Історичний ринок столиці опинився у центрі суперечок архітекторів, києвознавців та жителів міста. Дирекція ринку нещодавно розпочала ремонт споруди, оскільки востаннє цю будівлю оновлювали 1980 року. А в Київській міській держадміністрації заявляють, що на ринок чекає реконструкція, тобто грандіозні перетворення. Існує кілька її проектів, один із яких передбачає знищення декоративних елементів на фасаді споруди, зокрема панно «Із варягів у греки».

ВАРІАНТИ РЕМОНТУ

В учасників дискусії навколо Житнього ринку різні версії розвитку подій. Так, в. о. генерального директора комунального підприємства «Житній ринок» Аман МОЛАМОВ пояснив виданню «The Village Україна», що запланували саме ремонтні роботи. «Три тисячі квадратних метрів на другому і третьому поверхах приміщення перебували в жахливому стані. На один магазин було десять порожніх. До того ж, у нас протікає дах. Я не міг у такому стані здавати площу в оренду. Тож нині, коли у підприємства з’явилися вільні кошти, ми вирішили провести ремонт. Ми демонтували кіоски, вивезли 83 машини сміття. У нас з’явилися вільні майданчики, зараз ми проводимо частковий ремонт. Аби ринок виглядав сучасно, хочемо замінити двері, змінити освітлення, помити вікна. На цей ремонт нам ніхто грошей не давав. Бюджетних коштів тут — ані копійки», — розповів журналісту видання Аман Моламов.

Перший заступник голови КМДА Геннадій ПЛІС теж каже журналістам про відновлення торгових площ, які давно не бачили ремонту. Паралельно місто готує проектно-кошторисну документацію для нового проекту ринку. На це вже закладено із міського бюджету один мільйон гривень.

«Із Житнім ринком все буде гаразд. Ми почали працювати над проектом «Пішохідний Поділ» на Контрактовій площі та вулиці Сагайдачного. Будівля Житнього ринку потрапляє в цей ареал. Тому я вже поставив завдання директорові ринку готувати конкурс на реконструкцію. Після цього будемо закладати на це гроші в бюджеті. Молодий та енергійний директор уже почав виконувати роботи на трьох тисячах квадратних метрів ринку, де зроблять ремонт до кінця літа», — зазначає Геннадій Пліс.

ПАМ’ЯТКА БЕЗ СТАТУСУ

Новина про конкурс на кращий проект реконструкції Житнього ринку стала відкриттям для адміністрації підприємства. Інформація про конкурс, як і про те, що мерія вже має кілька проектів реконструкції ринку, «випірнула» лише після бурхливої реакції містян на заяви чиновників про можливий демонтаж фасадного декору. Минулого тижня активісти навіть провели акцію з вимогою не чіпати фасадів споруди, а натомість надати ринку статус пам’ятки архітектури. Кілька років тому відповідну документацію готував Київський науково-методичний центр з питань охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій. Однак все зупинилося на рівні управління охорони культурної спадщини КМДА.

Власне ринкова будівля має відносно невеликий вік — 40 років. Унікальним є місце, де вона розташована. Як зазначено на сайті КП «Житній ринок», починаючи з XV століття, ця площа була важливим торговельним центром міста. За часів Київської Русі тут відбувалися віче, а в період магістратського правління влаштовувалися народні гуляння з карнавальним сходженням на гору Щекавицю. Двічі на рік тут вирували ярмарки, куди з’їжджалися не тільки київські торговці, а й продавці з довколишніх та віддалених районів Києва. Тож тут справді є що охороняти.

«ЗБЕРЕЖІМО СПРАВЖНЄ»

Можливий демонтаж фасадного декору міська влада пояснює тим, що в Україні діє закон про декомунізацію. В експертів інша позиція — квапитися з демонтажем чи знесенням у деяких випадках не варто. Арт-фонд «Ізоляція» днями ініціював зустріч чиновників, архітекторів та києвознавців, щоб дійти згоди стосовно збереження архітектурного обличчя міста, зокрема на прикладі Житнього ринку.

«Тренд декомунізації порушив багато пам’яток радянського періоду, але все це потребує аналізу та осмислення, — зауважила на цій зустрічі Євгенія МОЛЯР, експерт фонду «Ізоляція». — З радянською символікою часто відбувається так, що через поспіх та необачність вона нищиться, як було з мозаїкою «Вітер» Алли Горської (її спочатку заховали за вивіскою ресторану, а після обурення мистецтвознавців знову «відкрили», «День» писав про це в матеріалі «Ми в мистецькій пустелі», № 86 від 24 травня 2017 року. — Авт.). Як на мене, варто було б просто реставрувати споруду, навести лад на другому поверсі, звідки виселили МАФи, і запустити туди торговців, яких нещодавно виселили з Контрактової площі».

На думку києвознавиці Владислави ОСЬМАК, Житній ринок не підпадає під закон про декомунізацію. «Візьміть питання під контроль, — звертається Владислава у «Фейсбуці» до міської влади. — Аби в ході реконструкції будівлі не зникли металеві барельєфи з фасаду чи інші автентичні елементи споруди, давайте зробимо так, щоб унікальна (у значенні одна-єдина така в Києві) будівля не зникла, щоб її не поглинули одноманітні офісні центри в облудному стилі «а-ля історична забудова». Збережімо справжнє. Досить з нас імітації».

ДЕКОР ЗДАЛИ НА МЕТАЛ

Приголомшливу новину розповіла «Дню» член ICOMOS (Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць) і координаційної ради ГО «Громада Андріївського узвозу» Ольга РУТКОВСЬКА. Нещодавно активістка разом із колегами мала зустріч з Аманом Моламовим і побачила будівлю ізсередини. За її словами, частина декоративних елементів на вікнах уже зникла, їх здали на металобрухт попередні керівники Житнього ринку. Аман Моламов видався активістам господарником, зацікавленим в існуванні ринку. Чи збережеться цей підхід далі — незрозуміло, адже за кілька місяців міська влада проведе конкурс на нового керівника ринку на Подолі.

Хай би хто прийшов на цю посаду, на думку Ольги Рутковської, зараз важливо говорити про експлуатацію будівлі загалом, а не лише про ймовірний демонтаж фасадного декору. «Цей об’єкт справді єдиний та унікальний, але його немає в реєстрі пам’яток, — продовжує Ольга. — Не менш важливе питання — це безпечність його експлуатації. Щодо розмов про демонтаж декору, то в архівах є документація проекту ринку. Ці декоративні елементи були від початку і мусили б бути зараз, оскільки захищали вітрини від вітру та розбиття скла».

Як бачимо, нині захисту потребують не лише вітрини, а й весь комплекс. Хтозна, які «вітри» повіють на Подолі...