Журналістика «від Європейського парламенту до українського хутора»
Сьогодні у «Дні» відбулася дискусія, дещо незвична своїм форматом. Ми запросили у редакцію на розмову про якість української журналістики не експертів, а молодь – студентів Інституту журналістики Київського національного університету ім. Шевченка та випускників Літньої школи «Дня». Вихованці журфаку КНУ нанесли «Дню», так би мовити, зустрічний візит, адже минулого місяця головний редактор видання Лариса Івшина прочитала лекцію на тему важливості історичної складової в журналістській освіті у стінах ІЖ. Тоді ініціатором зустрічі була Ольга Гресько, кандидат філологічних наук, доцент кафедри міжнародної журналістики. Як переконана пані Ольга, «газета «День» та всі її проекти не лише для українського студентства, а й навіть для викладачів є платформою для самоосвіти». «Ми бачимо, що зі стін вашої редакції йде постійний «живий» рух, пошук», - говорить вона. Цього разу пані Ольга та її вихованці стали гостями «Дня».
Утім, для зустрічі був ще один формальний привід. 16 років тому 13 січня Лариса Івшина стала головним редактором «Дня». За традицією, будь-яка річниця у газеті обов’язково стає приводом для серйозної розмови.
«Мене тішить, що в студентів журналістського напрямку освіти є відчуття необхідності відвертої дискусії про медіа-галузь. Річниця мого редакторства - хороший привід для такої розмови, - зазначила пані Лариса, розпочинаючи спілкування. - У новорічному номері ми опублікували коротенький звіт нашої роботи – дерево проектів – опис того, що було зроблено «Днем» лише упродовж 2012 року. А загалом наша 16-річна історія – дуже насичена, тому можна сміливо говорити, на яких етапах ми були попереду, скільки ми запустили нових проектів та ідей, а над чим нам потрібно ще попрацювати. Що і в якій мірі було підтримано частиною українського суспільства, нашою журналістикою як його складовою. Які проекти поки що не отримали зворотної реакції від суспільства і від журналістики і чому? Найважливіше, на мою думку, те, що «День» завжди намагався ставити високу планку, і наполегливо працював, щоб до неї дотягнутися. Ми щодня прагнемо журналістики, спектр дії якої, як каже Оксана Пахльовська, «від Європейського парламенту до українського хутора».
Треба сказати, що розмова вийшла всеохопною. Молодь ділилася своїми думками про ситуацію в українських медіа, свою готовність до самоосвіти, про брак активної позиції в журналістиці та своїм баченням українського суспільства. А також пропонувала власні рецепти, як привернути увагу читачів до української історії та загалом зробити суспільство більш свідомим і консолідованим. З тими чи іншими думками учасників розмови можна погоджуватися або ні, але вони варті того, щоб бути почутими.
Загалом молодь приємно здивувала готовністю до спілкування на глибокі теми. Можна сказати, що під час розмови «День» освоїв новий формат зустрічей з молодіжною аудиторією: головний редактор цього разу виступала не в ролі лектора, а швидше – модератора, також задаючи питання студентам.