Знову про нашу мову

Як приклад, можна згадати блискучі імперські стратегії глобальної русифікації (різними способами) багатомільйонної України. Русифікації, гіпноз якої зовсім не так просто і не так швидко можна зняти, як це декому зараз здається. Очевидно, що в цю справу доведеться вкласти — згідно з універсальним законом рівності дії і протидії — таку саму кількість праці, грошей та винахідливості, яка пішла колись на русифікацію.

Останній «генеральний наступ» на українську мову в Україні мав місце рівно 20 років тому і розпочався він постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР «Про організацію виконання в республіці постанови ЦК КПРС» від 26 травня 1983 року та відповідною горезвісною постановою колегії Міністерства освіти УРСР від 29 червня 1983 року «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки». Нагадаємо, що в цій останній постанові (до речі — тільки «Для службового користування»), зокрема, говориться:

«Кожному колективу шкіл і інших навчальних закладів із неросійською мовою навчання, колективам інститутів удосконалення вчителів і методичних кабінетів, педагогічним навчальним закладам і науково-дослідним інститутам:

— забезпечити беззастережне поширення мережі шкіл і класів із поглибленим вивченням російської мови і літератури;

— вжити заходів для піднесення рівня навчання і вивчення російської мови;

— створити вчителям російської мови, які не мають закінченої вищої освіти, всі потрібні умови для підвищення рівня освіти;

— збільшити число годин на вивчення російської мови, використовуючи для цього час, відведений для вивчення навчальних дисциплін за вибором;

— збільшити щорічний прийом до аспірантури за фахом «Російська мова та література»;

— вжити додаткових заходів для широкого використання наявних можливостей морального заохочення педагогічних, методичних та керівних кадрів, що відзначилися в роботі по поліпшенню вивчення російської мови в школах республіки.

Передбачити в проектах бюджетів на поточний та наступні роки потрібні асигнування:

— на підвищення (16%) ставок заробітної плати вчителів підготовчих і початкових класів, які проводять заняття з російської мови, вчителів російської мови і літератури 9 — 10 (11) класів загальноосвітніх шкіл та шкіл- інтернатів, педагогічних училищ із неросійською мовою навчання, розташованих у сільській місцевості та селищах міського тиру;

— на підвищення стипендіатських витрат на студентів, що навчаються в педагогічних інститутах за фахом «Російська мова та література в національній школі».

Підготувати пропозиції для Держкомвидаву УРСР для видання нових підручників російської мови для національних шкіл, а також літератури російською мовою для дітей дошкільного віку».

Як бачимо, у Постанові 1983 року охоплені всі і все — від дітей дошкільного віку до аспірантів, від сільської місцевості до Держкомвидаву, від почесних нагород до підвищення плати викладачам російської мови. Ніхто і нічого не забуто, у тому числі й бюджетне фінансування.

Думаю, що таким гарним документом, ефективність якого апробована в масштабах Радянського Союзу, гріх не скористатися у наших теперішніх складних умовах. Тому пропоную наступне — взяти ту «Постанову Колегії Міністерства освіти УРСР» від 29 червня 1983 року, замінити в її тексті слова «російська» на «українська» (мова), а після цього — обов’язково відновити чинність Постанови. Тоді, для прикладу, будемо мати сьогодні такий захід для «забезпечення беззастережного поширення мережі шкіл і класів із поглибленим вивченням української мови і літератури: «Підвищити (на 16%) ставки заробітної плати вчителів підготовчих і початкових класів, які проводять заняття з української мови, вчителів української мови і літератури 9 — 10 (11) класів загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів, педагогічних училищ із неукраїнською мовою навчання, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу». Добре лунає також: «Збільшити число годин на вивчення української мови, використовуючи для цього час, відведений для вивчення навчальних дисциплін за вибором». Те саме стосується й інших підрозділів постанови, зокрема, «передбачення в проектах бюджетів на поточний та наступні роки потрібних асигнувань».

Пропонована метаморфоза радянського документа була б гідним відзначенням 20-літнього ювілею останнього(?) в історичній серії русифікаторських постанов- наказів, якими старанно витравляли українську мову з українського суспільства.