ПОГЛЯД НА СВІТ

Чи дійсно йдеться про торжество моральності в політиці? Адже звіт було оприлюднено саме зараз, напередодні призначених на 15 травня парламентських виборів. У будь-якому випадку саме цей склад уряду, в якому лише один з міністрів міг би відповідати за події 1995 року, мав би зійти зі сцени. Сім років зберігалося горде мовчання — і це не зовсім схоже на звичайну поведінку преси, яка проголошує суперпріоритетом свободу доступу до інформації. Ніхто навіть не збирається ставити питання про відповідальність безпосередніх учасників подій 1995 року у Сребреніці. Нікому не спадає на думку поставити питання про відповідальність тих, хто був при владі, коли схвалювався план операції НАТО проти Югославії 1999 року, коли близько половини «розумних» бомб і ракет влучали куди завгодно — у будинки, у Китайське посольство в Белграді, у пасажирські поїзди, у натовпи біженців, а не у військові цілі. Ніхто не відповідає за те, що Західна Європа з самого початку усунулася від будь-яких спроб реально оцінити ситуацію на Балканах і в колишньому Радянському Союзі з тим, щоб виробити політику, яка б не допустила самого початку воєн. Адже війни у Європі наприкінці ХХ століття мали б стати нонсенсом.

Ні, йдеться, на жаль, про те, що з відставкою уряду Кока просто відбувся черговий показ нових виборчих технологій. А про справжню відповідальність ООН, ЄС, НАТО, ОБСЄ — іншим разом. Як і про моральність. Тим більше, що ця історія напевно досить швидко забудеться.