав список зарахованих до школи, дивився на ці фотокартки, на ці імена, то думав: «Це такі розумні люди!» Це схоже на футбол, коли ти дивишся на гравців, не усвідомлюєш, що це такі самі люди, як ти, що вони так само творять історію. Я думаю, те, що ми тут робимо, дуже корисно і для нас, і для України.

Альона ВИШНИЦЬКА, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

- Дуже цінно, що на цій школі поєднались люди зі Сходу і Заходу України. Зважаючи на події, які зараз відбуваються, ми намагалися зрозуміти один одного краще. І нам це вдалося.

Наталія ВУЙТІК, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

- Коли ми сюди потрапили, ми всі були дуже різні. І зараз ми так само сильно змінилися. І об’єднав нас  і змінив «День». А ще, на наших футболках є напис: «Файні дівчата читають «День»». То я хочу додати, що файні дівчата і хлопці пишуть в «День». Давайте збережемо цю звичку.  

Мілана-Анастасія ПАНЧЕНКО, Кіровоградський інститут розвитку людини «Україна»:

- «Ось і все» як сказала тепер «Наша Інна» закінчився місяць ЛШЖ, але не закінчилась моя «школа на виріст». Теплі обійми, впевненні рукостискання, настанови від вже рідних людей цей «День» став особливим, дякую всім за це. Попрощалися і знову хочу зібратися разом.

Марта ФРАНЧУК, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

- Остання зустріч стала квінтесенцією всього побаченого та почутого за останній місяць. Це був настільки емоційний взрив, що просто не хочеться покидати цей епіцентр щастя. Стільки слів подяки пролунали, стільки щирих посмішок, думок та ідей. Тепер я впевнена, що той початок, який задала ЛШЖ 2014 стане неймовірним продовженням. Я впевнена, що багато з нас скоро, дуже скоро стануть в лави тих, хто змінюватиме нашу державу. Дякую ЛШЖ 2014 за те, що змінили кожного з нас, зміцнили нашу громадянську позицію та надихнули на нові ідеї та плани. Це не було завершення, це був всього на всього початок.

Юлія БАЛКА, Донецький національний університет:  

- Літня школа промайнула так швидко, як автівка на Формулі 1. Я боялась, що в останній день буду плакати, але Валерія Бут впевнила мене, що ми все одно зустрінемось, адже українське медіа – воно спільне для всіх. Коли говорила слова вдячності, до мене прийшло розуміння, що все це по-справжньому: цей місяць, ці люди, ця робота. Лариса Олексіївна поділилась приємними словами, сказавши, що цьогорічна Літня школа – колекція перлів, де кожний – особистість.

Леся СУХОМЛИН, Бердянський педагогічний університет:    

- Місяць у Літній школі для мене як довготривалий струс мозку – кожного дня зустрічі, змістовні розмови, дискусії, кропітка робота. Редакція на чолі з Ларисою Олексіївною робить справді корисну справу – з-поміж десятків тисяч допитливих очей обирають ті, що світяться найяскравіше. Сьогоднішнє прощання було дуже теплим. Особливо здивувалась, коли кожен співробітник особисто побажав нам багато приємних слів. А відео, зроблене Артемом Жуковим й Тетяною Столяровою здивувало професійністю, їм вдалось показати наші щирі емоції. Ми в свою чергу заспівали для працівників редакції пісню, спекли два величезних торти та намалювали величезний плакат, на якому кожна зірка символізує учасника ЛШЖ. Але більшість із «Днем» не прощається, ми будемо дописувати та відпрацьовувати навики.

Тетяна ДЯЧЕНКО, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара:

– Наближення останнього дня в Літній школі особисто в мене викликало відверте роздратування: «Чому те що мені подобається має закінчитися?». І от він фініш розумного літа. Здавалося час сумувати, однак і тут «День» не залишає шансу на відпочинок. Підготовка до прощальної зустрічі, паралельно з якою ще маєш писати власний матеріал, пісні поздоровлення, вся атмосфера редакції не дозволяє смутку проникнути в серце. А після слів Лариси Олексіївни про те, що «День» завжди радий співпраці розумієш, що це був справді початок. Неймовірний, до того ж, в колі надзвичайно приємних і цікавих людей. Мені, насправді, дуже важко зазвичай знаходити спільну мову з іншими людьми, а тут в мене таких проблем не виникло жодного разу. В цьому для мене чарівність Літньої школи – взаємопорозуміння. Остання зустріч довела це ще раз.

Вікторія БОБРОВА, Львівський національний університет імені Івана Франка:

- Для мене закриття Літньої школи журналістики - такий підсумок інтенсивного місяця. Сьогодні говорили багато про враження, дякували і ділились своїми надбаннями, але, я вважаю, всього, що ми досягли за цей місяць навіть не передати. Це можна побачити лише з наших матеріалів. Важливим, як на мене, є поширення цього досвіду і подальше самовдосконалення. За цей місяць ми виросли інтелектуально і в цьому я впевнена на 100%. Головне – рости і надалі, робити журналістику кращою, а свої матеріали якіснішими. ЛШЖ для мене стала першим кроком для цього великого шляху.