У 1457 році король Шотландії Джеймс ІІ заборонив воїнам грати у цю гру, адже вважав, що вони витрачають на неї досить багато часу. Популярності цей вид спорту набував і на протилежному кінці світу, де, хоч і називався по-іншому, проте зберігав єдину ідею – аристократичність, видовищність та добре розвинену систему етикету. В Китаї вона називалася «Чуйвань» і була захопленням імператорів та придворної еліти. The Washington Post підрахувала, що американському президенту Дональду Трампу сьогодні це заняття обходиться у 10 мільйонів доларів. В Україні воно почало набувати поширення у 90-х роках ХХ століття. А літньошколярі газети «День» опановували його сьогодні. Мова піде про гру у гольф, яку редакція організувала для своїх учнів у перший вихідний.

Навіть після продуктивного робочого тижня вісімнадцятка найсильніших мала можливість відпочити з користю та опанувати ази одного з найпопулярніших  «занять аристократів». Статистика свідчить, що кожна десята велика бізнес-угода  укладається під час гри у гольф, адже саме вона славиться серйозністю та етичними принципами у вищих колах. Ознайомилися з основами гри юні журналісти у Гольф-центрі «Київ», розташованому на березі Дніпра. Перший, вступний урок гостям провів інструктор Ігор Олексин, який зауважив, що з літньошколярів  змогла б вийти чудова дружня команда.

Хоча поле для гольфу було підготовленим  і уже очікувало на нову гру, юні журналісти не змогли побороти свою професійну зацікавленість і «засипали» інструктора великою кількістю запитань. Зокрема у поле зору потрапила значна колекція фотографій з почесними гостями клубу. Серед найвідоміших – Володимир Кличко, Руслана Писанка, Олег Скрипка, Андрій Шевченко та ін.

«Сучасний український гольф в Україні не досяг олімпійського рівня», – зауважив фахівець. На запитання, чому ж в нас ця гра практично не розвивається, інструктор відповів, що хоча повне спорядження коштує порівняно недорого, справа зовсім не в ціні. Факторів, які впливають на цю проблему, досить багато. Причини, на думку інструктора, варто шукати в історичному минулому, адже ще за часів Радянського Союзу цей вид спорту вважався буржуазним та не викликав широкої зацікавленості серед населення. Така тенденція зберігається і досі. До прикладу, в сусідній Чехії побудовано понад 100 майданчиків для гольфу на противагу лише 4 українським, 3 з яких розташовано в Києві та один у Харкові. «Гольф – це унікальний вид спорту, який не передбачає жодних вікових обмежень. Взятися за ключку та опановувати цю гру можна і в п’ятдесят, і в п’ятнадцять років», – наголосив Ігор Олексин. Сам інструктор  цікавиться гольфом з дитинства і уже 10 років  займається ним професійно.

Після вступних інструктажів журналісти-новачки перейшли від теорії до практики. Першим у руки взяв ключку Олександр Подвишенний і, доклавши зусиль, запустив м’яч у повітря. Виявилось, найважче опанувати правильну стійку і відточити техніку удару. Кожен із учасників зміг не лише відчути на собі складність цієї гри, а й освоїти особливості спорядження. На щастя, ніхто із літньошколярів не запустив у повітря ключку замість м’яча і не побив 50-метровий рекорд «метання ключок», встановлений у центрі. Декому навіть вдалося перетнути позначки 100 та 150 метрів. Гра видалась продуктивною і закінчилась влучними словами Ігоря Олексина: «Завжди потрібно завершувати гру вдалим ударом, тоді залишаються лише хороші враження». 

Усі учасники літньої школи отримали не лише хороший досвід, а й незабутні враження:

«КУПА НОВИХ ВРАЖЕНЬ, ЗАДОВОЛЕННЯ І КОРИСТІ»

Олександр САВЧЕНКО, старший лейтенант Збройних Сил України:

– Гольф в Україні не є популярним здебільшого тому, що люди вважають його дорогим і недоступним видом спорту. Хоча насправді, не сходивши на боулінг чи в інший заклад на вихідних, за ті ж гроші можна отримати купу нових вражень, задоволення і користі на полі з ключкою в руках.

«ВДЯЧНА, ЩО ЛІТНЯ ШКОЛА НЕ ТІЛЬКИ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРАКТИКУВАТИСЯ, А Й ДБАЄ ПРО НАШЕ ДОЗВІЛЛЯ»

Богдана КАПІЦА, Національний університет «Острозька академія»:

– Нарешті після насиченого тижня ми отримали змогу відпочити разом. Для мене сьогоднішня екскурсія по-своєму особлива. Саме сьогодні я вперше взяла у руку ключку для гольфу. Не могла б подумати, що так швидко навчуся правильно бити по м’ячу. Мені було мало двох годин у гольф-клубі. Хотілося б залишитися там довше. Вдячна, що Літня школа журналістики газети «День» не тільки дає можливість практикуватися у журналістиці, а й дбає про наше дозвілля. Завтра нас чекає екскурсія Києвом, сподіваюся, цей день буде таким же цікавим, як і сьогодні.

«МИ МАЄМО ОПАНОВУВАТИ ХОРОШІ ЗВИЧКИ»

Марія НИТКА Львівський національний університет ім. І. Франка:

– Укотре переконалась, що у газеті «День» нічого не буває випадково, навіть квіти на столі, як сказала нам у п’ятницю під час зустрічі Лариса Олексіївна. Сьогодні відвідали Гольф Центр. Чому саме його, а не Палац «Україна», до прикладу? Все геніальне – просто. Тут дійсно вибудовується певна система координат, згідно з якою ми маємо рухатись у правильний бік, привчатись до хороших звичок і до такого дозвілля. А чому ні? Нам дали можливість доторкнутися і на мить відчути смак іншого життя. Для мене гольф завжди був грою аристократів, королев та заможних людей. Та це не зовсім так, адже він за ціною може прирівнятись до походу в кінотеатр чи боулінг. Тому дякую «Дню» за можливості! Ми дуже задоволені.

Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Марія ОРИЩИНА, Оксана СКІЛЬСЬКА, Літня школа журналістики «Дня»-2017

Фото Руслана КАНЮКИ, «День»